69

---

§ 4. Статус нотаріуса

Згідно з законом України «Про нотаріат» нотаріус має та­кі професійні права:

— витребовувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

— складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.

Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

Приватний нотаріус, окрім цього, вправі мати контору, укладати цивільно­правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках.

Головним професійним обов’язком нотаріуса є вчинення нотаріальних дій відповідно до вимог законодавства та принесеної присяги. Кожна особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, у приміщенні відповідного управління юстиції складає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю виконувати обов’язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса».

Предметом професійної таємниці є всі відомості, одержані нотаріусом у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються нотаріусом тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

На письмову вимогу суду, господарського суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв’язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами

, що знаходяться у їх провадженні.

Нотаріус, окрім того, зобов’язаний сприяти громадянам та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не використовувалася їм на шкоду.

У разі невідповідності нотаріальної дії законодавству України або міжнародним договорам нотаріус зобов’язаний відмовити у її вчиненні. Така відмова може бути оскаржена зацікавленою особою до суду.

Гарантією неупередженості нотаріуса та посадових осіб виконавчих комітетів місцевих рад, які вчиняють нотарі­альні дії, є законодавче обмеження у праві вчинення нотаріальних дій на своє ім’я і від свого імені, а також на ім’я і від імені свого чоловіка чи дружини, його (її) та своїх родичів, працівників даної нотаріальної контори чи виконавчого комітету або працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом.

Робота нотаріуса є дуже відповідальною, адже внаслідок допущеної ним помилки або зловживання правом може бути завдано суттєвої шкоди правам і законним інтересам фізичних, юридичних осіб або держави.

Саме тому Законом України «Про нотаріат» встановлена повна матеріальна відповідальність приватного нотаріуса за шкоду, заподіяну ним особі внаслідок власної недбалості або незаконних дій.

Гарантією відшкодування такої шкоди є законодавча вимога про обов’язкове службове страхування професійної відповідальності приватного нотаріуса або внесення ним на спеціальний рахунок до банківської установи страхової застави.

Страхова сума або страхова застава встановлюються у розмірі стократної мінімальної заробітної плати.

На відміну від державних нотаріусів приватні нотаріуси є самозайнятими особами і не знаходяться у трудових правовідносинах з Міністерством юстиції України, тому до них не можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення. В той же час, здійснюючи контроль за законністю діяльності як державних, так і приватних нотаріусів, Мі­ністерство юстиції України може анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю у разі неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване Міністерством юстиції Україні також у наступних випадках:

1) з власної ініціативи нотаріуса;

2) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;

3) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;

4) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;

5) винесення постанови про припинення кримінальної справи щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав;

6) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов’язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;

7) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає нотаріальній діяльності;

8) порушення нотаріусом вимог, передбачених ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 8 та ст. 9 Закону України «Про нотаріат» (заборона нотаріусу виконувати іншу оплачувану роботу, крім зазначеної в законі, додержання таємниці нотаріальних дій, обмеження у праві вчинення нотаріальних дій).

Рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня його одержання.

 

< Попередня