88

---

§ 5. Статистичні ряди розподілу

Наслідки зведення і групування статистичних даних можна представи­ти у вигляді статистичних рядів розподілу.

Статистичний ряд розподілу – це упорядковане розміщення оди­ниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною ознакою. Вони ха­рактеризують склад (структуру) досліджуваного явища, дають змогу встано­вити однорідність сукупності, а також закономірності її розвитку.

Ряди розподілу можуть бути атрибутивними і варіаційними.

Атрибутивні ряди розподілу – це такі, які побудовані за якісною озна­кою; варіаційні – за кількісною ознакою. Кожний ряд розподілу складається із двох елементів: перший – це перелік груп, другий – їх чисельність у ряду розподілу. Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл на­селення або осіб, які вчинили злочин, за статтю (чоловіки та жінки), за міс­цем проживання (міське та сільське), за рівнем освіти, характером заняття; розподіл усіх злочинів за статтями КК; розподіл цивільних справ за категоріями; розподіл позивачів та відповідачів тощо.

При побудові атрибутивних рядів розподілу утворюють стільки груп, скільки різновидів атрибутивної ознаки має досліджувана сукупність. Ряд розподілу прийнято зображувати у вигляді таблиць. Для наочності наведемо атрибутивний ряд розподілу.

Атрибутивні ряди розподілу характеризують склад сукупності за істотними ознаками. Якщо їх побудувати за декілька періодів, то можна прослідити зміну структури явища у часі. (див. табл. 1).

У варіаційному ряді, де розподіл здійснюється за кількісною ознакою, окремі значення варіюючої ознаки називаються варіантами, а кількість одиниць спостереження кожної групи – частотами. Частоти показують, скіль­ки разів повторюються окремі значення

варіантів. Залежно від групувальної ознаки варіаційні ряди можуть бути перервними (дискретними) і безперерв­ними (інтервальними).

Варіююча ознака може бути виражена числами по-різному. Якщо вона приймає лише значення цілого числа (наприклад, кількість засуджених по кримінальній справі, кількість дітей в сім`ї, кількість попередніх судимос­тей), то такий ряд розподілу має назву дискретного або перервного. (табл. 2).

Таблиця 2

Склад розглянутих справ за кількістю засуджених

У першій колонці таблиці 2 наведені варіанти перервного (дискретного) варіаційного ряду, у другій колонці – частоти варіаційного ряду, в третій – частості. Ясно, що не може бути 1,5 або 2,5 засуджених по конкретній кримінальній справі.

Якщо варіююча ознака може змінюватися безперервно, може приймати значення у десятих та сотих частках цілого, то такий ряд розподілу має назву безперервного. Це, наприклад, вік особи, її зріст, величина заробітної плати, розмір житлової площі, яка приходиться на одного мешканця, тощо. В цьому випадку частоти відносяться не до окремого значення ознаки, як у дискретних рядах, а до всього інтервалу.

Прикладом безперервного ряду розподілу може бути вік осіб, які вчинили злочини, так як варіанти можуть приймати різні значення (роки, місяці, дні та години). Для вивчення і побудови безперервного варіаційного ряду встановлюють інтервали (від … до …). Тому безперервні варіаційні ряди розподілу називають інтервальними. Наведемо приклад безперервного варіаційного ряду розподілу (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком

Варіаційні і атрибутивні ряди розподілу у статистичних дослідженнях мають самостійне значення при обчисленні узагальнюючих показників (від­носних та середніх величин), а також при використанні графічного зобра­ження (побудови полігона, гістограми та кумуляти) з метою наочного уявлення характеру розподілу сукупності.

 

< Попередня   Наступна >