50

---

Передмова

Життя кожної людини проходить поміж інших людей. Але не так, як існування окремої зернини в купі зернят, — відок­ремлено і пасивно. Навпаки, наше життя характеризується тим, що кожна людина діє і відповідно до цього контактує з іншими людьми, включаючись до певних людських спільнот. Взаємодія з іншими людьми і належність до їх спільнот є соці­альним аспектом людського життя, який вирішальним чином впливає на все наше існування. Позбутися цього впливу, жити і діяти поза його межами неможливо. Тому, щоб обрати ефек­тивну стратегію і тактику взаємодії з людьми в межах спільнот різного типу (в сім'ї, в державі, у професійній спільноті, серед представників своєї й інших націй та багатьох інших) необхід­но зрозуміти принципи і закони взаємодії людей як членів суспільства й учасників певних соціальних спільнот.

При цьому слід пам'ятати, що дивитися не означає бачи­ти, а бачити не означає розуміти. Ця істина особливо пере­конлива, коли людина хоче усвідомити, хто вона є у суспільс­тві, як їй діяти в ньому та в окремих його ланках, які будуть наслідки цього і для людей, які її оточують, і для неї самої. Та­ке усвідомлення є нелегкою справою. Адже для цього потріб­ні водночас поважне і критичне ставлення до досвіду люд­ської взаємодії, розуміння її механізмів, знання тих законів, за якими певний стиль взаємодії неминуче веде до відповідних соціальних наслідків.

Вибираючи стратегію своїх дій, людина свідомо чи не зав­жди свідомо враховує три типи факторів — вітальні (від лат. vi­ta — життя), психологічні та соціальні. Візьмемо досить типо­вий приклад. Після закінчення школи юнак хоче вступити, ска­жімо, до юридичного вузу, і члени його сім'ї вирішують проб­лему, в якому вузі і в якому місті він навчатиметься. Спочатку вони оцінюють вітальний, життєзабезпечувальний фактор: які в межах обраного міста і навчального закладу існую

ть можливості здорового способу життя (харчування, житлові умови, клімат, стан навколишнього середовища тощо). Враховують, мабуть, і психологічний фактор: наявність родичів, наскільки часто він спілкуватиметься з батьками, чи не виникнуть якісь етнічно-психологічні проблеми. Нарешті, є соціальні складові оцінки. Перелічимо головні з них. По-перше, наскільки прес­тижним і фахово поважним є вуз, тобто які можливості він від­криває щодо входження до спільноти фахівців. По-друге, з представниками яких соціальних прошарків відбуватиметься спілкування під час навчання і значною мірою після його за­вершення. Цінність так званих елітарних вузів, тобто тих, що мають загальнонаціональну значимість, полягає перш за все в рівні знань, які вони дають, а також у тому, в які соціальні про­шарки вони відкривають доступ. По-третє, які можливості і якої саме кар’єри відкриває обраний вуз. Наприклад, деякі ву­зи, відповідно до своєї фахової спрямованості і традицій, нада­ють можливості не лише суто професійної, а й державницької, політичної, громадської діяльності. Відомо, що наявність тих чи інших можливостей ще не означає, що все обов'язково від­будеться згідно з попередніми оцінками, вуз лише формує їх, а як це буде реалізовано і розвинено — залежить уже від фахів­ця. На жаль, соціальний аспект при розгляді суспільних та ін­дивідуальних життєвих ситуацій не завжди свідомо аналізу­ється та береться до уваги. І головна причина цього — відсут­ність соціологічних знань і навичок соціологічного мислення, хоча соціальний аспект, навіть у наведеному прикладі, відіграє домінуючу роль.

Оскільки професійна діяльність відбувається в суспільстві і є формою участі в суспільному поділі праці, соціологічний аспект мислення має особливе значення для кожного фахів­ця і обов'язково має бути опанований ним. Професіоналізм полягає не лише у знанні технології діяльності, а й у соціаль­ному баченні її. Зважаючи на це, нехтування або зверхнє ставлення до соціологічних знань є неприпустимим, чим би воно не пояснювалося — їх відсутністю, а, отже, неможливіс­тю об'єктивного усвідомлення їх значення, або ж просто тим, що людині поки що бракує широти соціального мислення і здатності оцінити вплив соціальних явищ як на суспільне, так і на власне життя.

Особистісне і фахове значення соціологічних знань є пізна­вальною основою формування особистих соціологічних конструктів. Ці конструкти являють собою засоби пояснення соці­ального світу і його явищ, які виникають у людей внаслідок оволодіння певними знаннями і практичним досвідом і спря­мовані на усвідомлення справжнього стану справ у суспільс­тві. Соціологічні знання при цьому відіграють багатопланову роль, що треба мати на увазі при їх опануванні. Вони дають можливість:

усвідомити і науково оцінити значущість і досвід кон­кретних соціальних дій як окремих особистостей, так і соці­альних спільнот різних типів і рівнів;

розширити діапазон суджень, а, отже, і можливості со­ціальних дій при виборі найефективнішого їх варіанту;

здійснити оцінку тієї альтернативи, що її вибирає пев­ний соціальний суб'єкт або окрема особа, щоб задовольнити соціальні потреби;

забезпечити творчий підхід до соціологічних знань, тобто користуватися ними, навіть якщо деякі з них на пер­ший погляд здаються несумісними щодо пояснення окремих соціальних явищ або типів діяльності;

здійснювати вплив однієї спільноти на іншу, викорис­товуючи наукові підходи до навколишньої соціальної дій­сності та можливості її змін, а, отже, здійснювати регулятив­ний вплив на соціальні процеси.

Оволодіваючи соціологічними знаннями, слід мати на ува­зі, що можливості розуміння певних соціальних явищ обме­жені змістом тих суджень, на основі яких проводиться їх оцін­ка. Отже, необхідно постійно розширювати діапазон соціоло­гічних знань та поглиблювати підхід до них. Слід враховувати також, що використання соціологічних знань, тобто тлума­чення за їх допомогою соціальних явищ, тією чи іншою мірою кожна людина здійснює по-своєму, відповідно до своїх інтере­сів. Тому розуміння інтересів та їх соціального підгрунтя (сто­совно не лише своїх опонентів, а й навіть спільників) є обов'яз­ковою вимогою взаємодії для досягнення взаєморозуміння та спільних дій у впливі на соціальну дійсність. Нарешті, слід пам'ятати, що конкретні знання про конкретні соціальні яви­ща мають зворотний вплив на рівень соціологічного мислення та його глибину. Відповідно до цього живий інтерес до со­ціальних явищ реального життя і прагнення зрозуміти їх є од­нією з фундаментальних передумов опанування соціологіч­них знань.

Зазначені погляди стосовно соціологічних знань зумовили пізнавальний принцип підручника, а саме — нерозривність теоретичного і прагматичного аспектів опанування соціо­логії. Мета теоретичного аспекту полягає в тому, щоб сфор­мувати засади не обивательського, а науково-соціологічного підходу до соціальних явищ і тих соціальних відносин, учас­никами яких є кожний член суспільства, а також дати знання про те, що таке соціологія і яке місце вона посідає в системі знань спеціаліста будь-якого фаху, особливо юриста, який своєю діяльністю покликаний регулювати соціальні відноси­ни в суспільстві, проте іноді йому бракує знань законів та ме­ханізмів їх функціонування, що може негативно позначитися на становленні суспільства. Змістом цього аспекту є опану­вання систем наукових понять і категорій соціології та взає­мозв'язків між ними, логічне обгрунтування характеристик соціальної реальності на основі пізнання тих законів і законо­мірностей, що регулюють цю реальність.

Прагматичний аспект розглядається не з точки зору підго­товки до іспиту або практичних занять на конкретну тему (хоч і це не нехтувалося), а як надання можливості студенту оволодіти методологією і методикою соціологічних дослід­жень соціальних процесів і явищ. До них можна віднести, наприклад, проблеми соціального управління, соціального конфлікту, соціальних відхилень (девіантної поведінки), соці­альної ефективності прав та її вимірювання.

Ідеєю, що об’єднує науковий і практичний аспекти соціо­логії, якої додержувалися автори підручника, є погляд, відпо­відно до якого суспільне життя не являє собою щось фаталь­не, люди своїми знаннями і своєю активністю можуть вплива­ти на нього згідно з прагненнями до суспільної злагоди і дос­тойного життя.

Автори будуть щиро вдячні, якщо студенти і читачі під­ручника вважатимуть його одним із помічників у нелегкій справі опанування соціології.

 

< Попередня   Наступна >