121

---

§ 4. Тенденції шлюбно-сімейних відносин в Україні

Функціонування сім’ї у кризовий період розвитку країни визначається закономірностями різних родів спільності.

По-перше, на трансформацію цього соціального інституту впливають довгострокові тенденції, які притаманні будь-яко­му індустріальному суспільству в цілому. Вони задають гене­ральний напрям шлюбно-сімейним процесам.

По-друге, на сім’ю істотно впливають середньострокові та короткострокові тенденції розвитку суспільства, які зумовле­ні власне кризою останнього. Саме вони ініціюють ті шлюб­но-сімейні процеси, яких не було б, якщо б вони не виявили­ся так виразно за умов інших конкретних форм суспільного розвитку.

Особливості зміни сім’ї, які спостерігаються та фіксуються емпірично, є результатом взаємодії цих двох груп чинників. Можна також визначити деякі обставини економічного і культурного характеру, які зумовлюють розвиток сім’ї.

Сучасний етап розвитку західного суспільства привів до другої революції в сімейному житті, яка не лише докорінно змінила сім’ю і сімейні стосунки, а й, на думку багатьох до­слідників, поставила під сумнів саме існування сім’ї. Це зумовлено цілою низкою обставин економічного і культурного характеру:

зростанням економічної незалежності жінок та їх ак­тивним включенням до трудової діяльності, що викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду тради­ційної структури сімейних відносин, до змін традиційних функцій сім’ї, рівноправ’я з чоловіками у прийнятті рішень, у контролі над видатками та майном сім’ї тощо;

утворенням двох центрів життя — праці і сім’ї (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єд­ності, в межах однієї сім’ї);

еволюцією поглядів на сексуальну мораль (або сексу­альна революція з ослабленн

ям соціального контролю);

зростанням анонімності сексуальної поведінки;

збереженням секретності позашлюбних зв’язків;

діяльністю широкої мережі засобів масової інформації, які проголошують вільне статеве кохання ледь не основним мірилом рівня цивілізованості сучасних чоловіків і жінок, зміною загального ставлення суспільства до сексуальної пове­дінки у бік пом’якшення традиційних уявлень про дозволене й недозволене тощо;

винаходом надійних контрацептивних засобів проти запліднення, за допомогою яких сексуальність відокремлю­ється від зачаття.

Серед чинників, які зумовлюють соціальні й демографічні характеристики сім’ї, її структуру, функції та потреби, важ­ливе місце посідає освіта.

Рівень освіти впливає також на орієнтації чоловіків і жінок на створення сім’ї, стійкість і стабільність сімейних стосунків, на виконання сім’єю репродуктивної функції.

Сьогодні за умов корінних змін в українському суспільстві в проведенні соціальної політики необхідно враховувати тен­денції розвитку шлюбно-сімейних відносин. Серед них мож­на назвати такі:

сім’я продовжує існувати та зберігати певний автори­тет у багатьох людей, незважаючи на кризові явища, які в ній відбуваються;

сім’я стає демократичнішою, рівноправною, змінюють­ся ролі подружжя;

спостерігається лібералізація міжстатевих стосунків; зростає кількість дітей, народжених поза шлюбом і таких, які покинуті.

На фоні зламу звичайних соціальних цінностей сьогодні непомірно зростає гедонізм та індивідуалізм, особливо серед молодого покоління, що створює безпосередню загрозу інс­титуту сім’ї, що основана на шлюбі.

До цього слід додати, що в процесі демократизації шлюб­но-сімейних норм терпимість з боку громадської думки до альтернативних стилів життя поступово зростає;

спостерігається укладення шлюбу за шлюбним догово­ром. Можна припустити, що це явище набуватиме поши­рення у зв’язку зі зростанням соціальної диференціації су­спільства;

знижується шлюбний вік. Молодь, що вступає до шлю­бу, менше підготовлена до сімейного життя в моральному та матеріальному планах;

скорочується дітонароджуваність, зростає нуклеаризація, що впливає на виховання підростаючого покоління;

спостерігається безумовний вплив релігії на формуван­ня та життєдіяльність сім’ї;

зростає нетривалість шлюбу і нестабільність соціально­го інституту сім’ї;

зростає сімейна девіація — зловживання алкоголем і наркотиками, сімейне насильство, включаючи інцестуозне.

Таким чином, сім’я як одна з найстаріших біосоціальних спільнот нині зазнає величезних змін. Ці зміни мають гло­бальний універсальний характер і пов’язані з руйнацією тра­диційних цінностей і форм сімейного життя і шлюбу. Проте це не означає загибелі сім’ї як такої; нові часи відкривають нові обрії у стосунках чоловіка, жінки і дитини.

Роль соціології полягає саме в тому, що вона здатна вчас­но помітити нові явища, дослідити їх, виявити тенденції і перспективи, нагромадити соціологічну інформацію для ви­роблення виваженої державної сімейної політики, яка діє в масштабах усієї країни. Для вітчизняної соціології це одне з нових і важливих завдань.

 

< Попередня   Наступна >