108

---

§ 4. Обробка та аналіз соціологічних даних

Одержана під час соціологічного дослідження первинна соціальна інформація потребує обробки, без якої серйозний науковий аналіз результатів дослідження може бути усклад­нений або зовсім неможливий. Саме обробка впорядковує, групує і класифікує великий масив зібраних у соціологічно­му дослідженні емпіричних даних.

Для успішного проведення обробки інформації необхідно додержуватися певної послідовності. На першій стадії весь масив методичного інструментарію проходить певну підго­товку. При цьому необхідно вирішити два основні завдання:

1) перевірити інструментарій на точність, повноту та якість заповнення. Ці заходи передбачають виявлення поми­лок у відповідях на кожне запитання та їх корекцію. При пе­ревірці анкет, бланків інтерв’ю на повноту заповнення прово­диться вибраковування тих, які заповнені менш як на трети­ну. При перевірці на якість заповнення контролюється яс­ність, чіткість, адекватність відповідей. Всі анкети, бланки ін­терв’ю і т. ін., що мають перелічені недоліки, виключаються з подальшого процесу обробки. Документи, які залишилися після контролю, нумеруються, щоб під час наступної їх об­робки можна було б простежити за кожним з них;

2) провести кодування інформації, тобто її формалізацію. Принцип кодування полягає в перекладі змістовної інфор­мації на мову формальної логіки. Це означає, що кодується не сам зміст відповідей, а лише факт його наявності чи від­сутності. Така форма кодування достатня для того, щоб здій­ снити числові операції з будь-якою інформацією, незалежно від її первинного вигляду, форми, змісту чи призначення. Процедура кодування включає присвоєння кожному варіан­ту відповідей певних умовних чисел-кодів. У результаті вся інформація анкет чи бланків інтерв’ю перетворюється на систему чисел, у якій вирішальне значе

ння має сам порядок кодів (чисел).

Тільки після завершення кодування можна переходити безпосередньо до обробки інформації. Існують два способи обробки інформації — ручний і машинний. Питання про спосіб обробки вирішується заздалегідь, ще на стадії створен­ня програми та інструментарію дослідження. Ручна обробка використовується при невеликій (до кількох десятків) кіль­кості анкет. Обробка анкет вручну проходить повільно, часто з помилками. Краще соціологічну інформацію обробляти на ЕОМ. Цей процес наступний після кодування. Анкети сорту­ють, вводять у пам’ять машини інформацію. Завдання для обробки інформації складає дослідник згідно з гіпотезами дослідження і завданнями їх перевірки.

За допомогою ЕОМ отримують результати у вигляді табу­ляграм, що містять соціологічні дані. Їх аналіз дає змогу до­слідникові підтвердити або спростувати робочі гіпотези, вия­вити відхилення чи нові явища і тенденції у предметі та об’єк­ті вивчення.

Узагальнення інформації відбувається у кількох формах, які фіксують різний рівень аналізу. Найпростішою формою є групування даних, тобто віднесення респондента до тієї чи ін­шої групи залежно від обраного показника. Метод групуван­ня дає можливість вирішувати такі типи дослідних задач: ви­явлення типів соціальних явищ; вивчення структури соціаль­них об’єктів; аналіз залежностей між явищами.

Складна структура соціальних явищ і процесів, їх обумов­леність спільною дією сукупності чинників потребує багатомірної класифікації об’єктів.

Методи багатомірної класифікації дозволяють виявити стійкі зв’язки соціальних явищ, які розглядаються у кількох вимірюваннях водночас. Порівняно з двомірним групуван­ням багатомірна класифікація — вищий рівень пошукового опису й узагальнення фактів. Вона є засобом типологізації со­ціальних об’єктів.

Розрізняють теоретичну й емпіричну типологізацію.

Результат соціологічного дослідження залежить від того, наскільки дослідник може правильно, глибоко і всебічно ін­терпретувати одержані результати.

Сутність інтерпретації даних полягає у структуруванні ос­новних понять, всебічному поясненні їх змісту.

Процедура інтерпретації соціологічних даних має відпові­дати певним методологічним вимогам: 1) характер оцінки та інтерпретації має визначитися в загальних рисах уже на ста­дії розробки програми та концепції дослідження, де даються принципові характеристики досліджуваного явища чи соці­ального процесу; 2) необхідно максимально повно встанови­ти об’єкт і предмет дослідження; 3) на всіх стадіях аналізу слід пам’ятати про багатозначність одержаних даних, необхід­ність їх інтерпретації з різних позицій.

Процедуру інтерпретації за змістом можна охарактеризу­вати як перетворення певних числових величин на логічну форму — показники (індикатори). У цьому процесі виключно велике значення мають гіпотези, які визначаються ще на стадії розробки програми дослідження. Саме на стадії інтер­претації соціологічних даних вони вводяться у роботу дослідника. Характер перевірки гіпотез залежить від типу дослідження.

Тільки після аналізу основних взаємодій, взаємозалежностей між характеристиками об’єкта дослідження варто пере­ходити до формування основних висновків та розробки прак­тичних рекомендацій.

Підсумок аналізу та інтерпретації соціологічних даних на­буває форми документів, які мають практичне і теоретичне значення. Ці документи: звіт за підсумками дослідження, до­даток до звіту та аналітична довідка.

Основний документ — звіт за підсумками дослідження. Його структура відповідає загальній логіці операціоналізації основних понять. Але якщо при операціоналізації дослідник у своїх міркуваннях йшов від абстрактного до конкретного шляхом дедукції, то при підготовці звіту він додержується логіки індукції, тобто здійснює поступову інтеграцію соціо­логічних даних у показники. Такий перехід від приватного до загального закінчується відповіддю на основну гіпотезу дослідження.

 

< Попередня   Наступна >