170

---

1.3.7. Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Відповідно до ст. 21 Основ законодавства України про загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з кож­ного його виду визначаються, виходячи з того, що вони мають забезпечувати надання особам матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених законодавством; фінансуван­ня заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення виплат і надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття витрат стра­ховика, пов'язаних із здійсненням загальнообов'язкового дер­жавного соціального страхування.

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застра­хованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік у тках одночасно із затвердженням державного бюджету 1 країни, якщо інше не передбачено законами України з окре­мих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Для визначення розміру внесків додаткові джерела коштів можуть враховуватися у разі систематичного надхо­дження їх до фонду.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду встановлюються з кожного ряду страхування, як правило, на календарний рік у відсотках:

1) для роботодавців — до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкла­денню прибутковим податком з громадян; 2) для фізичних осіб — до сум оподатковуваного доходу (прибутку). У ст. 21 Основ також підкреслено, що внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань спл

ачує виключно роботодавець.

Розміри страхових внесків та порядок їх здійснення регла­ментуються ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на ви­робництві та професійного захворювання, які спричинили втра­ту працездатності", ст. 21 Закону України "Про загальнообо­в'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасо­вою втратою працездатності та витратами, зумовленими наро­дженням та похованням", ст. 17 Закону України "Про загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування на випадок без­робіття", СТ.18 Закону України "Про загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування".

Законом України від 11 січня 2001 р. "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального стра­хування" визначені розміри внесків до Фонду соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності та Фонду загаль­нообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік — у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. Якщо кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то ці підприєм­ства сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Суми штрафних санкцій, що надійшли до Фонду, використовуються: 1) на фінансування заходів із соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та про­фесійної реабілітації інвалідів і надання на основі повернення цільової позики на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів; 2) фінансування витрат на профе­сійне навчання непрацюючих інвалідів, у тому числі за направ­ленням державної служби зайнятості; 3) надання фінансової допомоги на здійснення реабілітаційних заходів шляхом забез­печення інваліда технічними реабілітаційними засобами, ство­рення умов для занять фізичною культурою і спортом, оплата навчання та перекваліфікації, створення на робочому місці інва­ліда належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації інвалідів.

 

< Попередня   Наступна >