3. Особливості створення та діяльності молодіжних житлових комплексів (МЖК)
Житлове право - Житлове право України: Навч. посіб. |
3. Особливості створення та діяльності молодіжних житлових комплексів (МЖК)
Молодіжне житлове будівництво на території України здійснюється шляхом створення молодіжних житлових комплексів. Вирішення житлових проблем молоді шляхом створення МЖК охопило всі регіони України і сприяє задоволенню житлових потреб значної кількості молодих сімей. Головним завданням МЖК є вирішення житлових проблем молодих сімей шляхом залучення їх праці, коштів і сприяння держави у цій справі через механізм надання молодим сім’ям пільгових довгострокових кредитів і одноразових безоплатних субсидій на будівництво житла. Формою участі в будівництві МЖК за згодою сторін може бути трудова, інтелектуальна, фінансова чи будь-яка інша участь. За домовленістю між інвесторами, замовниками (громадянами) та підприємствами, що здійснюють будівництво, а також підприємствами-пайовиками встановлюються обсяги, норми й терміни трудової та фінансової участі громадян у будівництві об’єктів МЖК.
Підприємства та організації, в які майбутні мешканці МЖК переведені для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом об’єктів цих комплексів, укладають з ними трудові угоди. При цьому трудовий стаж за основним місцем роботи не переривається і зберігається право на пільги та переваги, передбачені законодавством.
Участь у будівництві МЖК бере переважно молодь, яка потребує поліпшення житлових умов. До одержання жилого приміщення у зазначених будинках за їх майбутніми мешканцями зберігається право перебувати на квартирному обліку за місцем роботи або проживання. Керівники підприємств, установ і організацій надають мешканцям МЖК після закінчення ними робіт, пов’язаних з його будівництвом, згідно з укладеними угодами, попередню роботу (посаду), а у разі її відсутності іншу рівноцінну роботу (посаду) на тому самому підприємстві, в установі чи організації.
Метою створення МЖК є прискорення вирішення житлових і соціальних проблем молоді. МЖК здійснюють будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт і утримання житла, об'єктів соціально-культурного, побутового, спортивно-оздоровчого, а також виробничого й торговельного призначення; створюють підприємства, заклади з надання житлово-комунальних, побутових, спортивно-оздоровчих та інших послуг.
МЖК провадять свою діяльність на принципах господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування. Вони залучають до виконання робіт спеціалізовані організації та їхніх працівників або проводять їх власними силами.
МЖК мають право самостійно розробляти й затверджувати програми виробничо-господарської діяльності, титульні списки нових будов, порядок і розмір формування фондів оплати праці; створювати і ліквідовувати свої підприємства, об’єднання, товариства, підприємства торгівлі, спортивно-оздоровчі об’єкти тощо.
Квартира в МЖК надається тільки після повного завершення робіт, передбачених трудовою програмою чи угодою. Норму трудової чи іншої участі можуть виконувати члени сім’ї громадянина, який є замовником житла в МЖК.
Квартири в будинках МЖК надаються відповідно до укладених договорів з урахуванням виконання норми трудової чи фінансової участі. При цьому, якщо замовник житла сплатив вартість квартири, йому в установленому порядку видається свідоцтво власника квартири і обов’язково укладається договір про вступ до об’єднання (товариства) співвласників багатоквартирного жилого будинку МЖК.
Якщо замовник житла належить до категорії державних службовців чи осіб, які потребують захисту держави, і на будівництво квартири за них було внесено кошти з місцевого бюджету, в установленому порядку їм видається ордер на заселення або укладається договір про оренду квартири, що перебуває в комунальній власності, а в подальшому може бути приватизована в установленому порядку.
Замовник житла, який скористався державним довгостроковим пільговим кредитом, свої відносини з кредитором формує на основі укладення кредитної угоди, тільки після виконання якої видається свідоцтво власника квартири.
На рахунках Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву акумулюються кошти державного бюджету та інших джерел фінансування для молодіжного житлового будівництва. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2000 р. за № 1604 затверджено положення про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, який є державною спеціалізованою фінансовою установою, утвореною з метою сприяння проведенню державної житлової політики і підпорядкованою Кабінету Міністрів України. Основними завданнями Фонду є реалізація програми кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян для будівництва (реконструкції) житла.
Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у справах сім’ї та молоді є розпорядником коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, виділених для кредитування позичальників, страхувальних ризиків, що можуть виникнути для позичальників у період будівництва (реконструкції) житла, замовником будівництва (реконструкції) житла для позичальників, який надає зазначені повноваження виконавчій дирекції Фонду. Відповідно до ст. 10 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” Постановою Кабінету Міністрів України “Про вдосконалення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у справах сім’ї та молоді” від 17 травня 1999 р. за № 825 було затверджено Положення про порядок надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла.
Правом на одержання державного пільгового довгострокового (терміном до 30 років) кредиту користуються молоді сім’ї та одинокі молоді громадяни, які згідно із законодавством визначені такими, що потребують поліпшення житлових умов, а саме: молода сім’я — подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 30 років, або неповна сім’я, в якій мати (батько) віком до 30 років; одинокі молоді громадяни, вік яких не перевищує 28 років. Право одержання пільгового кредиту надається позичальникові лише один раз. Сума кредиту обчислюється виходячи з норми 21 м2 загальної площі житла на одного члена сім’ї та додатково 10 м2 на сім’ю і включає витрати на його страхування в період будівництва (реконструкції) житла.
Умови кредитування
Кредит надається за таких умов:
1) перебування кандидата на обліку для поліпшення житлових умов за місцем проживання (прописки);
2) проживання у сільській місцевості, якщо він відповідно до законодавства потребує поліпшення житлових умов, що підтверджено відповідними документами;
3) підтвердження кандидатом своєї платоспроможності;
4) внесення у банк на особистий рахунок не менш як 10 відсотків вартості будівництва квартири нормативної площі, якщо її фактична площа не перебільшує або дорівнює визначеній нормі, або фактичної вартості будівництва квартири, якщо її площа менша від нормативної.
Зазначену суму позичальник вносить на свій особистий рахунок двома частинами: не менш як 5 відсотків безпосередньо до укладення кредитної угоди; інші кошти — при остаточному розрахунку за будівництво під час отримання документів на право користування новозведеним або реконструйованим житлом виходячи з фактичної вартості площі збудованого житла.
Позичальник, який не має дітей, сплачує кредит за ставкою у розмірі 3 відсотки річної суми заборгованості за кредитом; позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом; позичальникові, який має двох дітей, за рахунок бюджетних джерел погашається 25 відсотків суми зобов’язань за кредитом; позичальникові, який має трьох дітей — 50 відсотків суми зобов’язань за кредитом.
Порядок оформлення і видачі кредиту
Для здійснення розрахунків щодо визначення суми кредиту і підтвердження права на його одержання кандидат подає до дирекції або відділення такі документи: заяву на ім'я генерального директора Фонду чи директора відділення на одержання кредиту; довідку про перебування на квартирному обліку (для громадян, які проживають у містах і селищах міського типу); довідку про склад сім'ї (форма 3);
копію свідоцтва про шлюб, паспортні дані; копію свідоцтва про народження дитини; документи, необхідні для визначення платоспроможності кандидата (довідку з місця роботи дорослих членів його сім’ї із зазначенням доходу, одержаного за попередні 12 місяців), інші документи, що підтверджують доходи та видатки кандидата; витяг з рішення органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки та дозвіл на забудову (для кандидатів, що зводять будинки садибного типу та господарські приміщення).
Рішення про надання кредиту приймається дирекцією або відділенням на підставі поданих документів протягом місяця з дати отримання кредитних ресурсів.
Після підписання сторонами кредитної угоди кандидат набуває статусу позичальника, на сім’ю якого оформляється паспорт позичальника.
Фонд надає кредит виходячи з розрахунків суми, необхідної для будівництва (реконструкції) житла, на підставі кредитної угоди, списків позичальників, попередньо затверджених рішенням дирекції або відділення.
Умови погашення кредиту
Відповідно до кредитної угоди, позичальникові на період сплати фінансових зобов’язань видаються відповідні документи на право користування, володіння збудованим (реконструйованим) житлом.
Погашення кредиту, сплата відсотків за користування ним розпочинається позичальником після одержання документів та укладення угоди про заставу житла на період погашення кредиту та відсотків за користування ним.
Остаточний розрахунок суми повернення кредиту провадиться виходячи з фактичної площі квартири (підтвердженої довідкою БТІ) та встановленої середньої вартості 1 м2 загальної площі житла в регіоні на час отримання позичальником документів на право користування, володіння збудованим (реконструйованим) житлом. Цей розрахунок оформлюється як додаток до кредитної угоди й погоджується з позичальником.
Розмір щоквартального платежу для погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним визначається дирекцією або відділенням шляхом ділення суми кредиту на кількість кварталів уточненого терміну його надання.
Перехід права власності на збудоване (реконструйоване) за рахунок кредиту житло
Кредитною угодою визначаються умови переходу права власності на збудоване (реконструйоване) житло та господарські приміщення до позичальника.
Житло, побудоване за рахунок коштів кредиту, є власністю позичальника. Позичальник зобов'язаний передати у заставу побудоване житло за угодою застави на період до повного погашення наданого кредиту.
У разі невиконання позичальником умов кредитної угоди дирекція або відділення здійснюють заходи щодо стягнення заборгованості та інші дії, передбачені умовами кредитної угоди.
Якщо позичальник відмовляється від погашення кредиту на будь-якому етапі дії кредитної угоди, ця угода розривається у порядку, визначеному кредитною угодою. При цьому позичальнику, згідно з умовами кредитної угоди, повертаються попередній внесок і кошти, сплачені ним у порядку повернення кредиту, крім відсотків за користування кредитом.
Кредитна угода розривається у разі: письмової заяви позичальника; невиконання позичальником умов кредитної угоди; якщо позичальник для отримання кредиту подав документи, що містять недостовірні дані.
Проектом нового Житлового кодексу передбачено, що житлово-будівельний (житловий) кооператив і молодіжний житловий комплекс реорганізуються в об’єднання співвласників за умови проведення повного розрахунку всіх членів кооперативу, молодіжного житлового комплексу за надані їм на будівництво кредити.
Запитання для самоконтролю
Тема 7. Організація та діяльність житлово-будівельних кооперативів
1. Особливості правового регулювання житлових відносин у будинках ЖБК.
2. Особливості правового регулювання користування жилими приміщеннями у будинках колективного житлового фонду.
3. Нормативне регулювання дальшого розвитку житлової кооперації.
4. Суб’єкти права на квартиру у будинках житлових і житлово-будівельних кооперативів, МЖК.
5. Обсяг прав та обов’язків членів сім'ї наймача кооперативу.
6. Зміни кооперативно-житлових правовідносин. Поділ паю ЖБК.
7. Обов’язки членів житлового кооперативу щодо утримання жилих приміщень.
8. Припинення права на користування квартирою у будинках житлових і житлово-будівельних кооперативів.
9. Порядок та підстави виключення з кооперативу.
10. Порядок виселення з кооперативної квартири.
11. Підстави і порядок виселення з будинків колективних сільськогосподарських підприємств.
12. Поняття та правове становище молодіжних житлових комплексів.
13. Нормативне регулювання розвитку МЖК у сучасних умовах.
Використані джерела
Житловий кодекс Української РСР.
Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок “Про затвердження Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу” від 5 червня 1985 р. за № 228.
Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.
Постанова Ради Міністрів Української РСР “Про затвердження при-мірного статуту Житлово-будівельного кооперативу” від 30 квітня 1985 р. за № 186.
Примірний статут Житлово-будівельного кооперативу.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про дальший розвиток жит-і лово-будівельної (житлової) кооперації” від 20 жовтня 1992 р. за № 593.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про вдосконалення шляхів розвитку молодіжного житлового будівництва” від 28 жовтня 1996 р. за № 1300.
Положення про молодіжний житловий комплекс.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про вдосконалення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у справах сім’ї та молоді” від 17 травня 1999 р. за № 825.
Положення про порядок надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла.
і Наказ Державного комітету України у спрвах-,сім'ї та молоді “Про затвердження Положення про Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” від 9 вересня 1999 р. за № 188/1.
Рекомендована література
Жилишньїй кодекс Украинской ССР: Науч.-практич. комментарий / М. А. Голодный й др. — К.: Политиздат Украины, 1990.
Золотарь В. А., Дятлов П. Н. Советское жилищное право. — К., 1984. Организация кооперативного жилищного строительства: Справочник / Н. А. Зубков, С. П. Индыченко, Й. Н. Кучеренко; — К.: Будивзльнык, 1988.
Житлове законодавство України / Укл.: М. К. Галянтич, Г. І. Коваленко. — К.: Юрінком Інтер, 1998.
< Попередня Наступна >