Підручники Римське право ОСНОВИ РИМСЬКОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА 4. Правове положення перегрінів4. Правове положення перегрінів
| Римське право - ОСНОВИ РИМСЬКОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА |
4. Правове положення перегрінів
Перегріни (peregrini) – це чужоземці, тобто населення общин, які не мали автономії. В результаті загарбницьких війн Рим підкорив сусідні території, населення яких не оберталося в рабство, але й не набувало римського громадянства.
Правовий статус перегріна набувала дитина при народженні в сім’ї перегрівів або матір'ю-перегрінкою поза шлюбом. Римський громадянин за деякі кримінальні злочини міг бути позбавлений свого статусу і висланий в місця проживання перегрінів, де й одержував їх статус.
Політичних прав перегріни не мали. У приватноправовій сфері вони керувалися власним національним правом (ius gentium) згідно з законом про провінції, який встановлював для них особливий правовий статус. Різноманітність приватного права, що діяло для перегрівів різних общин, а також відсутність правових норм, що регулювало відносини перегрінів з римськими громадянами, ускладнювали розвиток цивільного обороту (торгівлі). Основну роль в усуненні цих негативних факторів зіграв перегрінський претор, який узагальнював досвід правової культури різних провінцій та впроваджував його у практичну діяльність.
В окремих випадках перегріни могли набути римське громадянство в силу законів, якими воно надавалось як нагорода за особливі заслуги перед Римом. Іноді надання римського громадянства перегрінам спеціальними актами державної влади було пов’язане з політичними чи економічними мотивами, наприклад з метою поповнення римських легіонів воїнами, в яких, як відомо, мали право служити тільки римські громадяни.
На початку III ст. н.е., а саме в 212 р. імператор Каракалла надав права римського громадянства усім підданим римської держави, за певними незначними обмеженнями.