Головне меню

ТЕМА 17 Зобов’язання нібито з контракту

Римське право - Агафонов С. А. Римське право: Навч.-метод. посіб.
43

ТЕМА 17

Зобов’язання нібито з контракту

Поняття та види зобов’язань ніби-то з контракту (quasi ex contractu). Наука Римського права виділяє певні випадки виникнення зобов’язань, які схожі на контрактні, але одночасно не є такими. Ці зобов’язання виникали при відсутності контракту між сторонами, але по суті та змісту мали правове значення як контракти. Тому, розуміючи, що дану групу зобов’язань не можна назвати контрактами, римляни дали їм назву – зобов’язання ніби-то з контрактів (квазіконтракти). Особливості цих зобов’язань полягали в тому, що у випадку виникнення певного спору, останній вирішувався таким же чином, як і в тому випадку коли між сторонами був укладений відповідний контракт.Сучасні дослідники виділяють в основному два види зобов’язань ніби-то з контракту: а) ведення чужих справ без доручення (negotiorum gestio) – правовідносини, в яких особа брала на себе обов’язок піклуватися про справи іншої без відповідного попереднього погодження; б) зобов’язання з безпідставного збагачення однієї особи за рахунок іншої – правовідносини, в яких одна особа отримувала додаткові матеріальні блага (майно або кошти), що їй не належали за рахунок іншої особи при відсутності будь-яких правових підстав (наприклад, угоди про дарування, купівлю-продаж тощо).Поняття зобов’язань ніби-то з контрактів в римському праві було розроблене досить пізно. Вперше воно вводиться в інституціях Юстиніана. Однак вже в період принципату римляни виділяли схожі на контрактні правовідносини, що виникали із сплати неналежного (Gai., 3.91)Ведення чужих справ без доручення (negotiorum gestio). Загальною підставою ведення чужих справ в Римі було доручення (mandatum), що видавалося однією особою іншій. Однак, навіть при відсутності такого доручення ведення справ іншої особи призводило до виникнення зобов’язання. Таке зобов’язання захищалися відповідними позовами. Користуючись таким захистом х

азяїн справи (dominus) міг вимагати від особи, що добровільно вела його справи (gestor) повного звіту про стан справ за допомогою позову actio negotiorum gestorum directa, а гестор мав можливість вимагати відшкодування відповідних витрат, здійснених в інтересах домінуса використовуючи actio negotiorum gestorum contraria. Для виникнення negotiorum gestio необхідна була певна сукупність ознак.По-перше, вимагалося щоб об’єктом ведення була дійсно справа третьої особи, а гестор це усвідомлював. Ведення справ виражалося в здійсненні будь-яких фактичних дій, що були спрямовані на піклування про чужу справу. Виходячи з цього, значимість та важливість справи, що велася гестором значення не мали. Сам факт здійснення відповідних дій (при наявності інших ознак) був достатнім для виникнення зобов’язання.Найчастіше negotiorum gestio виникала з приводу піклування за майном особи, що була тимчасово відсутня. Однак відсутність хазяїна майна не вважалася необхідною ознакою для виникнення квазіконтрактного зобов’язання. Гестор міг взяти обов’язок піклуватися про майно (або справу взагалі) навіть якщо домінус був присутнім, але в силу певних причин не міг самостійно піклуватися про власне майно.По-друге, обов’язковою умовою виникнення negotiorum gestio була відсутність між хазяїном справи і гестора будь-яких зобов’язань щодо ведення справ. Оскільки, у випадку їх наявності сторонами укладався контракт і зобов’язання вважалися договірними. Тому інститут negotiorum gestio не міг виникати у випадку ведення особою справ іншої особи за контрактом або ж внаслідок реалізації раніше покладених на неї обов’язків (опіки тощо). Моральний борг піклуватися про справи іншої особи не перешкоджав виникненню зобов’язань з ведення чужих справ без доручення.По-третє, всі дії, що були спрямовані на ведення справ іншої особи здійснювалися за її рахунок. Гестор повинен був мати намір покласти всі витрати на особу, в інтересах якої він діяв. Якщо ж особа вела чужі справи виключно з благодійницькими намірами зобов’язання між ними не виникало.По-четверте, обов’язковою умовою для виникнення negotiorum gestio було те, що гестор не отримував ніякої винагороди за вчинення дій на користь хазяїна справи.По-п’яте, метою ведення чужих справ повинна бути господарська користь для домінуса ("…той має позов з ведення чужих справ, хто вів справи з користю, той же, хто починає вести справу, яка не є необхідною або яка є обтяжуючою для домовладики, не веде справи з користю…", D. 3.5.9.1). Як бачимо з попереднього фрагменту, особа, що вела справу, яка хазяїну не була потрібна, або навіть була шкідливою, права на позов не мала.У випадку непотрібності послуги від іншої особи, хазяїн міг заборонити її вчинення (prohibitio). У випадку неможливості хазяїна, в силу відсутності або інших причин, зупинити виконання послуги, права на позов не виникало. З дій, в яких хазяїн зацікавлений не був не могло виникати negotiorum gestio.Зобов’язання з безпідставного збагачення. Під безпідставним збагаченням римляни розуміли перехід одного майна або будь-яких його частин (грошової суми, речей, прав тощо) від однієї особи до іншої без достатніх правових підстав. Правовими підставами збагачення виступали передбачені законами юридичні факти, як наприклад, укладення контрактів купівлі-продажу, дарування тощо. У випадку помилкового платежу або інших дій, що не ґрунтувалися на законі та волі сторін проти неналежного кредитора надавався кондикційний позов (condictio). Така норма ґрунтувалося на розумінні того, що безпідставне виконання суттєво погіршує стан того, хто його здійснив. "Відповідає вимогам природи, щоб ніхто не збагачувався за рахунок погіршення стану іншого" (D.50.17.206).В залежності від предмету кондикційні позови поділялися на: condictio certae pecuniae (позов про повернення певної грошової суми), condictio certae rei (позов про повернення певної речі), condictio incerti (позов про повернення іншого безпідставного збагачення).Основними видами позовів з безпідставного збагачення були: condictio indebiti (позов про повернення неналежно сплаченого), condictio causa data causa non secuta (позов про повернення надання, мета якого не здійснилася), condictio ex causa furtiva (позов про повернення отриманого внаслідок крадіжки), condictio ob turpem causam (позов про повернення переданого на порочних підставах), condictio sine causa (позов про повернення переданого без належної підстави), та ін. Condictio indebiti (позов про повернення неналежно сплаченого). У випадку помилкової сплати неіснуючого боргу уявний кредитор зобов’язаний був повернути все отримане особі, що сплатила. Condictio indebiti – це позов, що надавався для здійснення вимоги про повернення помилково сплаченого (Gai 3.91). Для отримання даного позову необхідні були дві умови: відсутність боргу та помилка обох сторін в існуванні боргу. Якщо неіснуючий борг виконується свідомо, то вимагати його повернення не можна (D.12.6.50).Condictio causa data causa non secuta (позов про повернення надання, мета якого не здійснилася). Цей позов надається у тих випадках, коли одна особа отримує від іншої особи певне майно (речі, гроші) для певної цілі, але ця ціль не здійснюється. Наприклад, чоловік отримав придане від батька нареченої для забезпечення належного існування молодої сім’ї, але весілля за певних обставин не відбулося. В даному випадку немає цілі для якої було отримане майно (немає сім’ї). Наслідком даного юридичного факту ставав обов’язок того, хто отримав повернути майно тому, хто його надав.Condictio ex causa furtiva (позов про повернення отриманого внаслідок крадіжки). Майно, що злочинець отримав внаслідок крадіжки не переходило до його власності. А тому, коли справжній власник хотів повернути його назад, він міг використати звичайний віндикаційний позов. Але виходячи із принципу "ненависті до крадіїв" та осуду таких дій, а також спрощення процедури та ліквідації формальностей, римським суспільством та державою надавався і зазначений вище додатковий позов. За цим позовом особа вимагала повернення майна, що незаконно вибуло з її володіння. Правовою підставою подання даного позову був факт незаконного збагачення за рахунок майна іншого.Condictio ob turpem causam (позов про повернення переданого на порочних підставах). Порочними підставами вважалися такі наміри, що суперечили моральним традиціям Стародавнього Риму. При цьому для виникнення права на позов порочний намір (turpitudo) повинен бути тільки з боку того, хто отримує вигоду (D. 12.5.4.2). Наприклад, коли грошова сума виплачується для того, щоб отримувач не здійснював вбивство (D. 12.5.2). Якщо обидві сторони брали участь в суперечній моралі угоді, повернення майна неприпустиме (D.12.5.3).Condictio sine causa (позов про повернення переданого без належної підстави). На відміну від попередніх позовів, в цю групу входили всі позови, що не мали чітко визначених індивідуальних ознак. Це так званий загальний позов про повернення безпідставного збагачення. Він надавався за умови безпідставного збагачення за рахунок чужого майна без визначення конкретних умов позову. Відмінною рисою даної кондикції був факт переходу чужого майна до власності іншої особи без достатніх підстав, а тому віндикаційний позов про витребування речей з чужого незаконного володіння пред’явлений бути не міг.Різновидом condictio sine causa був випадок, коли майно поступало у власність набувача на законних підставах, але потім ці підстави відпадали (causa finita). Наприклад, особа що передала заставу, виконала забезпечене нею зобов’язання, але об’єкт застави назад не отримала. З огляду на це, заставоутримувач володів нею без достатніх підстав, а тому застосовувався даний вид кондикції.

Семінарське заняття

1. Поняття та види зобов’язань ніби-то з контракту (quasi ex contractu). 2. Ведення чужих справ без доручення (negotiorum gestio). 3. Зобов’язання з безпідставного збагачення.

Термінологічний словник

causa finita - припинення підставcondictio - кондикційний позовcondictio causa data causa non secuta - кондикційний позов про повернення надання, мета якого не здійсниласяcondictio certae pecuniae - кондикційний позов про повернення певної грошової сумиcondictio certae rei - кондикційний позов про повернення певної речіcondictio ex causa furtiva - кондикційний позов про повернення отриманого внаслідок крадіжкиcondictio incerti - кондикційний позов про повернення іншого безпідставного збагаченняcondictio indebiti - кондикційний позов про повернення неналежно сплаченогоcondictio ob turpem causam - кондикційний позов про повернення переданого на порочних підставахcondictio sine causa - кондикційний позов про повернення переданого без належної підставиdominus - хазяїн справиgestor - особа, що добровільно вела чужіmandatum - дорученняnegotiorum gestio - ведення чужих справ без дорученняprohibitio - заборона надання послугиquasi ex contractu - зобов’язання ніби-то з контрактуturpitudo - порочний намірutiliter gerere - господарська корисність

Завдання для перевірки знань

1. Дайте визначення зобов’язанням ніби-то з контракту (quasi ex contractu)2. Що таке negotiorum gestio?3. Чи відповідає гестор за казус?4. Які виникають зобов’язання з безпідставного збагачення?5. Що таке кондикційний позов?

Рекомендована література:

1. Дождев Дмитрий Вадимович. Римское частное право: Учебник для вузов / под общ. ред. академика РАН д.ю.н. проф. В.С. Нерсесянца. — М. : НОРМА, 2002. – С. 604-610.2. Підопригора Опанас Андронович. Основи римського приватного права: Підручник для студ. юрид. вузів і фак.. — К. : Вентурі, 1997. – С. 252-259.3. Новицкий Иван Борисович. Основы римского гражданского права. – М: Юридическая литература, 1972. – С. 252-261.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук