120

---

3.1.2. Основні положення досудового розслідування

1. Поняття, завдання і значення досудового розслідування. 2. Форми і строки розслідування. 3. Підслідність. 4. Окреме доручення. 5. Процесуальні документи досудового слідства. 6. Недопустимість розголошення даних розслідування. 7. Розслідування справ групою слідчих. 8. Об'єднання і виділення справ.

1. Поняття, завдання і значення досудового розслідування. Розслідування – це діяльність органів прокуратури, дізнання і слідства по виявленню, оцінці і закріплені доказів з метою розкриття злочинів. Завданням досудового слідства крім розкриття злочинів є і профілактична робота серед населення, а також вчасне забезпечення відшкодування збитків, завданих громадянам злочином.

Значення досудового слідства: хороше розслідування сприяє зміцненню законності, виховує повагу до законів, сприяє повазі до правоохоронних органів.

2. Форми і строки розслідування. Існує дві форми розслідування:

дізнання (ст. 101 КПК), строк – до 10 днів. Дізнання –це проведення таких невідкладних слідчих дій, як: огляд місця події, обшук, виїмка, освідування, затримання. Про початок дізнання негайно повідомляється прокурор. На дізнання відводиться 10 днів, після чого справа передається слідчому. Уразі взяття підозрюваного під варту дізнання проводиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу. Після передачі справи слідчому органи дізнання можуть самостійно проводити слідчі дії з дозволу слідчого;

досудове слідство (ст. 112 КПК), строк проведення – 2місяці. Перебіг строків слідства починається з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин. Якщо справа була повернута на додаткове розслідування (дослідування), то строк для такого дослідування встановлюється – один місяць.

3. Підслідніс

ть – це сукупність встановлених законом ознак справи, відповідно до яких вона належить до відання того чи іншого органу розслідування. Види підслідності:

1. Предметна (родова) – визначається характером чи родом справи (ст. 112 КПК).

Територіальна (місцева) визначає, слідчий якого саме району чи області повинен розслідувати дану кримінальну справу. Розслідування проводиться там, де вчинено злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, то розслідування проводиться за місцем виявлення злочину або за місцем перебував ння більшості свідків (ст. 116 КПК).

Персональна підслідність визначається суб'єктом злочину військовослужбовцями, неповнолітніми. У цих справах становлений порядок розслідування, передбачений ч.2 ст.112, ст. 432 КПК.

4. Альтернативна підслідність означає, що справа розслідується тим слідчим, який порушив справу або до якого надійшла заява про факт вчинення злочину (ч. 6 ст. 112 КПК).

5. Підслідність за зв'язком справи застосовується тоді, коли розслідування однієї справи пов'язане з розслідуванням іншої (ч. 7 ст. 112 КПК).

Якщо слідчий встановив, що справа йому не підслідна, він зобов'язаний провести невідкладні слідчі дії і передати справу за підслідністю.

Окреме доручення (ст. 118 КПК). Якщо виникає необхідність провадження слідчих дій в іншій місцевості,слідчий може самостійно виїхати для проведення таких дій або доручити проведення таких дій іншому слідчому, юрисдикція якого поширюється на відповідну місцевість. Строки проведення таких слідчих дій – до 10 днів. Доручення оформлюється у вигляді листа. Якщо необхідно провести обшук, то слідчий, який надсилає листа, має отримати постанову судді і направити її разом з листом.

Процесуальні документи досудового слідства. Протоколи – це процесуальні документи, у яких відображається хід проведення і результат слідчих дій. Найчастіше – це протоколи: допитів, обшуку, огляду. Протокол зачитується всім особам, які брали участь у проведені слідчих дій. Відповідно до протоколу можуть бути внесені поправки (до підписання протоколу). Протокол підписується всіма особами, які брали участь у слідчих діях. Якщо особа відмовляється підписувати протокол, то слідчий має зазначити про це у протоколі.

Постанови – це процесуальний документ, у якому фіксуються рішення, прийняті слідчим під час розслідування. Постанови: про притягнення як обвинуваченого, про обрання запобіжного заходу, про призначення експертизи.

Постанова складається з трьох частин: вступна (місце, час, ким складена, номер справи); описова (зміст справи, обґрунтування обвинувачення і стаття КПК); резолютивна – викладається зміст процесуального рішення. Постанову підписує та особа, яка її склала.

При розслідувані можуть складатися і такі документи, як підписка, письмова вказівка, обвинувальний висновок.

6. Недопустимість розголошення даних розслідування (ст. 121 КПК, ст. 387 КК).

Розголошення даних розслідування можливе лише з дозволу слідчого чи прокурора у тому обсязі, в якому вони визнають це за можливе. Слідчий зобов'язаний попередити всіх, хто брав участь у справі, що вони не мають права розголошувати дані слідства. За розголошення даних слідства без відповідного дозволу можливе притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 387 КК.

7. Розслідування справи групою слідчих (ст. 119 КПК).У складних справах для більш ефективного розслідування або для того, аби вкластися у строки, відведені на слідство, призначається група слідчих, які проводять розслідування. У групу слідчих, як правило, входять слідчі різних відомств. Про призначення групи слідчих виноситься постанова, вона оголошується обвинуваченому. З групи слідчих визначається старший слідчий, який керує процесом слідства.

8. Об'єднання і виділення справ (ст. 26 КПК).Законодавство передбачає дві підстави для об'єднання справ:

при обвинуваченні декількох осіб – співучасників вчинення одного або кількох злочинів;

по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів.

Виділення справи допускається, якщо в цьому є необхідність і це не впливає негативно на розслідування справи і її вирішення. Справа виділяється: 1) у разі ухилення обвинуваченого від правосуддя; 2) у разі тяжкої хвороби обвинуваченого.

Об'єднання і виділення проводиться за постановою слідчого або судді, а суд виносить ухвалу.

 

 

< Попередня   Наступна >