144

---

2. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЇ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДДЕЮ

2.1. Завдання стадії

На зміст завдань, притаманних для стадії попереднього розгляду справи суддею, впливають її функції у кримінальному процесі. Останні, своєю чергою, випливають із місця, що його посідає ця стадія в системі кримінального процесу — між стадіями досудового слідства і порушення державного обвинувачення та судового розгляду кримінальної справи.

Функціями стадії є:

контрольна, пов'язана із контролем за тим, чи досудове слідствопроведено з дотриманням всіх вимог кримінально-процесуальногозакону і чи правомірними були дії прокурора у справі, що надійшладо нього із обвинувальним висновком;

підготовчо-організаційна, що полягає у визначенні можливості розгляду кримінальної справи у судовому засіданні та створеннівідповідних умов для забезпечення реалізації такої можливості.

Завдання стадії, залежно від того, реалізацію якої функції вони забезпечують, можна поділити на дві групи.

Перша група, спрямована на реалізацію контрольної функції. Ці завдання полягають у вирішенні питань, зазначених у ст. 237 КПК:

чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;

чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимогКПК;

чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПК,без усунення яких справу не може бути призначено до судовогорозгляду;

чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб (це питання з'ясовує суддя тільки в разі заяв-лення відповідного клопотання прокурором, обвину

ваченим, йогозахисником чи законним представником, потерпілим чи його представником);

чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтеюКК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чидля пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено (це питання з'ясовує суддя за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника).

Друга група завдань пов'язана із виконанням підготовчо-організаційної функції. Це ті, змістом яких є вирішення питань, зазначених у ст. 253 КПК:

про призначення захисника у випадках, якщо його участь усправі є обов'язковою;

про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;

про визнання особи законним представником обвинуваченого,потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача,відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час розслідування справи;

про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позовне було заявлено під час розслідування справи;

про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання,та витребування додаткових доказів (за наявності підстав вважати,що в стадії судового розгляду відповідно до ст. 299 КПК досліджуватимуть лише деякі докази або не досліджуватимуть взагалі, суддявправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребуватилише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду);

про заходи щодо забезпечення цивільного позову;

про виклик у необхідних випадках перекладача;

про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;

про день і місце судового розгляду справи;

всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.

2.2. Коло учасників стадії

Обоє 'язкові учасники:

1) суддя, який діє одноособово. В цій стадії він:

головує під час попереднього розгляду справи;

вислуховує доповідь прокурора щодо можливості призначеннясправи до судового розгляду;

вислуховує думки інших учасників судового розгляду;

вирішує клопотання, заявлені учасниками судового розгляду;

приймає рішення за результатами попереднього розглядусправи;

2) прокурор:

доповідає про можливість призначення справи до судового розгляду;

висловлює думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду.

Необов'язкові учасники:

1) інші учасники процесу (судового розгляду) — див. п. 8 ст. 32КПК:

висловлюють свої думки;

заявляють клопотання;

2) секретар — веде протокол (за необхідності).

2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії

заслуховування доповіді прокурора (ч. 2 ст. 240 КПК);

заслуховування думок прокурора та інших учасників процесу(ч. 2 ст. 240 КПК);

дії судді, пов'язані із вирішенням клопотань, заявлених учасниками розгляду (ч. 2 ст. 240 КПК);

вручення копії обвинувального висновку і повістки про викликдо суду (ст. 254 КПК);

забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (ст. 255 КПК).

2.4. Етапи стадії

Етапи стадії попереднього розгляду справи суддею визначаються її функціями та завданнями.

1-й етап пов'язаний із реалізацією контрольної функції стадії. Зміст його становлять процесуальні дії, метою яких є з'ясування можливості призначення кримінальної справи до судового розгляду. Термін провадження таких процесуальних дій — не більше 10 діб, а у разі складності справи — не більше 30 діб з дня її надходження до суду.

Ці дії виконують у такому порядку:

повідомлення про день попереднього розгляду справи прокурора та інших (заінтересованих) учасників процесу (однак їх неявкане перешкоджає розгляду справи);

доповідь прокурора щодо можливості призначення справи досудового розгляду;

висловлювання учасниками (якщо вони з'явилися) своїх думокщодо питань, зазначених у ст. 237 КПК;

заявлення цими учасниками клопотань;

висловлення прокурором своєї думки щодо клопотань, заявлених іншими учасниками попереднього розгляду справи;

прийняття суддею в нарадчій кімнаті рішення за результатамирозгляду справи та оформлення його відповідною постановою.

За результатами попереднього розгляду справи суддя приймає одне з таких рішень:

про зупинення провадження в справі. Підставами до його прийняття є:

зникнення обвинуваченого і невстановлення місця його перебування (ч. 1 ст. 249 КПК);

захворювання обвинуваченого, що унеможливлює його участьу судовому розгляді справи (ч. 2 ст. 249 КПК);

про повернення справи прокуророві. Підставою до прийняттяцього рішення є істотне порушення прокурором вимог статей 228—232 КПК (ст. 228 "Перевірка прокурором справи з обвинувальнимвисновком"; ст. 229 "Рішення прокурора в справі з обвинувальнимвисновком"; ст. 230 "Складання прокурором нового обвинувальноговисновку"; ст. 231 "Зміна прокурором обвинувачення"; ст. 232"Направлення прокурором справи до суду").

Істотними є такі порушення:

обвинувальний висновок не затверджено прокурором;

обвинувальний висновок затверджено тим прокурором, доповноважень (компетенції) якого це не належить;

в обвинувальному висновку є посилання на докази, яких немаєв справі;

в обвинувальному висновку не зазначено докази, що підтверджують обвинувачення;

обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку, істотно відрізняється від викладеного в постанові про притягненняяк обвинуваченого;

в обвинувальному висновку містяться твердження, що суперечать одне одному тощо;

про направлення справи за підсудністю. Підставою до прийняття такого рішення є непідсудність справи суду, на розгляд якоговона надійшла від прокурора (ч. З ст. 249 КПК);

про закриття справи. Підставою є: наявність обставин,передбачених ст. 6, ч. 1 ст. 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 КПК(ч. 1 ст. 248 КПК);

про повернення справи на додаткове розслідування. Підставамиприйняття рішення є:

порушення таких вимог КПК під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення якихсправу не може бути призначено до судового розгляду {обов 'язковоповертають на додаткове розслідування з ініціативи судді чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законногопредставника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників);

необхідність притягнення до кримінальної відповідальностіінших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий(суддя вправі повернути справу для провадження додаткового розслідування за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника);

наявність підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин,чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не булопред'явлено (суддя вправі повернути справу для провадження додаткового розслідування за клопотанням прокурора, потерпілогочи його представника);

про призначення справи до судового розгляду. Підставою до прийняття є позитивні відповіді судді на всі питання, зазначені в ст. 237КПК (див. вище).

Особливістю кінцевих рішень стадії попереднього розгляду справи суддею є те, що з прийняттям одного із перших п'яти рішень процесуальна діяльність у цій стадії завершується після першого її етапу.

Прийняття суддею рішення про призначення справи до судового розгляду передбачає продовження діяльності судді на другому етапі стадії.

2-й етап. Процесуальні дії, що становлять зміст цього етапу, забезпечують реалізацію підготовчо-організаційної функції стадії. їх має бути виконано не пізніше 10 діб, а у випадках складності справи — не пізніше 20 діб з дня попереднього її розгляду. Отже, максимальний термін провадження в стадії попереднього розгляду справи суддею може становити 50 діб.

На цьому етапі:

підсудному не пізніше ніж за 3 доби до розгляду справи в суді вручають копію обвинувального висновку і повістку про виклик до суду, він дає розписку про вручення йому повістки про виклик до суду та копії обвинувального висновку із зазначенням дати і часу вручення (якщо підсудний є неповнолітнім, то копію вручають йому і його законному представникові);

повідомлення (в той самий строк) всіх інших учасників продень розгляду справи в суді (виклик свідка, експерта, перекладачаповісткою);

у разі заявлення клопотань — ознайомлення прокурора, підсудного, його захисника, потерпілого, цивільного позивача та їх представників із матеріалами справи, а цивільного відповідача і йогопредставника — з матеріалами, що стосуються цивільного позову.

Кінцевих рішень цей етап стадії попереднього розгляду справи суддею не має, бо діяльність судці, хоч і регламентована нормами права, але все ж таки має суто організаційний характер.

Таким є порядок діяльності в стадії попереднього розгляду справ публічного і приватно-публічного обвинувачення. Діяльність у справах приватного обвинувачення має певні особливості, пов'язані з тим, що досудове слідство в таких справах не проводять. Джерело інформації про злочин, розглядуваний у порядку справ приватного обвинувачення, направляють до суду. У зв'язку з цим суддя після одержання скарги приватного обвинувачення спочатку вирішує питання про порушення кримінальної справи, а потім уже — про призначення її до судового розгляду.

Особливості процесуальної діяльності судді в цій стадії за скаргою приватного обвинувачення буде розглянуто в лекції "Особливості провадження у кримінальних справах приватного обвинувачення".

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

Завдання стадії попереднього розгляду справи суддею визначаються її функціями: контрольною та підготовчо-організаційною.

Обов'язковими учасниками стадії є суддя і прокурор. Інших(заінтересованих) учасників повідомляють про розгляд кримінальної справи, однак їх неявка не зупиняє розгляду справи.

Стадія проходить два етапи. Перший (обов'язковий) пов'язанийіз вирішенням питання про можливість призначення справи досудового розгляду. На другому (необов'язковому) забезпечуєтьсяреалізація підготовчо-організаційної функції стадії.

 

< Попередня   Наступна >