Головне меню

2. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЇ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Кримінально – процесуальне прав - Кримінально - процесуальне право
124

2. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЇ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

2.1. Завдання стадії

Завдання апеляційного провадження визначаються контрольною (перевірною) функцією цієї стадії щодо рішень, ухвалених судами першої інстанції (місцевими судами). Такими завданнями є:

виявлення помилок матеріального (кримінально-правового)і процесуального характеру, допущених місцевими судами в процесірозгляду і вирішення кримінальних справ;

вжиття передбачених законом заходів до усунення виявленихпомилок шляхом скасування або зміни судового рішення, що ненабрало чинності, а також постановлення замість останнього нового рішення (вироку).

2.2. Учасники стадії

У стадії апеляційного провадження беруть участь:

суд у складі трьох професійних суддів апеляційного суду (ч. 4ст. 17 КПК);

особи, які мають право подати апеляцію (апелянти):

засуджений, його законний представник і захисник — у частині,що стосується інтересів засудженого;

виправданий, його законний представник і захисник — у частинімотивів і підстав виправдання;

законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховногохарактеру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичногохарактеру;

обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законнийпредставник і захисник — у частині мотивів і підстав закриттясправи;

обвинувачений, щодо якого справу направлено на додатковерозслідування, його законний представник і захисник — у частинімотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування;

цивільний відповідач

або його представник — у частині, щостосується вирішення позову;

прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першоїінстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, якийбрав участь у розгляді справи судом першої інстанції;

потерпілий і його представник — у частині, що стосуєтьсяінтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в судіпершої інстанції;

цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;

особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;

інші особи у випадках, передбачених КПК (ч. З ст. 52-5, ч. 5ст. 97, ч. З ст. 99-1, ч. 9 ст. 106, ч. 7 ст. 165-2, ч. 4 ст. 165-3, ч. 5 ст. 177,ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 236-2, ч. 6 ст. 236-6, ч. 5 ст. 246, ч. З ст. 248, ч. 5ст. 251, ч. 4 ст. 276, ч. 4 с. 281, ч. 4 ст. 282, ч. 6 ст. 407, ч. 4 ст. 408,ч. З ст. 408-2, ч. З ст. 408-3, ч. 5 ст. 410, ч. 5 ст. 411-1, ч. 5 ст. 414, ч. 5ст. 414-1, ст. 424, ст. 449 КПК).

За учасниками апеляційного провадження зберігаються всі ті права, що вони їх мали на попередніх стадіях кримінального процесу.

Окрім того, в стадії апеляційного провадження учасників наділено правами, які дозволяють їм обстоювати власні інтереси в цій стадії:

право давати пояснення з приводу поданих апеляцій;

право виступати в судових дебатах за результатами судовогослідства, проведеного судом апеляційної інстанції;

право підтримувати апеляції або відмовитися від них.

2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії

У стадії апеляційного провадження для виконання її завдань застосовують притаманні тільки для неї процесуальні засоби:

ознайомлення сторін із матеріалами кримінальної справи (ч. 4ст. 349 КПК);

оповіщення учасників процесу про надходження апеляції (ч. 1ст. 351 КПК) шляхом:

направлення їм повідомлень;

поміщення оголошення на дошці об'яв суду;

доповідь судді при попередньому розгляді справи апеляційнимсудом (ч. З ст. 357 КПК);

висловлення учасниками апеляційного провадження думокЩодо питань, винесених на попередній розгляд справи апеляційним судом (ч. З ст. 357 КПК);

підготовчі дії (ч. 1 ст. 362 КПК);

роз'яснення прав учасникам (ч. 1 ст. 362 КПК);

вирішення апеляційним судом клопотань учасників (ч. 1ст. 362 КПК);

доповідь головуючого або одного із суддів (ч. 2 ст. 362 КПК);

давання доручень суду першої інстанції (ч. 4 ст. 358 КПК);

судові слідчі дії (в разі провадження судом апеляційної інстанції судового слідства) — ч. 5 ст. 362 КПК;

давання пояснень (ч. 1 ст. 362 КПК);

інші процесуальні засоби.

2.4. Етапи стадії

1-й етап. Подання апеляцій.

Апеляція — подання прокурора або скарга учасника кримінального процесу про скасування або зміну рішення місцевого суду в апеляційному порядку (п. 15 ст. 32 КПК).

Апеляція має відповідати певним вимогам, які можуть бути основними та додатковими.

Основні вимоги до апеляції викладено в ч. 1 ст. 350 КПК, згідно з якою в апеляції зазначають:

назву суду, якому адресовано апеляцію;

особу, яка подає апеляцію;

вирок, ухвалу чи постанову, на які подають апеляцію, і назвусуду, який їх постановив;

у чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови тадоводи на її обгрунтування;

прохання особи, яка подає апеляцію;

перелік документів, які додають до апеляції.

Додаткову вимогу до апеляції викладено в ч. 2 ст. 350 КПК: при обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція має містити посилання на відповідні аркуші справи.

Якщо вимоги щодо змісту апеляції не виконано, головуючий (суддя місцевого суду) залишає її без руху, про що складає постанову, повідомляє про це апелянта і пропонує виконати вимоги протягом 7 діб з моменту одержання повідомлення. Якщо апелянт не виконав вимоги, то головуючий приймає рішення про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, про що складає постанову. Останню може бути оскаржено до апеляційного суду, який вправі своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду.

Процесуальний порядок подання апеляції на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції.

1. Апеляцію подають через суд, який постановив вирок, ухвалучи постанову (якщо подано до апеляційного — він направляє її домісцевого суду).

Строк подання апеляції становить 15 діб з моменту проголошення оскаржуваного судового рішення, а для засудженого, який перебуває під вартою, — 15 діб із моменту вручення йому копії вироку. Протягом цього строку:

справа ніким не може бути витребувана із суду;

суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи;

Наслідком подання апеляції є те, що зупиняється набрання чинності судовим рішенням.

2. Про надходження апеляції суд першої інстанції:

направляє повідомлення особам, інтересів яких вона стосується;

вивішує на дошці об'яв суду оголошення про надходженняапеляції.

Протягом 5 діб з часу поміщення оголошення на дошці об'явзаінтересовані особи можуть одержати в суді копію апеляції абоознайомитися з нею в суді.

Після цього протягом 5 днів ці особи можуть подати свої заперечення на апеляцію до суду першої інстанції або до апеляційногосуду.

Суд першої інстанції протягом 7 діб передає справу запеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначаєдату розгляду ним справи (не пізніше 3 місяців із дня направлення справи до апеляційного суду — ч. 2 ст. 354 КПК). Направляючисправу до апеляційного суду, місцевий суд повинен враховувативимоги ч. 2 ст. 354 КПК, згідно з якою справа має надійти доапеляційного суду не пізніше, ніж за місяць до визначеної нимдати розгляду.

Про дату призначення справи до апеляційного розгляду судпершої інстанції оповіщає заінтересованих осіб шляхом:

направлення повідомлень;

розміщення оголошення на дошці об'яв суду.2-й етап. Розгляд справи за апеляцією.

Цей етап поділяється на два під етапи.

1-й підетап. Попередній розгляд справи апеляційним судом.

Попередній розгляд справи проводить у разі необхідності одноособово суддя з обов'язковою участю прокурора. Для участі в попередньому розгляді справи можуть викликати й інших учасників, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальний порядок попереднього розгляду справи:

доповідь судді, який вказує на підстави, з яких справу було внесено на попередній розгляд;

висловлювання прокурором та іншими учасниками (якщовони з'явилися) своїх думок щодо питань, винесених на розгляд;

ухвалення одного із таких рішень:

про питання, пов'язані з підготовкою справи до апеляційногорозгляду (ч. 1 ст. 358 КПК):

про необхідність проведення судового слідства та його обсяг;

про витребування додаткових доказів;

про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

про доручення суду першої інстанції;

про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;

про виклик у необхідних випадках перекладача;

про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;

про день і місце розгляду справи;

всі інші питання, які стосуються підготовчих дій до розглядусправи;

про відмову в прийнятті апеляції до свого розгляду, якщо їїподала особа, що не має на це права (ч. 1 ст. 359 КПК);

про зупинення провадження у справі у разі захворювання підсудного, участь якого при апеляційному розгляді справи визнанообов'язковою (ч. З ст. 359 КПК);

про повернення справи до суду першої інстанції у випадках,якщо:

протокол судового засідання не підписав головуючий абосекретар судового засідання — для виконання вимог, передбаченихч. 2 ст. 87 КПК, тобто підписання протоколу;

суд першої інстанції не розглянув зауваження на протоколсудового засідання чи не надав передбачену ст. 349 КПК можливість ознайомлення з матеріалами справи — для виконання вимог,передбачених статтями 88 і 349 КПК;

засудженому, виправданому не було вручено копію вироку —для виконання вимог, передбачених ст. 344 КПК, тобто врученняйому копії вироку;

суд першої інстанції прийняв апеляцію, яка не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, — для виконання вимог,передбачених статтями 353 чи 354 КПК;

судом першої інстанції не виконано вимог, передбаченихст. 353 КПК, — для виконання цих вимог, тобто для вирішенняклопотань учасників процесу про відновлення пропущеного строкуна апеляційне оскарження;

про закриття апеляційного розгляду справи — в разі відмовиапелянта від своїх апеляційних вимог і якщо немає апеляцій іншихучасників процесу (ч. 4 ст. 359, ст. 364 КПК).

Усі рішення ухвалює суддя в нарадчій кімнаті.

2-й підетап. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Розгляд кримінальної справи в суді апеляційної інстанції проводиться у день, визначений судом першої інстанції. Про час і місце розгляду справи апеляційний суд не пізніше, ніж за три дні до початку розгляду оповіщає заінтересованих осіб, даючи оголошення на дошці об'яв суду.

Згідно зч. 4 ст. 360 КПК розгляд справи може бути перенесено не більше, ніж на 30 діб, якщо суд визнав за необхідне:

провести судове слідство;

витребувати додаткові докази;

викликати в судове засідання певних осіб;

зробити доручення суду першої інстанції.

Рішення про перенесення розгляду справи на зазначений строкприймають також у разі особливої складності справи.

Процесуальний порядок розгляду:

1. Підготовчі дії:

відкриття судового засідання;

перевірка явки учасників;

роз'яснення перекладачеві (якщо є потреба його залучення дорозгляду справи) обов'язків;

оголошення складу суду;

видалення свідків із зали суду.

Роз'яснення прав учасникам.

Вирішення клопотань (якщо їх було заявлено) і складання узв'язку з цим ухвали.

Доповідь головуючого (чи одного із суддів) суті вироку чипостанови. В цій доповіді суддя:

повідомляє, ким і в якому обсязі було оскаржено вирок абопостанову;

викладає основні доводи апеляцій і заперечень інших учасників процесу.

З'ясування головуючим, чи підтримують свої апеляції особи,які їх подали.

Проведення судового слідства (в разі прийняття рішення проце при попередньому розгляді справи апеляційним судом).

Ознайомлення головуючим учасників судового розгляду з:

додатковими матеріалами (якщо їх подали учасники);

матеріалами, що надійшли з суду першої інстанції на виконання доручень суду апеляційної інстанції.

Судові дебати. Вони стосуються тільки тієї частини вироку,яку оспорюють в апеляції. Відмінності судових дебатів в суді апеляційної інстанції від судових дебатів суді першої інстанції:

першими виступають апелянти;

прокурор, якщо він підтримує апеляцію, виступає першим, вінших випадках — останнім.

Останнє слово підсудного. Правила виступу такі самі, як іщодо останнього слова підсудного під час розгляду кримінальноїсправи в суді першої інстанції.

Постановлення рішення в нарадчій кімнаті за правиламипостановлення вироку судом першої інстанції.

Оголошення ухвали або постанови чи проголошення вироку.

Звернення до виконання ухвали, вироку, постанови апеляційного суду.

Якщо під час судових дебатів, виголошення останнього слова засудженим або виправданим чи при постановленні рішення апеляційним судом виникне потреба дослідити нові обставини справи або докази, що їх підтверджують чи спростовують, і якщо ці обставини і докази стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції, апеляційний суд ухвалою відновлює судове слідство.

2.5. Кінцеві рішення стадії

За результатами розгляду апеляцій на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами, або постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами, апеляційний суд:

1) виносить ухвалу про:

залишення вироку чи постанови без зміни, а апеляції — беззадоволення;

скасування вироку чи постанови і повернення справи прокуророві на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд досуду першої інстанції;

скасування вироку чи постанови і закриття справи; зміну вироку чи постанови;

постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вироксуду першої інстанції;

постановляє свою постанову, скасовуючи повністю чи частковопостанову суду першої інстанції.

У результаті розгляду апеляцій на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування; на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом; на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених ст. 52-5, ч. 5 ст. 97, статтями 165-2, 165-3, 177, 205 КПК апеляційний суд:

1) виносить ухвалу про:

залишення ухвали чи постанови без зміни, а апеляції — беззадоволення;

скасування ухвали чи постанови і повернення її на новийсудовий розгляд до суду першої інстанції, а у разі скасування ухвали

чи постанови — про закриття справи і повернення її на додаткове розслідування;

скасування окремої ухвали чи постанови;

зміну ухвали чи постанови;

2) постановляє свою ухвалу, скасовуючи повністю чи частково ухвалу чи постанову суду першої інстанції.

Підстави до ухвалення зазначених вище рішень викладено в статтях 367-374, 376, 378 КПК.

Слід звернути увагу, що апеляційна інстанція не вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування.

Апеляційна перевірка постанов, винесених у порядку, передбаченому статтями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205 КПК, здійснюється з додержанням загальних правил апеляційного провадження, але має певні особливості:

апеляцію на ці постанови подають безпосередньо до апеляційногосуду;

під час перевірки цих рішень судове слідство не провадять;

апеляції розглядають не пізніше, ніж через 3 доби після їх надходження до апеляційного суду;

для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладновитребовує апеляційний суд;

апеляційну перевірку цих рішень проводять у часових межахстадії досудового слідства.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

Завданнями стадії апеляційного провадження є виявлення тавиправлення помилок матеріального і процесуального характеру.

Суд апеляційної інстанції має право постановити свій вирок,погіршивши становище засудженого, за умови, якщо питання проце ставилося в апеляції прокурора або потерпілого.

Суд апеляційної інстанції не вправі постановити свій вирок,скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриттясправи або направлення справи на додаткове розслідування.

 

< Попередня   Наступна >