489

---

2.1.1. Рекомендаційні багатосторонні міжнародно-правові договори за своєю правовою природою не є обов’язковими, однак як документи ООН, в яких сформульовані стандарти і принципи міжнародного співробітництва вони повинні застосовуватися державами.

Найбільш важливе значення для забезпечення належного рівня взаємодій прокуратур різних країн є наступні документи ООН та її органів: Керівні принципи в області попередження злочинності та удосконалення кримінального правосуддя у контексті розвитку нового між­народного порядку (резолюція Генеральної Асамблеї ООН 132, 1985 р.); План дій держав щодо співробітництва у сфері попередження злочинності і кримінального правосуддя (резолюція Генеральної Асамблеї ООН 40/32, 1985 р.); Керівні принципи з попередження організованої злочинності і боротьби з нею (прийняти 8 Конгресом ООН); заходи боротьби з міжнародним тероризмом (прийняти 8 Конгресом ООН).

В цих документах запропоновані шляхи удосконалення міжнародного співробітництва правоохоронних органів, у тому числі й органів про­куратури, зокрема: розробка нових угод про боротьбу з організованою злочинністю; уніфікація законодавства про конфіскацію доходів від злочинній дія­льності; проведення міжнародних і регіональних конференцій за участю працівників правоохоронних органів; створення і поширення бази даних, що містять інформацію про дії правоохоронних органів; здійснення екстрадиції осіб; виконання вироків, у тому числі в частини конфіскації майна; участь у створенні банку даних про організовану злочинність, аналіз її причин; орієнтація регіональних і міжрегіональних інститутів ООН, міжурядових і неурядових організацій на дослідження проблем організо­ваної злочинності.

Питання міжнародного співробітництва вирішені також у цілому ряді типових документів ООН, зокрема Типовому договорі про взаємну допомогу у сфері кримінального правосуддя (

Резолюція 45/117 Генеральної Асамблеї), Типовому договорі про передачу кримінального провадження (Резолюція 45/118 Генеральної Асамблеї), Типовому договорі про передачу під нагляд правопорушників, які були умовно засуджені або умовно звільнені (Резо­люція 45/119 Генеральної Асамблеї) положення яких забезпечують права осіб у сфері правосуддя, а також встановлюють обов’язки органів, які здійснюють кримінальне судочинство.

До важливих документів ООН відносяться: Загальна декларація прав людини; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і куль­турні права; Конвенція проти катувань і других жорстких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання (Резолюція 39/46 Генеральної Асамблеї); Принципи захисту всіх осіб, що затримані або заарештовані у будь-якої формі (Резолюція 43/173 Генеральної Асамблеї); Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми; Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою (Резолюція 40/34 Генераль­ної Асамблеї); Основні принципи поводження з ув’язненими (Резолюція 45/111 Генеральної Асамблеї); Правила здійснення правосуддя у справах неповнолітніх (Резолюція 40/33 Генеральної Асамблеї); Основні принципи про попередження злочинності серед неповнолітніх (Резолюція 45/112 Генеральної Асамблеї); Кодекс поведінки посадових осіб по підтриманню правопо­рядку (Резолюція 34/169 Генеральної Асамблеї); Основні принципи про роль юристів (Резолюція 34/170 Генеральної Асамблеї); Основні принципи про роль осіб, які здійснюють кримінальне переслідування (Резолюція 34/172 Генеральної Асамблеї) тощо.

 

< Попередня   Наступна >