2.1.2. Україна є учасницею низки міжнародних договорів, які встановлюють зобов’язання держав-учасниць щодо здійснення широкого комплексу міжнародних та внутрішніх заходів законодавчого, управлінського, правозастосовного характеру у сфері правової допом
Прокуратура - Прокурорський нагляд в Україні |
2.1.2. Україна є учасницею низки міжнародних договорів, які встановлюють зобов’язання держав-учасниць щодо здійснення широкого комплексу міжнародних та внутрішніх заходів законодавчого, управлінського, правозастосовного характеру у сфері правової допомоги.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Конституція України визнає частиною національного законодавства (ст.9). Причому, норми міжнародних договорів України за їх юридичною силою вище норм внутрішнього законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України). Таким чином, Україна поширює на національне законодавство міжнародно-правовий принцип сумлінного виконання міжнародних договорів, а також вимагає застосування цього принципу на основі взаємності.
Важливість правового значення міжнародних договорів, їх пряма дія обумовлюють покладання на органи прокуратури обов’язків як по нагляду за їх дотриманням, так і по їх точному і неухильному виконанню при взаємодії з компетентними органами інших країн, а також по участі в роботі з удосконалення правового регулювання міжнародного співробітництва.
Особливу актуальність по забезпеченню міжнародного співробітництва органів прокуратури мають наступні багатосторонні договори України:
- Конвенція про захист прав людини і основних свобод, 1950 г. з додатковими протоколами; - Європейська конвенція про видачу правопорушників, 1957 р. з додатковими протоколами 1975 р. і 1978 р.; - Європейська конвенція про взаємну правову допомогу у кримінальних справах, 1959 р. з додатковим прот
В порядку правонаступництва в Україні продовжують діяти договори про взаємне надання правової допомоги, яки були раніше укладені СРСР, зокрема, договори з Угорщиною, 1958 р., Фінляндією 1978 р., Кіпром, 1984 р., Алжиром, 1982 р.
У рамках Співдружності Незалежних Держав Україною укладено ряд конвенцій з питань міжнародного співробітництва, які регламентують надання правової допомоги у цивільних, сімейних і кримінальних справах загалом або стосовно окремих видів, зокрема проведення процесуальних дій, видачі правопорушників, передачі кримінального переслідування тощо (Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, 1993 р. та Протоколу 1997 р., Конвенція країн про взаємну допомогу у кримінальних справах, 2002 р.).
У зазначених міжнародно-правових документах передбачені сучасні механізми надання правової допомоги. Так, Другий додатковий протокол 2002 р. до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р., поряд з централізованим порядком відносин, передбачає можливість застосування безпосередніх зв’язків між правоохоронними органами. Тобто органи досудового слідства України у кожному конкретному випадку, з урахуванням терміновості отримання правової допомоги з-за кордону та ряду інших чинників, можуть самі визначати механізми передачі запитів до компетентних органів іноземних держав. У виключній компетенції Генеральної прокуратури України залишається вирішення запитів про тимчасову передачу осіб, які тримаються під вартою, для проведення за їх участю слідчих дій. Між країнами СНД згоди з питань видачі, кримінального переслідування, а також виконання слідчих дій, які зачіпають права осіб і потребують санкції прокурора, надаються Генеральними прокурорами цих країн.
Протоколом передбачена можливість створення спільних слідчих груп, заслуховування свідчень шляхом відео - або телефонної конференції. Обсяг правової допомоги, яка може надаватись сторонами, розширено також за рахунок таких дій, як проведення таємних розслідувань, здійснення транскордонного нагляду та контрольованої передачі. Укладена в Кишиневі Конвенція держав СНД про взаємну допомогу у кримінальних справах, 2002 р. також передбачає проведення оперативно-розшукових заходів за запитом про правову допомогу у кримінальній справі.
< Попередня Наступна >