Головне меню
Головна Підручники Прокуратура ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ ТЕМА 1: СУТЬ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ ПЛАН // 1. ПОНЯТТЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ, ЙОГО ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА

ТЕМА 1: СУТЬ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ ПЛАН // 1. ПОНЯТТЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ, ЙОГО ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА

Прокуратура - ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ
302

ТЕМА 1: СУТЬ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІПЛАН1. ПОНЯТТЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ, ЙОГО ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА

Поняття "прокурорський нагляд" є різноаспектним. Тому прокурорський нагляд, як до речі і багато інших понять юридичної науки, таких як "кримінальний", "цивільний" процес чи криміналістика тощо, - можна і потрібно розглядати та вирізняти у декількох значеннях. Зокрема, проку­рорський нагляд потрібно вивчати і розуміти у чотирьох значеннях:

1. Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності.

2. Прокурорський нагляд як самостійна галузь права України (хоча з цією тезою погоджуються далеко не всі науковці).

3. Прокурорський нагляд як самостійна галузь правової (юридичної) науки.

4. Прокурорський нагляд як самостійний курс навчальної дисципліни.

Саме за такого підходу і потрібно з'ясовувати і в подальшому вивчати суть прокурорського нагляду, його предмет, завдання, сис­тему та ряд інших питань та категорій.

Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяль­ності полягає в тому, що у відповідності з Конституцією України, Законом "Про прокуратуру" та багатьма іншими нормативно-пра­вовими актами (КПК, ЦПК, ГПК, законами "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність" та ін.) -органами прокуратури України різносторонньо здійснюється одна із основних функцій держави, а саме правоохоронна функція.

Різносторонньо тому, що: по-перше, прокурорський нагляд, як вид діяльності - це специфічне функціонування у напрямі нагляду від держави за додержанням і правильним застосуванням законів відповідними численними суб'єктами правозастосування, а саме:<

/p>

1. Кабінетом Міністрів України.

2. Міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

3. Органами державного і господарського управління та контролю.

4. Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

5. Місцевими радами, їх виконавчими органами.

6. Військовими частинами.

7. Політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами.

8. Підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності.

9. Посадовими особами.

10. Громадянами.

По-друге, прокурорська діяльність не обмежується тільки на­глядовою функцією, а охоплює також:

1) кримінальне переслідування, тобто дізнання та досудове слідство;

2) координацію діяльності інших правоохоронних органів (органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів податкової міліції, ор­ганів митної служби та ін.) у спільній боротьбі зі злочинністю;

3) підтримання державного обвинувачення в суді та представництво в ньому інтересів громадянина або держави.

Деякі моменти потребують пояснення. Якщо все вищесказане розуміти буквально, то виходить, що прокуратура здійснює нагляд і за кожним громадянином, тобто - майже тотальний нагляд. Однак це дещо не так, оскільки наглядова функція, щодо додержання й правильного застосування законів громадянами України, реалізу­ється специфічно. Фактично, прокуратура звертає увагу на грома­дянина тільки тоді, коли той потрапляє, за наявності для цього під­став, в поле її зору, тобто з'являється інформація про вчинення кон­кретним громадянином протиправних діянь. І що ж далі? Почина­ється кримінальне переслідування правопорушника, якщо з'ясову­ється факт вчинення або підготовки до вчинення злочину. Де ж тут нагляд? Як такого тут немає, оскільки жодного контролю, спосте­реження за повсякденним додержанням та виконанням громадя­нами законів не існує. Іншими словами - прокуратура не здійснює нагляд за громадянами, а лише реалізує кримінальне пересліду­вання у вигляді провадження в кримінальній справі, за умови вчинен­ня ними суспільно-небезпечних діянь.

Прокурорському нагляду, як видові діяльності уповноважених за­коном суб'єктів, властиві свої специфічні завдання, суть яких, відпо­відності до ст. 4 Закону "Про прокуратуру", полягає у наступному:

1. Захищати від неправомірних посягань на незалежність України, її суспільний та державний лад, політичну та економічну системи, права національних груп та територіальних утворень.

2. Захищати від неправомірних посягань на соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини і громадянина.

3. Захищати основи демократичного устрою державної влади, пра­вового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Як самостійна галузь права прокурорський нагляд обумовлю­ється тим, що у законодавстві України реально існує сукупність пра­вових норм, які регламентують систему і структуру органів прокура­тури, принципи та умови їх організації та напрями діяльності, пов­новаження щодо виявлення й усунення порушень законності, засоби прокурорської діяльності та реагування на ці порушення тощо.

Потрібно зауважити, що позицію щодо визнання за прокурор­сько-наглядовим правом самостійного місця у системі права поділяє небагато науковців. В українській правовій науці це питання майже не розглядається, оскільки в останні роки питання прокурорської діяльності не актуальне через наявне суддівське наукове та полі­тичне лоббі. Окрім того, пріоритетною є традиційна, але, як вида­ється, консервативна позиція у тому, що оскільки багато норм, які регулюють прокурорський нагляд, містяться в різних галузях права і відносяться до їх правових інститутів (зокрема до інститутів криміналь­но-процесуального, цивільно-процесуального права тощо), то немає достатніх підстав для виділення прокурорсько-наглядового або, по-іншому, прокурорського права у самостійну галузь права.

Які контраргументи?

По-перше, вже наголошувалось, що не потрібно діяльність про­куратури звужувати тільки наглядовими функціями. Якщо з цим пого­дитись, тоді стає очевидним факт існування самостійної відокремле­ної системи правових норм, які регламентують цілу сферу суспільних відносин, породжених діяльністю органів прокуратури.

По-друге, серед визнаних галузей права України майже немає таких, норми яких містилися б тільки в одному законодавчому дже­релі, що має лише одне місце застосовної приписки і щоби їх правові інститути не носили міжгалузевого характеру.

Тому є підстави і норми прокурорської діяльності, у тому числі наглядової, розглядати комплексно у рамках своєї самостійної правової галузі. Звичайно потрібно попрацювати над назвою галузі права. Можна називати або "Прокурорсько-наглядове право" або "Проку­рорське право". Хоча можливі й інші варіанти.

На основі викладеного, прокурорський нагляд як галузь права - це сукупність правових норм, що регулюють відносини, які вини­кають між учасниками державного та суспільного життя, одним з яких завжди виступає прокурорський працівник.

Прокурорський нагляд як самостійна частина юридичної нау­ки розробляє теорію прокурорського нагляду, вивчає його чинну нор­мативну базу в цілому й окремі його інститути та норми, практику їх застосування органами прокуратури, а також історію прокуратури України та інші питання.

Метою цього вивчення є пізнання соціальної та правової суті й призначення прокурорського нагляду у сучасному українському суспіль­стві, запозичення досвіду законодавчого регулювання окремих проку­рорсько-наглядових функціональних інститутів у зарубіжних країнах, надання допомоги прокурорам, слідчим, суддям і адвокатам у пра­вильному розумінні, тлумаченні й застосуванні норм прокурорсько-наглядового права тощо.

У науці прокурорського нагляду, за аналогією з іншими юри­дичними науками, застосовуються відповідні методи пізнання об'єк­тів дослідження. Методику науки прокурорського нагляду не по­трібно ототожнювати з методикою прокурорського нагляду, як виду діяльності. Про останню ми ще будемо вести мову, коли розглядатимемо окремі галузі цього нагляду. До методів науко­вого пізнання прокурорського нагляду можна віднести такі групи методів:

1. Загальний діалектико-матеріалістичний метод пізнання.

2. Загальнонаукові методи пізнання (спостереження, порівняння, моделювання, описування, розпитування - група так званих чут­тєво-раціональних методів. Індукція, дедукція, абстрагування та узагальнення, аналогія та конкретизація - група формально-логічних методів. Група кібернетичних та математичних методів).

3. Спеціальні методи, що поділяються на власні та запозичені з інших наук: соціологічні, психологічні, філософські тощо.

Прокурорський нагляд як самостійний курс навчальної юри­дичної дисципліни базується на основах науки прокурорського на­гляду, нормах права, що регламентують прокурорську діяльність (тобто на прокурорсько-наглядовому праві) і їх застосування на прак­тиці прокурорськими працівниками.

Метою викладання курсу "Прокурорський нагляд" є розкриття його соціальної і правової суті, значення для захисту інтересів дер­жави і суспільства, прав і свобод громадян, їх правового виховання для зміцнення законності та правопорядку.

Предметом навчальної дисципліни "Прокурорський нагляд" є правове регулювання призначення, завдань, функцій, принципів ор­ганізації й діяльності української прокуратури, її органів та установ, повноваження прокурорів та інших працівників прокуратури під час здійснення наглядових повноважень, кримінального переслідування, участі у розгляді справ судами, реагування на незаконні дії суддів та їх рішень.

У результаті вивчення цієї дисципліни студенти, слухачі повинні засвоїти теорію прокурорського нагляду, його історію, знати проку­рорсько-наглядове законодавство і практику його застосування від­повідними правоохоронними органами, уміло, правильно тлумачити й застосовувати норми, що регламентують прокурорсько-наглядову діяльність, самостійно поновлювати й поглиблювати свої знання щодо теорії і практики прокурорського нагляду, юридично обґрун­товувати й відстоювати свою позицію, захищати права, свободи і законні інтереси громадян, інтереси суспільства й держави, тобто зробити серйозний крок до того, щоб стати освіченим й компетент­ним юристом.

Дисципліна "Прокурорський нагляд" складається з двох частин (тобто мова йде про систему):

- загальна частина;

- особлива частина.

Загальна частина містить теми, зміст яких з'ясовує питання при­значення прокуратури, її функцій та місця серед інших державних органів; історичні передумови та основні етапи її розвитку, принципи організації та діяльності; характеризують систему і структуру про­куратури України, законодавство про прокуратуру.

В особливій частині вивчають напрями діяльності, тобто галузі прокурорського нагляду та інші функції прокуратури.

 

< Попередня   Наступна >