Головне меню
Головна Підручники Прокуратура ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ 3. ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НАГЛЯДУ). ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

3. ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НАГЛЯДУ). ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Прокуратура - ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ
158

3. ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НАГЛЯДУ). ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Для виконання завдань і функцій прокурори наділені широкими повноваженнями, котрі дають їм можливість своєчасно виявляти і зупиняти порушення закону.

У спеціальній літературі ці повноваження отримали розроблену теорією прокурор­ського нагляду назву - "правові засоби прокурорської діяльності". ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - це закріплені у законодавстві дії та правові акти прокурорських працівників, спря­мовані на реалізацію ними завдань та функцій прокуратури. Іншими словами, це інструментарій прокурорської діяльності, без якого вона втрачала б зміст.

СИСТЕМА цих засобів доволі об'ємна і різноаспектна. Щоб кра­ще зрозуміти суть, особливості, місце у системі, правові засоби прокурорської діяльності як в науці, так і на практиці розрізняють за декількома класифікаційними рубриками. Вашій увазі пропону­ється традиційна класифікація правових засобів за трьома кри­теріями."

1. За метою або спрямованістю прокурорсько-наглядової діяльності ці засоби є таких видів:

- ті, за допомогою яких виявляються порушення законів, при­чини та умови, що їм сприяють;

- правові засоби, спрямовані на усунення порушень законів та обставин, які їм сприяли;

- правові засоби, спрямовані на притягнення порушників законів до юридичної відповідальності;

- ті, які мають за мету забезпечення відшкодування матеріаль­них збитків, заподіяних правопорушенням;

- ті, що спрямовані на попередження правопорушень.

2. За характером дії правові засоби поділяються на:

- правові засоби зобов'язу

ючого характеру;

- правові засоби зупиняючого характеру;

- правові засоби розпорядчого характеру.

3. За формою вираження (прояву):

- правові засоби - дії прокурора та інших прокурорських пра­цівників;

- правові засоби - правові акти прокурора та інших прокурор­ських працівників.

Окрім цього, правові засоби прокурорської діяльності можна по­діляти і за такими, поки що не розповсюдженими у спеціальній лі­тературі, підставами як:

1. За суб'єктом застосування:

- ті, що застосовуються винятково прокурором (за посадою) або за його підписом чи вказівкою;

- ті, що можуть застосовуватись самостійно й іншими прокурор­ськими працівниками.

2. За способом реалізації:

- ті, що реалізовуються (тобто доводяться до логічного завер­шення) безпосередньо прокурором чи прокурорськими пра­цівниками;

- ті, що безпосередньо після прокурорського реагування реа­лізуються іншими уповноваженими органами чи посадовими особами.

3. За рівнем імперативності або за можливістю та способами оскар­ження застосування правового засобу:

- ті, що підлягають негайному виконанню;

- ті, що можуть оскаржуватись, а отже їх виконання зупиняється до розгляду скарги.

4. За галуззю прокурорської діяльності:

- галузеві (тобто ті, що застосовуються працівниками прокура­тури тільки в певній галузі прокурорської діяльності);

- міжгалузеві, тобто - у декількох галузях прокурорської діяльності. А зараз конкретизуємо деякі названі види правових засобів про­курорського реагування.

1. Правові засоби, спрямовані на виявлення (тобто пошук) пору­шень законів, а також причин і умов, що їм сприяють.

Прокурор, з метою виявлення порушень законів, має право:

а) безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує посаду і без особливих перепусток, де такі запроваджено, входити у примі­щення органів державної влади та місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалеж­но від форми власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин (нормативне закріплення: ч.2 ст.10; ч.1,3 ст.12; п.1,2,3,4 ст.20; ч.2 ст.44 Закону "Про прокуратуру");

б) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для прове­дення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію (нормативне закріплення те саме);

в) письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазна­чених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших орга­нізацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою (норма­тивне закріплення те саме);

вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, на­кази та інші акти і документи, одержувати інформацію, в тому числі статистичну, про стан законності і заходи щодо її забезпе­чення (нормативне закріплення те саме);

ґ) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення пе­ревірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур, незалеж­но від форм власності, а також виділення спеціалістів для про­ведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз (п.3 ст.20 Закону);

д) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону (п.4 ст.20 Закону); самостійно розглядати заяви і скарги про порушення прав гро­мадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду, наглядати за додержанням вимог законодавства щодо порядку такого розгляду всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, проводити особистий прийом громадян (ч.ч.1,2,3 ст.12 Закону); у будь-який час відвідувати місця утримання затриманих, попе­редньо ув'язнених; місця, де засуджені відбувають покарання; установи для примусового лікування і перевиховання та про­водити опитування осіб, що там перебувають, ознайомлюватися з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані,

ж)засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру (п.1 ч.2 ст.44 Закону);

з)перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адмініст­рації вищеназваних установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень (п.2 ч.2 ст.44 Закону);

и)вимагати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини. Перевіряти не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію й ви­рішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини (п.1 ч.1 ст.227 КПК);

брати участь: у попередньому розгляді справи суддею; у судо­вому засіданні; у розгляді справи в суді апеляційної, касаційної інстанції, а також в порядку виключного провадження (ст.ст.240; 264; 362; ч.5 ст.391; ст.ст.394; 400-10 КПК).

Перераховані правові засоби (оскільки всі закріплені в норма­тивно-правових актах) прокурорської діяльності названого спряму­вання можуть бути застосовані як особисто прокурором, так і іншими прокурорськими працівниками або за вказівкою прокурора, або ін­коли, коли це у їх компетенції, і за власною ініціативою в рамках наглядової діяльності.

2. Правові засоби, спрямовані на усунення порушень законів та об­ставин, що їм сприяли. Застосовуючи ці засоби, прокурор:

а) опротестовує акти прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, мініс­терств та інших центральних органів виконавчої влади, вико­навчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, органі­зацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб (ч.2 п.1 ст.20 Закону);

б) вносить подання або протест на рішення місцевих Рад, за­лежно від характеру порушень (ч.2 п.2 ст.20 Закону);

в) дає приписи про усунення очевидних порушень закону (ч.2 п.4 ст.20 Закону);

г) вносить подання до державних органів, громадських органі­зацій і посадових осіб про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли (ч.2 п.5 ст.20 Закону);

ґ) скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб,які проводять дізнання (ч.1 п.2 ст.227 КПК);

д) вносить апеляційне, касаційне подання і подання про пере­гляд судового рішення в порядку виключного провадження (п.8 ст.348; ч.2 ст.384; ст.ст.400-8; 400-9 КПК);

є) приймає рішення про негайне звільнення особи, яка неза­конно перебуває в місцях утримання затриманих, поперед­нього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для ви­конання заходів примусового характеру (ч. 2 п.З ст.44 Закону, ч.2 ст.14 КПК).

3. Правові засоби, спрямовані на притягнення порушників законів до юридичної відповідальності. Зокрема прокурор:

а) (найпоширеніший правовий засіб) - порушує, у встановленому законом порядку, кримінальні справи, дисциплінарне прова­дження або провадження про адміністративне правопорушен­ня, передає матеріали на розгляд громадської організації (ч.2 п.З ст.20 Закону, ч.4 ст.7-1, ст.97 КПК);

б) заявляє клопотання в судовому засіданні про те, що підсудний вчинив ще й інший злочин, з тим, щоб суд (суддя) прийняв відповідне рішення щодо цієї особи, а також вчиняє інші дії в межах судового розгляду: про зміну обвинувачення в суді; про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи; про притягнення до відповідальності за неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок експерта (ст.ст.276, 277, 278, 279 КПК).

4. Правові засоби, спрямовані на відшкодування матеріальної шко­ди, заподіяної правопорушеннями:

а) згідно ст. 51-1 КПК прокурор у разі, коли цього не зробив слід­чий чи дізнавач, роз'яснює потерпілому порядок поновлення його порушених прав і вживає необхідних заходів для відшко­дування шкоди, завданої особі внаслідок незаконних: засуджен­ня; притягнення як обвинуваченого; затримання; застосування запобіжного заходу та у разі незаконного продовження ви­конання призначеного покарання у випадках, коли криміналь­ний закон, який усуває караність, набрав чинності. Таке роз'яс­нення оформляється шляхом письмового повідомлення, яке вручається громадянину особисто або поштою, а копія при­лучається до матеріалів справи;

б) у відповідності із п.9 ст. 228 КПК прокурор перевіряє чи вжито слідчим чи дізнавачем заходів для відшкодування шкоди, за­подіяної злочином, якщо ні, то повертає справу слідчому, щоб той у порядку вимог ст. 126 КПК забезпечив майбутнє вико­нання позову, тобто наклав арешт на майно обвинуваченого;

в) у відповідності з цими ж статтями і зокрема ч.2 ст. 126 КПК прокурор перевіряє чи вжито заходів щодо протидії приховання (незбереження) майна обвинуваченого, яким у майбутньому буде забезпечено цивільний позов;

г) згідно ст. 33 Закону і ч.2 ст.29 КПК прокурор пред'являє або підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшко­дування шкоди, заподіяної злочином, якщо цього вимагає охо­рона інтересів держави, а також громадян, які за станом здо­ров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права (це щодо кримінального судочинства), а щодо цивіль­ного, господарського, то у відповідності зі ст. 36 -1 Закону України "Про прокуратуру" та ст.ст. 121,122 та ін. ЦПК, ст. 29 ГПК прокурор звертається до суду з цивільними позовами або заявами про відшкодування певним категоріям осіб (які через фізичний чи психічний стан або з інших поважних причин не спроможні самостійно захищати свої порушені чи оспорюванні права) матеріальної шкоди, заподіяної правопорушенням.

5. Правові засоби, спрямовані на попередження правопорушень.

У широкому розумінні слова до таких засобів можна віднести всі вищеперераховані засоби, оскільки таке попередження ґрунтується

саме на них.

Разом з тим, до спеціальних правових засобів названого спря­мування можна віднести:

а) подання прокурора з вимогою усунути порушення закону, при­чини цих порушень і умови, що їм сприяють (ст. 23 Закону);

б) порушення прокурором кримінальних справ, дисциплінарного провадження чи провадження про адміністративне правопо­рушення (ст. 24 Закону);

в) згода прокурора на подання слідчого до суду щодо взяття під варту підозрюваного (обвинуваченого) (ч.3 ст. 165-2 КПК);

г) обрання прокурором або вказівка слідчому обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою (ч.1 ст.165-2 КПК);

г) підтримання прокурором перед судом подання, або само­стійне санкціонування проведення відповідних слідчих та дея­ких інших процесуальних дій (обшук, виїмку, огляд, поміщення на стаціонарну судову експертизу тощо), у ході проведення котрих завжди вирішуються, серед інших, також превентивні завдання (ст.ст. 177, 178, 187, 190, 205 КПК);

д) санкціонування прокурором відсторонення обвинуваченого від посади (ст. 147 КПК);

є)невідкладний прийом прокурора відповідного рівня:- Генераль­ний прокурор має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради України, Президентом, прем'єр-міністром; - про­курор обласного рівня — керівниками, іншими посадовими осо­бами відповідних органів державної влади та управління, під­приємств, установ, організацій, - прокурор Автономної Респуб­ліки Крим - Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Головою уряду Автономної Республіки Крим (ст. 11 Закону);

є) санкціонування прокурором, починаючи з обласного та при­рівняних до них та їх заступниками, затримання і видворення у примусовому порядку іноземного громадянина або апатрида за межі України (ст. 27 Закону);

ж)дача висновків щодо заявлених у судових засіданнях клопо­тань тощо;

з) зупинення дії правового акта до розгляду протесту в порядку прокурорського нагляду (ч.3 ст.21 Закону).

Отже, як бачимо, наведені вище правові засобі прокурорської діяльності доволі взаємозв'язані та взаємозалежні між собою і це випливає із того, що ними забезпечується основна функція проку­рорської діяльності - забезпечення точного, неухильного і однакового для всіх виконання законів.

А зараз ті ж самі правові засоби диференціюємо залежно від характеру їх дії.

1. До правових засобів ЗОБОВ'ЯЗУЮЧОЇ дії можна віднести:

- вимогу прокурора про проведення перевірок, ревізій, виділен­ня спеціалістів;

- письмові вказівки наглядаючого прокурора працівникам, які виконують оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

- виклики до прокуратури відповідних посадових осіб для дачі пояснень тощо;

- обов'язковість для виконання (розгляду) у встановлені строки актів прокурора у всіх галузях його наглядової діяльності (про­тестів, приписів, подань, постанов про порушення кримінальної справи, адміністративних чи дисциплінарних проваджень) тощо.

2. До правових засобів ЗУПИНЯЮЧОЇ дії відносять:

- внесення протесту в порядку нагляду - прокурор зупиняє дію опротестованого акту;

- припис, яким також зупиняється дія як наслідок порушення закону, оскільки припис підлягає негайному виконанню;

- інші процесуальні рішення прокурора або вказівки на їх про­ведення, особливо щодо застосування запобіжних заходів та інших засобів процесуального примусу також зупиняють певні наявні або можливі неправомірні дії правопорушника чи інших причетних до правопорушення осіб (відсторонення обвинува­ченого від посади, заборона виїзду за кордон.

3. До правових засобів РОЗПОРЯДЧОГО характеру відносять:

- прийняття прокурором не пізніше 3-денного строку рішення за заявою або повідомленням про злочин: про порушення кри­мінальної справи, про відмову в порушенні кримінальної спра­ви; про скерування заяви або повідомлення за належністю (ч.2 ст.97 КПК);

- скасування прокурором незаконних та необгрунтованих поста­нов слідчих та осіб, які проводять дізнання. Дача письмових вказівок про розслідування злочинів, зміну або скасування за­побіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини. Доручення ор­ганам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вка­зівки про вжиття заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, і так далі (п.п.2,3,4,8,9,10,11 ст. 227 КПК);

- розпорядження прокурора, що стосуються виконання вироків, ухвал і постанов суду, обов'язкові для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують (ст. 44 Закону, ч.2 ст. 415 КПК).

Проаналізуємо правові засоби прокурорського реагування за­лежно від форми виразу, тобто від зовнішнього способу вияву ре­алізації завдань та функцій прокуратури.

За формою ці засоби поділяються, як вже зазначалось, на пе­редбачені законодавством:

а) дії, тобто визначені законом повноваження прокурорів, інших про­курорських працівників для реалізації завдань та здійснення функ­цій прокуратури, які виконуються шляхом безпосередньої участі або втручання згаданих суб'єктів діяльності;

б) акти, тобто визначені законом письмові документовані рішення

прокурорського реагування на виявлені факти порушень чинного законодавства або про потребу вчинення певних дій, чи дозвіл на їх виконання.

Беручи участь в кримінальному, цивільному та господарському судочинстві так чи інакше набувають належну процесуальну форму: підтримання дер­жавного обвинувачення, подання та підтримання позову; надання відповідних висновків; заявлення клопотань, судових подань (апе­ляційних, касаційних тощо). Під час здійснення прокурорського на­гляду за додержанням і правильним застосуванням законів дер­жавними та недержавними юридичними, посадовими особами і громадянами; за додержанням законів при виконанні судових рі­шень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів при­мусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, також часто використовуються різновиди вищенаведених відповідних дій, коли вони не вимагають письмового оформлення. Але, так чи інакше, прокурори свої дії документують.

До правових актів прокурорської діяльності, у тому числі наглядової, відносять:

- протести;

- приписи;

- подання;

- постанови;

- позовні та іншого характеру судові заяви;

- письмові вказівки;

- документальні санкціонування, дозволи, затвердження та ін. Більшість із наведених актів (письмових документів) зако­нодавчо визначені і за формою, і за змістом (мова йде про перші 5). На інші є прямі вказівки у законі, однак зміст та їх форма на­працьована тільки у теорії і практиці прокурорської діяльності.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук