Головне меню
Головна Підручники Прокуратура ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ 2. ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ ТА КЛАСНІ ЧИНИ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ

2. ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ ТА КЛАСНІ ЧИНИ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ

Прокуратура - ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД В УКРАЇНІ
141

2. ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ ТА КЛАСНІ ЧИНИ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ

Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України, зокрема, "Положенням про атестування прокурор­сько-слідчих працівників органів прокуратури України", затвердженим наказом Генерального прокурора України від 9 вересня 1998 року №2223ц.

АТЕСТУВАННЯ має на меті сприяти забезпеченню оптимальної розстановки кадрів і є важливим засобом оцінки їх ділових і особистих якостей та усунення недоліків у роботі і в поведінці.

Атестування проводиться один раз у 5 років. При вирішенні питання про висунення на вищу посаду чи пониження в посаді, а також при наявності серйозних недоліків у роботі або поведінці прокурорів і слідчих, атестування за пропозицією керівника відповідної прокуратури або її структурного підрозділу проводиться ДОСТРОКОВО.

Молоді спеціалісти підлягають атестуванню після закінчення стажування, а повторно - через 2 роки.

Особи, які мають досвід роботи в правоохоронних органах, але вперше призначені на прокурорсько-слідчі посади, підлягають атес­туванню не раніше, ніж через 6 місяців роботи на цих посадах.

З метою організації атестації працівників прокуратури в Україні діє Вища атестаційна комісія та атестаційні комісії.

При Генеральній прокуратурі утворюється ВИЩА АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ (ВАК). ЇЇ склад затверджується Генеральним прокурором. Во­на проводить атестування всіх прокурорських працівників апарату Генеральної прокуратури (крім членів колегії), прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, прирівняних до них та їх заступників, заступників прокурора Автономної Республіки Крим, ректора та проректорів ін­ституту підвищення кваліфікації Генеральної про

куратури України.

Прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Киє­ва і Севастополя та прирівняними до них, ректором Інституту під­вищення кваліфікації Генеральної прокуратури, а також, за пого­дженням з Генеральною прокуратурою, прокурорами великих міст з районним поділом утворюються відповідні атестаційні комісії.

Ці комісії проводять атестування прокурорсько-слідчих праців­ників та працівників навчального закладу, за винятком тих, що атес­туються ВАК.

АТЕСТАЦІЙНІ КОМІСІЇ утворюються у складі:

- голови;

- його заступника,

- відповідального секретаря;

- членів комісії з числа досвідчених і авторитетних працівників. План роботи атестаційної комісії складається щорічно, затвер­джується відповідним прокурором та надсилається у підпорядковані прокуратури до початку наступного року.

На кожного працівника, який планово чи позапланово підлягає атестації, складаються атестаційні документи:

- біографічна довідка;

- атестаційна картка;

- характеристика ділових і особистих якостей.

Ці документи готують чітко визначені посадові особи: Заступники Генерального прокурора України - на начальників управлінь і відділів Генеральної прокуратури, старших помічників та помічників Генерального прокурора, ректора Інституту під­вищення кваліфікації.

Начальники управлінь і відділів Генеральної прокуратури України - на заступників начальників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорів-криміналістів, старших слідчих з особливо важливих справ та слідчих з особливо важливих справ. Начальник управління кадрів Генеральної прокуратури України -на прокурорів Автономної Республіки Крим, областей та при­рівняних до них.

Прокурори Автономної Республіки Крим, областей та прирівняних до них - на своїх заступників.

Заступники прокурорів Автономної Республіки Крим, областей та прирівняних до них - на начальників управлінь і відділів, старших помічників і помічників цих прокуратур.

Начальники відділів кадрів прокуратур Автономної Республіки Крим, областей та до них прирівняних (або старші помічники про­курорів з питань роботи з кадрами) - на прокурорів міст, районів, міжрайонних та прирівняних до них.

Начальники управлінь і відділів прокуратур Автономної Респуб­ліки Крим, областей та до них прирівняних - на заступників на­чальників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорів-криміналістів, старших слідчих з особливо важливих справ (Автономної Республіки Крим), слідчих з особливо важливих справ та старших слідчих цих прокуратур. Прокурори міст, районів, міжрайонні прокурори і прирівняні до них - на всіх підпорядкованих їм прокурорсько-слідчих праців­ників, тощо.

У зазначених документах вказуються нагороди та заохочення, дисциплінарні стягнення протягом періоду, за який працівник під­лягає атестуванню (крім тих, які зняті в установленому порядку).

Оцінка роботи працівника, характеристика його ділових і осо­бистих якостей мають бути конкретними, обґрунтованими, об'єк­тивними. В характеристиці вказуються і позитивні якості працівника, і недоліки у його роботі та поведінці.

Для того, щоб зробити висновок про ділові якості працівника, потрібно перевірити знання ним дорученого напряму роботи, нор­мативних актів, керівних документів та вказівок щодо його профе­сійних обов'язків. Дається оцінка працелюбству, добросовісності та дисциплінованості працівника, його культурному рівню тощо.

У висновку атестації вказується про відповідність або невід­повідність займаній посаді чи про неповну службову відповідність.

Висновки атестації стажистів мають свідчити про їх підготов­леність до самостійної роботи слідчим чи помічником прокурора або про продовження терміну стажування.

Атестаційні документи можуть бути обговорені у відповідному колективі і подаються в атестаційну комісію не ПІЗНІШЕ ЯК ЗА 15 ДНІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТУВАННЯ.

Працівника, який підлягає атестуванню, ПОВИННІ ознайомити з підготовленими на нього атестаційними документами ПІД РОЗПИСКУ до передачі їх в атестаційну комісію. У разі його відмови від підпису особа, яка ознайомлює, робить відповідний запис на цих документах.

ВАК та атестаційні комісії проводять засідання в присутності НЕ МЕНШЕ ДВОХ ТРЕТИН, а рішення приймаються БІЛЬШІСТЮ ГО­ЛОСІВ ЇХ СКЛАДУ.

Атестації розглядаються, як правило, в присутності атестованої особи. Можуть запрошуватись прокурори, у підпорядкуванні яких останні працюють.

Атестування розпочинається з доповіді одного з членів комісії чи відповідального секретаря або безпосередньо керівника атес­тованого, який викладає основний зміст атестаційних документів, після чого члени комісії можуть ставити питання доповідачеві та атестованому.

Після відповідей на запитання та обговорення, ВІДКРИТИМ ГО­ЛОСУВАННЯМ приймається рішення комісії.

Комісія може не погодитись з висновком атестації або прийняти інше рішення про відповідність чи невідповідність працівника зай­маній посаді чи про неповну службову відповідність з умовою пов­торного атестування ЧЕРЕЗ 6 МІСЯЦІВ або ЧЕРЕЗ РІК.

Комісія може також внести рекомендації про:

1) заохочення;

2) присвоєння позачергового класного чину;

3) зарахування в резерв;

4) призначення на вищу посаду; -

5) вивчення та розповсюдження досвіду;

6) скерування на стажування чи навчання з метою підвищення ква­ліфікації;

7) пониження в класному чині.

Для усунення недоліків, зазначених в атестації, може встанов­люватись термін, після закінчення якого на засіданні заслуховується працівник - атестований.

Відповідальний секретар комісії складає ПРОТОКОЛ засідання, у якому зазначають:

- дату та місце проведення атестації;

- присутніх членів комісії;

- дані про атестованого;

- дані про запрошених керівників;

- порядок денний;

- доповідача з кожного питання;

- короткий зміст виступів;

- рішення щодо кожного працівника;

- окремі думки членів комісії.

Протокол підписують голова і відповідальний секретар.

Рішення комісії в десятитиденний строк затверджується відпо­відним прокурором, який вживає заходів щодо його виконання. Якщо ПРОКУРОР НЕ ЗГОДНИЙ З ВИСНОВКОМ АТЕСТАЦІЇ, він може змі­нити його, письмово мотивуючи своє рішення.

Після затвердження рішення комісії прокурором, з ним ПРО­ТЯГОМ 5 ДНІВ має бути ознайомлений атестований.

Рішення комісії може бути ОСКАРЖЕНО ПРОКУРОРУ ВИЩО­ГО РІВНЯ ПРОТЯГОМ 10 ДНІВ після ознайомлення з ним атес­тованого.

Працівник, який визнаний комісією таким, що не відповідає зай­маній посаді, протягом МІСЯЦЯ ПІСЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ з рішенням МОЖЕ бути переведений за його ЗГОДОЮ НА ІНШУ РОБОТУ. За від­сутності такої згоди з ним може бути розірвано трудовий договір.

Прокурорам і слідчим прокуратури, працівникам науково-на­вчальних закладів прокуратури ПРИСВОЮЮТЬСЯ КЛАСНІ ЧИНИ від­повідно до займаних посад і стажу роботи.

Порядок присвоєння і позбавлення класного чину визначається "Положенням про класні чини працівників прокуратури України", яке затверджено Постановою Верховної Ради України 6 листопада 1991 року - 1795 \\ XII.

У відповідності з цим положенням встановлюється 10 класних чинів органів прокуратури:

1. Державний радник юстиції - може мати Генеральний прокурор-відповідає військовому званню Генерал армії України.

2. Державний радник юстиції 1 класу - перший заступник Генераль­ного прокурора України - генерал-полковник.

3. Державний радник юстиції 2 класу:

- заступники Генерального прокурора України;

- прокурор Автономної Республіки Крим;

- прокурори областей поза групою та м. Києва — генерал-лейтенант.

4. Державний радник юстиції 3 класу:

- начальники та заступники начальників управлінь, начальники відділів, старші слідчі в особливо важливих справах Генераль­ної прокуратури України, старші помічники Генерального про­курора України з особливих доручень;

- прокурори областей, транспортні, природоохоронні та інші (на правах обласних), прокурори міст поза групою;

- перші заступники прокурорів Автономної Республіки Крим, об­ластей поза групою та м. Києва;

- ректор Інституту підвищення кваліфікації Генеральної проку­ратури України - генерал-майор.

5. Старший радник юстиції:

- заступники начальників відділів, начальники відділів у складі управлінь Генеральної прокуратури України;

- старші прокурори, слідчі в особливо важливих справах Гене­ральної прокуратури України, помічники Генерального про­курора України з особливих доручень;

- заступники прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, транспортних, природоохоронних та інших, прирівняних до них, та міст поза групою;

- начальники управлінь та відділів прокуратур Автономної Рес­публіки Крим, областей та прирівняних до них на правах облас­них;

- старші слідчі в особливо важливих справах прокуратур Авто­номної Республіки Крим та обласних і прирівняних до них на правах обласних;

- прокурори міст 1 групи;

- проректор Інституту підвищення кваліфікації Генеральної про­куратури;

- начальник учбового центру Генеральної прокуратури України -полковник.

6. Радник юстиції:

- прокурори управлінь та відділів Генеральної прокуратури України,

- заступники начальників, старші прокурори управлінь і відділів, слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі прокуратури Автономної Республіки Крим і прирівняних до них, слідчі в особ­ливо важливих справах прокуратур міст;

- прокурори міст другої та третьої груп, районів та прирівняних до них прокурори;

- заступники прокурорів міст 1 групи - підполковник.

7. Молодший радник юстиції:

- помічники прокурорів, прокурори управлінь, відділів прокуратур Автономної Республіки Крим, областей та прирівняних до них;

- заступники прокурорів міст 2 та 3 груп, районів та прирівняних до них прокуратур;

- старші помічники прокурорів, старші слідчі, слідчі прокуратур міст, районів та прирівняних до них - майор.

8. Юрист 1 класу - капітан.

9. Юрист 2 класу - старший лейтенант.

10. Юрист 3 класу помічники міських, районних та прирівняних до них прокурорів - лейтенант.

Присвоєння класного чину провадиться в послідовному порядку, з урахуванням ділових і особистих якостей працівника відповідно до посади, яку він займає, та стажу роботи.

Присвоєння класного чину без додержання цих вимог можливе лише у випадках коли:

Генеральний прокурор України за зразкове виконання служ­бових обов'язків присвоює працівникам чергові класні чини до закінчення строку перебування в конкретному класному чині. Ці строки наступні:

а) юрист 3 класу - 2 роки;

б) юрист 2 класу - 2 роки;

в) юрист 1 класу - 3 роки;

г) молодший радник юстиції - 3 роки;

ґ) радник юстиції - 4 роки;

д)старший радник юстиції - 4 роки.

Строки перебування в чинах державного радника юстиції 1, 2, З класу не встановлюються.

- Генеральний прокурор, при призначенні на вищу посаду, при­своює чин без дотримання черговості, але не більш як на два чини вище того, в якому працівник перебуває;

- Генеральний прокурор входить з поданням до Президента Ук­раїни про присвоєння класного чину ДЕРЖАВНОГО РАДНИКА ЮСТИЦІЇ 1, 2, З КЛАСІВ. Отже, названі класні чини може при­своїти лише Президент. Інші - Генеральний прокурор України.

Класний чин юриста 3 класу присвоюється працівникам, які пра­цюють в органах прокуратури не менше 6 місяців, а молодим спе­ціалістам - після закінчення строку стажування і призначення на посаду.

Працівникам, які перейшли на роботу в органи прокуратури з інших організацій, класні чини присвоюються з урахуванням посад, на які їх призначено, і досвіду роботи.

Як виняток, присвоєння вищого класного чину працівникові, не­залежно від посади, яку він займає, можливе за зразкове виконання службових обов'язків, ініціативу в роботі, інші значні заслуги, з ура­хуванням стажу роботи.

Працівники органів прокуратури, яким присвоєно класні чини, перебувають в них довічно.

Позбавлення класного чину можливе, при звільненні працівника з органів прокуратури за проступки, які порочать його.

У разі грубих порушень службового обов'язку чи негідної пове­дінки, працівника прокуратури може бути понижено в класному чині.

Працівникам органів прокуратури, які мають класні чини, ви­плачуються відповідні грошові надбавки до посадових окладів. Ці надбавки визначено Указом Президента "Про розміри надбавок до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини" від 16 квітня 1999 року - 386 \ 99. (в Указі Президента від 20 грудня 1991 №11\91 додаток щодо надбавок за класний чин скасовано, як і не діють Укази від 1 листопада 1994 №653 та абзац другий статті 1 Указу від 19 січня 1996 №71).

Розміри надбавок наступні:

1. Державний радник юстиції України - 160 грн.

2. Державний радник юстиції 1 класу - 150.

3. Державний радник юстиції 2 класу - 145.

4. Державний радник юстиції 3 класу - 140.

5. Старший радник юстиції - 135.

6. Радник юстиції— 130.

7. Молодший радник юстиції - 125.

8. Юрист 1 класу - 120.

9. Юрист 2 класу - 115.

10. Юрист 3 класу - 110 грн.

Працівники органів прокуратури, які мають класний чин, під час виконання службових обов'язків носять форму встановленого зразка, яка видається безплатно.

На завершення слід зазначити, що важливою складовою роботи з кадрами в прокуратурі є СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ на прокурорсько-слідчі посади. Резерв повинен забезпечити не тільки своєчасне і повноцінне заміщення вакантних посад, але й всемірне покращення якісного складу різних категорій прокурорських працівників.

З особами, що перебувають в резерві на роботу в органах про­куратури, повинна організовуватись наступна робота: а) навчання на курсах; Ь) проходження стажувань;

с) строкове виконання обов'язків слідчих чи помічників; сі) виконання індивідуальних завдань; є) вивчення рекомендованих керівних документів, законодавства тощо.

Результати підготовки кандидатів на роботу в органах проку­ратури повинні відображатись в службових характеристиках, відгуках, клопотаннях про призначення на посаду тощо.

Прокурор відповідного рівня несе персональну відповідальність за об'єктивність включення конкретних осіб до резерву та за їх підготовку.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук