76

---

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВІРКИ

Для правильної організації нагляду за додержанням і застосу­ванням законів про охорону власності прокурор повинен не тільки знати діюче законодавство, але й систематично аналізувати стан законності на піднаглядних підприємствах, в установах, організаціях.

Для цього прокурор повинен використовувати усю наявну інфор­мацію: корисно періодично аналізувати кримінальні справи про кра­діжки, привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також подання, складені слід­чим під час розслідування названих злочинів. Окрім цього, обов'язково вивчати закриті кримінальні справи щодо таких діянь або ж матеріали, за якими було відмовлено у порушенні таких справ. Обов'язково потріб­но аналізувати матеріали, що наявні у спеціальних підрозділах бороть­би з економічними злочинами, податкової міліції, фінансових органів, кон­трольно-ревізійних служб та інших відповідних державних інспекціях тощо.

Звичайно, реалізуючи наглядові повноваження, прокурори по­винні користуватись своїм правом вимагати для перевірки матеріали та документи, що стосуються діяльності тих чи інших суб'єктів гос­подарювання тощо.

Аналіз одержаної інформації сприятиме встановленню, на яких саме об'єктах є недостачі і крадіжки, чи виконуються вимоги закону про відомчий (насамперед на державних підприємствах, установах і організаціях) контроль, чи немає зростання недостач матеріальних цінностей тощо.

Крім цього, не потрібно залишати без уваги скеровані проку­рору заяви, скарги, листи громадян про факти крадіжок, розтрат, бездіяльність керівників господарювання щодо організації та охорони власності.

У вигляді сигналів про розкрадання можуть використовуватись і листи громадян, що поступили в інші організ

ації та установи. Доцільно навести довідку у місцевих органів виконавчої влади та самовряду­вання щодо наявності у них відповідних сигналів та ознайомитися з ними або витребувати матеріали про них до прокуратури.

Джерелом інформації про порушення законодавства щодо охо­рони власності можуть також виступати журнальні та газетні статті, замітки, фейлетони та ін. Але не всі вони централізовано, якщо не сказати про протилежне, поступають у прокуратуру. Тому прокуро­рам не зайве самостійно проявляти ініціативу і підтримувати зв'язки з працівниками редакцій, одержуючи від них необхідні дані.

Отже, у процесі аналізу стану законності прокурор повинен ви­явити, зібрати і узагальнити інформацію, яка дозволить почати перевірку.

Про приводи ми згадали, а що ж може слугувати достатніми підставами для проведення прокурором перевірки виконання законів щодо охорони власності, зокрема, державної, оскільки традиційно вона - все ще залишається "нічия".

Коли аналізом стану злочинності буде встановлено, що на пев­ному піднаглядному об'єкті (підприємстві, установі, організації) зро­стають розтрати і крадіжки майна, незадовільно діє контроль, над­ходять листи та заяви громадян про порушення закону, є всі підстави для проведення прокурорської перевірки, яка інколи може замінити собою дослідчу перевірку. Все залежить від наявного фактичного ма­теріалу та наявних або недостатньо наявних у ньому ознак злочину. Може бути й інша ситуація, коли вимога закону про фінансовий контроль виконується в необхідних формальних межах, ревізії та інвентаризації проводяться навіть частіше за необхідне, жодних сиг­налів або офіційних матеріалів про порушення законів у прокуратуру не поступає, однак фактичний зміст бухгалтерських звітів свідчить про зростання на конкретному підприємстві, установі, організації недостач або навіть про розкрадання. Це також слугує достатньою підставою для проведення на ньому прокурорської перевірки з тим, щоб з'ясувати причини названих явищ, а також встановити осіб, зацікавлених у приховуванні відомостей.

Інколи, за наявності формальних даних про додержання закону, в прокуратуру можуть надходити сигнали про приховування розтрат, зловживання службових осіб та інші порушення. У таких випадках перевірка законності про охорону власності на піднаглядних об'єктах повинна бути проведена безвідкладно.

Підставою для перевірки можуть слугувати також результати аналізу матеріалів та кримінальних справ, у відповідності з якими стає очевидним, що на піднаглядних об'єктах причини та умови, що сприяють розтратам та крадіжкам, не усуваються; на прокурорські подання адміністрація належно не реагує.

Звичайно, що неможливо перерахувати всі варіанти підстав для проведення прокурорської перевірки. Спільною для всіх є обґрунтовані дані про певні ознаки неналежного виконання вимог зако­нодавства про охорону майна на піднаглядних об'єктах.

З'ясувавши ці питання, можна переходити до аналізу підготовки до перевірки та її проведення.

Підготовка до проведення перевірки полягає у наступному:

1. За наявності приводу та підстав для перевірки потрібно визна­чити об'єкт перевірки законів про охорону власності.

2. Уважно, у разі потреби, ще раз ознайомитись із відповідним за­конодавством: а) щодо виконання адміністрацією вимог закону про скерування до прокуратури матеріалів на осіб, що вчинили злочини, пов'язані зокрема з посяганням на чужу власність; б) про регламентацію діяльності фінансово-контролюючих служб щодо неправильної організації обліку матеріальних цінностей та кон­тролю за правильністю їх використання тощо; в) про регламен­тацію проведення відомчих і позавідомчих ревізій, інвентаризацій, зокрема щодо періодичності проведення; виконавчу дисципліну (порядок списання недостач, ведення розрахунків та ін.), фор­мулювання висновків, компетентність у застосуванні за резуль­татами виявлених порушень заходів впливу тощо.

3. Розробити конкретний план майбутньої прокурорської перевірки, зазначивши у ньому, які факти потрібно перевірити, де і які пи­тання з'ясувати; визначити виконавців і технічне забезпечення, й багато інших питань.

Тільки після цього виправдано починати перевірку запланова­ного об'єкта.

Робочий етап перевірки.

Зрозуміло, що рішення про проведення прокурорської перевірки на конкретному об'єкті не повинно розголошуватись завчасно.

Після прибуття працівників прокуратури на місце проведення перевірки (підприємство, установа, організація), керівник юридичної особи (адміністратор) у загальних рисах ознайомлюється з основ­ними питаннями перевірки, інколи і з сигналом про потребу прове­дення такої.

Керівник підприємства, установи тощо за пропозицією прокурора повинен дати відповідні вказівки підлеглим посадовим особам щодо забезпечення прокурорських працівників необхідними матеріалами та інформацією. Окрім цього, керівник особисто повинен дати попередні пояснення, з тим, щоб прокурор міг під час перевірки їх врахувати.

Варто також через представників трудового колективу зробити оголошення про місце і час прийому прокурором осіб, які бажають з ним поспілкуватись. Бажано, щоб у прокурора вже була відповідна інформація про конкретних осіб, від котрих можна одержати потрібну для результативної перевірки інформацію...

Не буде зайвим перед початком перевірки зустрітись з трудо­вим колективом і коротко виступити щодо проблеми охорони влас­ності для того, щоб спонукати працівників до її відкритого обгово­рення. За такої" зустрічі більш ніж імовірно одержання корисної ін­формації, у тому числі й такої, що підтвердить факти порушення закону або ж навіть нових сигналів про зловживання та причини і умови, котрі сприяють цьому.

Безпосередня перевірка починається із ознайомлення з доку­ментами та іншими даними.

Перш за все потрібно вивчити, виходячи із наявного у прокурора матеріалу, дані щодо руху недостач, розтрат та крадіжок, проана­лізувавши їх у зв'язку з діяльністю внутрішніх підрозділів (складів, цехів, торгових та побутових об'єктів). Якщо є сигнали про недостачі матеріальних цінностей у конкретних матеріально-відповідальних осіб, доцільно вивчити дані їх звітів.

Якщо будуть виявлені невідповідності у звітах, потрібно вста­новити причини цих розходжень, законність виконання тих чи інших операцій. У таких випадках прокурор за домовленістю із відповідною контролюючою організацією може залучити до перевірки бухгалтера або ревізора. Аналіз звітів сприятиме встановленню фактів прихо­вування недостачі, розтрат та крадіжок; для цього необхідно пе­ревірити, чи відображені у звітах ті факти недостач, розтрат і кра­діжок, котрі відомі прокурору із наявних у нього матеріалів.

У всіх випадках виявлення порушень законів важливо одержати пояснення від відповідних посадових осіб щодо причин допущених ними порушень.

Після аналізу і перевірки звітних даних потрібно вивчити акти ревізій госпрозрахункових підрозділів, матеріали інвентаризацій з точки зору законності вжитих за їх результатами заходів. Потрібно встановити, чи дотримані вимоги щодо списання товарно-матері­альних цінностей, чи правильно оформлені інвентаризаційні відо­мості та чи вчасно виведені з їх урахуванням результати (вивірка фактичної наявності цінностей з бухгалтерськими даними щодо них). На об'єктах, які мають значну кількість госпрозрахункових підрозділів (цехів, відділів, секцій тощо), прокурор повинен вміло організувати перевірку згаданих документів. У цих випадках доцільно залучити спеціалістів із контрольно-ревізійних організацій.

Перевіряючи законність заходів, вжитих свого часу згідно з ак­тами ревізій та інвентаризацій, прокурор може:

- виявити документи, які підтверджують наявність фактів не­достач товарно-матеріальних цінностей, залишені без жод­ного реагування;

- виявити недостачі, які були списані не на винних осіб, а на інші рахунки балансу;

- виявити порушення встановленого законодавством порядку передачі слідчим органам матеріалів про розтрати і недостачі тощо.

У всіх цих випадках прокурор повинен отримати пояснення від­повідних посадових осіб, а в разі потреби, вилучити матеріали ревізій (інвентаризацій) і вирішити питання про порушення кримінальної справи.

Ознайомлюючись з матеріалами ревізій та інвентаризацій, до­цільно і необхідно порівняти їх дані з вимогами як щодо порядку їх проведення, так і щодо правильності складання звітів (тобто чи не містять звіти приписок).

Одночасно належить перевірити законність наказів та розпо­ряджень, виданих керівництвом підприємства, установи, організації за результатами ревізій та інвентаризацій і щодо інших питань охо­рони власності. Виявивши незаконні накази і розпорядження, необ­хідно невідкладно вживати заходів щодо їх скасування і приведення у відповідність з діючим законодавством.

Окрім цього, вивчаються рекламації та інші джерела інформації про недостачі та недопоставки відповідних матеріальних цінностей, за фактами, щодо яких винних встановлено не було, або вони за­лишились непокараними, а суми недостач були незаконно списані як виробничі збитки.

На промислових підприємствах, оптових торгівельних організа­ціях потрібно вивчати претензії цих суб'єктів господарювання до поста­чальників і претензії, одержані вже ними від замовників.

До аналізу претензійних матеріалів, комерційних актів транс­портних підприємств, поштових переговорів (листувань) про недо­стачі цінностей необхідно залучати контрольно-ревізійні органи. Ви­вченню підлягають також акти про псування чи знищення товарів та матеріалів, а також інші документи, згідно з якими проводилось спи­сання втрат на збитки підприємства, організації. До перевірки об­ґрунтованості цих списань, також доцільно залучати фахівців. У разі виявлення незаконного списання товарно-матеріальних цінностей, прокурорський працівник повинен відібрати пояснення у відповідних посадових осіб, проаналізувати матеріали з точки зору наявності в них ознак злочину, і залежно від обставин, вилучити документи, не­обхідні для порушення кримінальної справи.

Коли у прокурора є інформація про те, що на піднаглядному підприємстві, установі, організації працюють схильні до розкрадань особи, у ході перевірки необхідно ознайомитись із станом підбору матеріально відповідальних працівників. Відомо, що чинний закон забороняє допуск до матеріальних цінностей осіб, яких засуджено за розтрату, крадіжку та інші корисливі злочини до такого, окрім ін­шого, виду покарання як позбавлення на певний строк права обій­мати певні посади або займатися певною діяльністю (ст.ст.55, 191 КК України).

Матеріально відповідальним працівникам, які неодноразово до­пускали недостачі (розтрати) (незалежно від їх погашення), адмі­ністрація має право, а інколи зобов'язана відмовити у довірі як під час прийому на роботу, так і в ході вирішення питання про подальше перебування на займаній посаді (ст. 41-1 КзПП України).

Поряд із вивченням особистих справ матеріально відповідальних працівників доцільно перевірити, як на підприємстві, установі, ор­ганізації виконується вимога закону про надання їм відпусток. Особ­ливо звертають увагу, як у цих випадках відбувається передача під­звітного майна іншим працівникам, як оформляються акти приймання-передачі, чи немає випадків незаконної виплати компенсацій за невикористані відпустки з підстав складності проведення передачі під звіт товарно-матеріальних цінностей. Головне тут з'ясувати, чи не приховуються таким способом недостачі чи інші порушення фінан­сово-облікової дисципліни тощо

Під час перевірки прокурор також повинен встановити, як від­бувається відшкодування шкоди, завданої недостачами, розтратами і крадіжками предметів власності. Адже відшкодування повинно від­буватись незалежно від виду юридичної відповідальності, до якого притягнуто осіб, винних у заподіянні шкоди Вирішуючи це питання, необхідно проаналізувати список, картки або інші джерела інформації про дебіторів щодо недостач, розтрат чи крадіжок; з'ясувати, коли утворилась дебіторська заборгованість, що було зроблено адміні­страцією для відшкодування шкоди.

Після того як прокурор завершив вивчення документів, мате­ріалів особових справ, пояснень посадових осіб, він зобов'язаний дати оцінку встановленим порушенням Для цього враховуються розмір завданої шкоди, ступінь суспільної небезпечності винного, спосіб вчинення правопорушення та інші обставини, які впливають на характер та спосіб притягнення до відповідальності. Це доволі складна і відповідальна частина роботи. Потрібно встановити, ким конкретно вчинено правопорушення, методи порушень, розкрити їх причини, з'ясувати, що зроблено адміністрацією за кожним фактом, особливо при наявності системи у виникненні недостач в одних і тих самих матеріально відповідальних осіб.

Які ж заходи можуть бути вжиті за результатами таких пере­вірок?

Щодо осіб, у діях яких наявні ознаки злочину, прокурор порушує кримінальну справу.

У разі потреби прокурор виносить постанову про виїмку актів ревізій, перевірок, інвентаризацій, речових доказів - справжніх до­кументів зі слідами, що відображають підробку, незаконність списань товарно-матеріальних цінностей чи інших порушень облікової дис­ципліни тощо. До цих матеріалів долучаються пояснення посадових осіб, відібрані в процесі перевірки.

Постанова про порушення кримінальної справи разом з іншими зібраними матеріалами передається слідчому для провадження роз­слідування.

У випадку, коли постанову було винесено помічником проку­рора, який виконував перевірку, а прокурор вважає, що постанова безпідставна, він її скасовує і дає вказівку щодо проведення додат­кової або повторної прокурорської перевірки.

Стосовно осіб, які підлягають матеріальній відповідальності, ад­міністрацією повинні бути оформлені і подані в суд цивільні позови. Коли ж адміністрація цього не робить, прокурор, у разі, коли шкоду завдано державі, самостійно заявляє до винних цивільний позов.

Щодо осіб, котрі за недоліки в роботі, на думку прокурора, під­лягають дисциплінарній відповідальності, прокурор виносить поста­нову про порушення дисциплінарного провадження, яку скеровує відповідному керівнику.

На осіб, що підлягають адміністративній відповідальності, про­курор скеровує матеріали відповідному компетентному органу.

Виявивши незаконні накази, розпорядження та інші документи, що свого часу були видані адміністрацією чи керівництвом суб'єкта господарювання і вже набрали чинності та реалізовані, прокурор готує відповідний протест, за умови, що порушення закону не усунуті за його усною вимогою.

Окрім цього, прокурор вносить припис у разі, коли дію очевидного та істотно шкідливого акта (рішення) необхідно негайно усунути.

Підводячи підсумки перевірки, прокурор вирішує питання про доцільність внесення подання за її результатами, в порядку визна­ченому ст. 23 Закону "Про прокуратуру".

В. Методика прокурорського нагляду за виконанням подат­кового законодавства

Здійснюючи перевірку додержання відповідними органами по­даткового законодавства прокурор повинен вживати заходи:

1. З приводу бездіяльності податкових інспекцій.

2. З приводу незаконної діяльності посадових осіб податкової ад­міністрації.

Приводами до прокурорської перевірки можуть виступати такі джерела інформації:

- звіти, які отримує адміністрація від суб'єктів господарювання;

- дані про реєстрацію суб'єктів оподаткування;

- відомості із засобів масової інформації;

- заяви та скарги громадян;

- аналіз слідчої та судової практики. Уся ця інформація може слугувати:

• висновку, що податкова адміністрація діє із порушенням закону;

• висновку, що на податкову адміністрацію чиниться тиск з боку окремих осіб чи органів влади.

Наглядова прокурорська діяльність у цій, як і в інших сферах, реалізується шляхом проведення прокурорської перевірки, що може відбуватись у двох формах:

1. Безпосередня прокурорська перевірка (власними силами).

2. Опосередкована перевірка, шляхом дачі прокурором вказівки вище-стоячому структурному підрозділу податкової адміністрації виконати перевірку діяльності нижчестоячого підрозділу або створенням комплексної групи із числа податківців та прокурорських працівників.

Основні питання підготовки до прокурорської перевірки:

1. Визначити коло питань, що підлягають встановленню.

2. Визначити час, місце, коло осіб - учасників групи (спеціалістів, посадових осіб - податківців та ін.).

3. Вивчити нормативний матеріал - акти, які слугують підставою та предметом перевірки.

4. Які матеріали попередніх перевірок необхідно зібрати і проана­лізувати.

5.Визначити коло посадових осіб, від яких необхідно одержати від­повідну інформацію, та шляхи її перевірки.

6. Визначити перелік документів, які необхідно перевірити.

7. Скласти розгорнутий план прокурорської перевірки.

Робочий етап

Перш за все потрібно витребувати і вивчити джерела інфор­мації щодо суб'єкта перевірки. Ними можуть виступати:

- зведений звіт про результати роботи податкової адміністрації;

- журнали обліку контролюючої роботи за юридичними чи фі­зичними особами;

- акти раніше проведених окремих перевірок (документальних перевірок правильності обчислення податків);

- рішення за актами перевірок;

- матеріали про накладення адміністративних стягнень;

- наряди переписки з фінансово-банківськими структурами;

- матеріали розгляду заяв і скарг тощо.

Здійснюючи перевірку, потрібно звертати увагу на такі основні блоки питань:

1. Забезпечення виконання вимог закону щодо повного обліку плат­ників податків. Тут прокурор з'ясовує, чи всі платники податків обліковані в податкових інспекціях, чому хтось не перебуває на такому обліку, чому, хто винен, питання про відповідальність по­садових осіб.

2. Своєчасність виявлення порушень податкового законодавства. Для цього також потрібно звернутись до джерела інформації податкового органу, матеріалів перевірок їх служб контрольно-ревізійним управлінням.

Повнота виявлення порушень податкового законодавства. Ця повнота охоплює два аспекти: а) дотримання строків періодич­ності проведення перевірок; б) проведення перевірок в повному обсязі.

Відповідність законам застосованих адміністративних заходів за фактами виявлених порушень, а) вимога до посадової особи про усунення порушень; б) вилучення у фізичних осіб патентів, інших документів, якими посвідчено право на заняття підприємниць­кою діяльністю; в) стягнення в бюджет суми недоїмок; г) засто­сування штрафних фінансових санкцій; д) притягнення до адмі­ністративної відповідальності посадових і фізичних осіб. Тут прокурор з'ясовує: - чи діяла посадова особа в межах повноважень;

- чи правильно визначений розмір штрафу;

- чи належним способом оформлено накладення адміністра­тивного стягення;

- чи не було накладення стягнення, яке не передбачено зако­нодавством;

- чи не було фактів, коли штрафні санкції накладені на фізичну осо­бу, а реально штраф сплачує підприємство (юридична особа);

- чи не було випадків безпідставного звільнення від відповідаль­ності;

- чи у всіх випадках протоколи про адміністративні правопо­рушення та інші документи податкових адміністрацій звер­тались до виконання;

- чи у всіх випадках матеріали, в яких зафіксовані правопору­шення з ознаками злочину, направлялись податковими інспек­ціями до відповідних органів (в органи дізнання чи досудового слідства податкової міліції тощо);

- чи всі такі матеріали належно реєструвались;

- чи вживались за цими матеріалами необхідні заходи реагу­вання.

Здійснення нагляду щодо тих матеріалів, які є в господарських судах.

Виконання вимог закону щодо здійснення роботи з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого або безгосподарного майна, що пе­рейшло до держави. Тут прокурор перевіряє:

- чи все майно обліковано;

- чи не використовується воно певними посадовими особами у власних цілях в період між вилученням і обліком;

- чи воно не втратило своєї вартості;

- чи вартість майна визначена відповідно до фактичної вартості;

- чи реалізація цього майна проведена згідно фактичної вар­тості;

- якщо майно продавалось на торгах чи аукціоні, чи не ство­рювалось якихось умов для зменшення його вартості;

- чи не реалізовано майно певним зацікавленим особам, чи органам;

- чи надійшли гроші від реалізації майна в бюджет. Дотримання вимог законів про розгляд заяв і скарг на дії подат­кових органів:

- як реєструються заяви, скарги тощо,

- чи розгляд заяв, скарг здійснюється за підвідомчістю;

- чи додержуються строки розгляду,

- чи приймаються за скаргами дієві законні рішення

Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення в галузі застосування податкового законодавства ті ж що й у інших сферах прокурорсько-наглядової діяльності, тобто передбачені ст ст 21-24, 33 Закону "Про прокуратуру", а саме протест, припис, по­дання, постанова про порушення відповідних видів провадження та позов до суду

Оскільки більшість з них вже детально розглядалась, зупини­мось лише на цивільному позові, який у цій сфері нагляду має певні особливості Вони пов'язані з тим, що цивільний позов, у зв'язку з неналежним виконанням податкових законів, може бути внесений 1) за податкову недоїмку до суб'єктів господарювання, 2) до подат­кових адміністрацій про відшкодування шкоди державі або платникам податків (в основному в інтересах лише державних юридичних осіб або хворих фізичних осіб Щодо недержавних юридичних осіб про­курор в їх інтересах з позовом до суду не звертається)

< Попередня   Наступна >