263

---

Б. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Предмет прокурорського нагляду за опе­ративно-розшуковими органами визначений у ст. 29 Закону "Про прокуратуру" як додер­жання ними законів щодо охорони прав і свобод людини та громадянина; встановленого порядку здійснення оперативно-розшукової діяльності й забезпечення законності рішень, що ними приймаються.

Оперативно-розшукова діяльність, згідно з Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контр-розвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Ця діяльність ґрунтується на принципах законності, додержання прав і свобод громадян та юридичних осіб.

У предмет цієї підгалузі прокурорського нагляду не входять ві­домості про організацію, тактику, методи і доцільність засобів здійс­нення оперативно-розшукової діяльності, за умови, що вони перед­бачені законодавством. Це означає, що прокурор не повинен втру­чатись в саму організацію названої діяльності, оскільки це функція виключно керівництва відповідних служб. Однак, щоб належно орієн­туватись, а отже адекватно оцінювати з позицій законності роботу оперативно-розшукових підрозділів, прокуророві варто знати її осно­ви. Такої позиції дотримуються і науковці, і більшість практиків 2. Хоч у літературі існує й інша, доволі категорична позиція щодо недо­цільності вникання прокурора в "...досить специфічний механізм збо­ру, відпрацювання і перевірки оперативних даних..., оскільки це шкід­ливо для наглядової діяльності". Невже і для прокурора оперативно-розшукова діяльність повинна бути своєрідним "табу", як у "старі добрі часи"? Чому ж тоді прокурор, здійснюючи наглядові функції в інших сферах діяльності, змушений вникати у їх специфіку і навіть

користуватись у цьому процесі допомогою фахівців? Оперативно-розшукові знання, хоча і специфічні, здебільшого тактико-технічні, од­нак пов'язані із правозастосовчою діяльністю, а отже, поряд із кри­міналістичними, повинні бути в арсеналі прокурора, посадової особи, котра є чи не найрізноаспектнішим фахівцем-правником.

У найбільш загальному вигляді завдання прокурорського на­гляду за оперативно-розшуковими органами полягає у виявленні та усуненні порушень законів, що можуть бути допущені під час вико­нання ними своїх функцій. Це завдання конкретизується залежно від характеру вимог закону, який регламентує оперативно-розшукову ді­яльність. Перевіряючи законність виконання оперативно-розшукових заходів, прокурор першочергово повинен переконатись, що вони пе­редбачені законодавством. Повний перелік цих заходів наведено у статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Зокрема опе­ративні підрозділи мають право:

1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну до­помогу;

2) проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності;

3) брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності під­приємств, організацій та окремих осіб;

4) витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характе­ризують діяльність підприємств, установ та організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчи­ненні злочину, джерело та розміри їх доходів;

5) проводити операції із захоплення озброєних злочинців, припи­нення тяжких злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

6) відвідувати житлові та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що го­тується, злочину, а також збирати відомості про протиправну ді­яльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчи­нення злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщен­ня, транспортні засоби, на земельні ділянки;

8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співпрацює з ним, із збе­реженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості. За­значені особи не несуть відповідальності, якщо вони діяли з ме­тою необхідної оборони чи у випадку потреби;

9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;

10)контролювати, шляхом відбору за окремими ознаками, телеграф­но-поштові відправлення;

11)здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно і відеозйомки, оптичних та радіопри­ладів, інших технічних засобів;

12) мати гласних і негласних штатних працівників;

13) встановлювати конфіденційну співпрацю з особами на добровіль­них засадах;

14) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;

15)використовувати, за згодою адміністрації, службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, орга­нізацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

16)створювати, з метою конспірації, підприємства, організації, ви­користовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів опера­тивних підрозділів;

17) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи; 18)застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вог­непальну зброю на підставах і в порядку, встановлених Законами "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про прикордонні війська", "Про управління охорони вищих посадових осіб України". Виконання оперативно-розшукових заходів, що не вказані у вищенаведеному переліку, оцінюється як порушення закону.

Прокурорська перевірка законності виконання оперативно-роз­шукових заходів повинна дати відповідь на такі питання:

- чи були вони скеровані на досягнення передбачених Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" мети і завдань їх за­стосування?

- чи були для їх виконання законні приводи і підстави?

- чи входило проведення оперативно-розшукових заходів у ком­петенцію підданих перевірці органів?

- чи у відповідності з законодавством відбувалось фіксування і легалізація наслідків конкретних випадків оперативно-розшукової діяльності?

Оперативно-розшукові заходи можуть проводитись тільки з ме­тою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини і громадянина, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави від злочинних посягань. Заборонено проводити такі заходи в інтересах будь-якої політичної партії, громадського і релігійного об'єднання. Основними завданнями, на вирішення яких можуть бути спрямовані опера­тивно-розшукові заходи є:

- пошук, попередження і розкриття злочинів, а також виявлення та встановлення осіб, що їх готували і вчиняли;

- здійснення розшуку осіб, що переховуються від органів дізнан­ня, слідства і суду, ухиляються від кримінального покарання, а також розшуку безвісти зниклих;

- пошук і фіксація даних про розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій;

- отримання інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. Органи, які виконують оперативно-розшукову діяльність, мають

право також збирати інформацію, що становить державну таєм­ницю, про об'єкти, які створюють підвищену небезпеку тощо.

Перевірка прокурором порядку (процедури) проведення опера­тивно-розшукових заходів стосується, у першу чергу, тих, для яких, через обмеження ними конституційних прав і гарантій громадян, закон визначив такий порядок (ч.2 ст.8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" встановлює у загальних рисах довільну процедуру щодо таких заходів як: а) негласне проникнення в житлові приміщення; б) візуальне спостереження в житлових приміщеннях; в) зняття інфор­мації з каналів зв'язку; г) застосування технічних засобів отримання інформації; ґ) контроль телеграфно-поштових відправлень).

Даючи оцінку законності проведення вищеназваних оперативно-розшукових заходів, прокурор з'ясовує, чи було складено мотивовану постанову відповідним керівником конкретного підрозділу, а також чи є потрібна постанова голови чи заступника голови апеляційного суду за місцем проведення оперативно-розшукових заходів.

Більш складним для прокурора є встановлення законності проведення таких заходів, коли вони виконувались без судової по­станови у випадках так званої "оперативної невідкладності", що допускається ч.15 ст.9 Закону "Про оперативно-розшукову ді­яльність". Процедура виконання перерахованих вище заходів у таких випадках спрощена і передбачає тільки складення мо­тивованої постанови.

Відомчі нормативні акти містять вказівки про те, які посадові особи відносяться до керівників оперативно-розшукових органів і компетентні у прийнятті відповідних рішень. Прокурор, перевіряючи законність виконання заходів, що обмежують конституційні права громадян, з'ясовує:

- факт складання відповідної постанови компетентною посадо­вою особою;

- чи дійсно проведення оперативно-розшукового заходу відбу­валось за умов оперативної невідкладності і була наявною загроза вчинення тяжкого злочину або була інформація про події і дії, котрі створювали загрозу державній, військовій, еко­номічній або екологічній безпеці України?

- чи була виконана вимога закону (ч.15 ст. 9 Закону "Про опе­ративно-розшукову діяльність") про повідомлення протягом 24 годин голові або заступнику голови апеляційного суду щодо застосування відповідного оперативно-розшукового заходу та підстави для його проведення?

Порядок виконання всіх інших оперативно-розшукових заходів на рівні законів в Україні не визначений. Більше того, жодним нор­мативно-правовим актом не передбачено делегування органам, у структурі яких є оперативно-розшукові підрозділи, права щодо рег­ламентування своїми відомчими актами порядку здійснення опе­ративно-розшукових заходів. Тому прокурор перевіряє тільки до­держання цими органами головно вимоги щодо обов'язковості до­кументування результатів оперативно-розшукової діяльності та ві­дображення їх у справах оперативного обліку (рішення про заве­дення, закриття оперативно-розшукових справ, про виконання кон­кретних заходів та ін.).

У випадках, коли оперативно-розшукові дії виконуються у рамках розслідування кримінальних справ, прокурорський нагляд поширю­ється і на додержання оперативно-розшуковими органами кримі­нально-процесуальних норм, котрими також може регулюватися і ця складова їх діяльності.

Оцінюючи законність оперативно-розшукових заходів, прокурор перевіряє не тільки додержання відповідних норм Закону "Про оперативно-розшукову діяльність", а й правил із галузевих Законів "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про державну та­ємницю" тощо, в яких, так чи інакше, визначається оперативно-розшукова компетенція.

 

< Попередня   Наступна >