69

---

Б.Предмет і завдання

Стаття 29 "Закону про прокуратуру" визначає предмет прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства:

А.Захист особи, прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань.

Б. Виконання вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин.

В. Запобігання незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності.

Охорона прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством.

Здійснення заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню. Діяльність цих органів, у значній мірі, може зачіпати консти­туційні права і свободи учасників кримінального процесу. Кримі­нально-процесуальний закон допускає, за наявності передбачених ним підстав і з додержанням встановленого порядку, обмеження права на свободу і особисту недоторканність під час здійснення затримання за підозрою у вчиненні злочину, застосування запо­біжного заходу взяття під варту, приводу, примусового освідування, вилучення зразків для порівняльного дослідження, права на не­доторканість житла під час проведення огляду, обшуку, виїмки пфд-метів і документів, права власності та володіння майном під час накладення на нього арешту, права на таємницю переписки у ході накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, пра­ва на працю за умов відсторонення обвинуваченого від посади тощо. Законність рішень органів дізнання та слідчих про засто­сування відповідних їх компетенції заходів процесуального примусу і провадження слідчих дій, пов'язаних із обмеженням, тією чи іншою мірою, конституційних прав і свобод громадян - суб'єктів кримі­нально-процесуальної діяльності, - один із найважливіших елемен­тів, що у

творює предмет прокурорського нагляду, визначений стат­тею 29 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор зобов'язаний слідкувати за додержанням конститу­ційного права затриманого або арештованого підозрюваного та об­винуваченого на допомогу захисника, на виконання органами дізнан­ня і слідчими правил ст.62 Конституції' України, у відповідності з яки­ми обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинуватість у

вчиненні злочину, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлу­мачаться на її користь.

Стаття 59 та інші статті Конституції України проголошують, що кожен має право захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом, і що права потерпілих від злочинів охороня­ються законом. Ці конституційні норми зобов'язують прокурора слід­кувати за тим, щоб учасникам кримінального процесу на стадіях порушення кримінальної справи і досудового слідства своєчасно роз'яснювались їх права і надавалась реальна можливість щодо їх реалізації.

Нагляд прокурора за виконанням вимог кримінально-процесу­ального закону щодо своєчасності та обґрунтованості порушення кримінальних справ за кожною заявою (повідомленням) про злочин, виконання органами дізнання і досудового слідства публічного обо­в'язку провадження у кримінальних справах з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності - виступає гарантією за­безпечення конституційного права потерпілого на правовий захист від злочинних посягань.

Перевірка прокурором виконання органом дізнання або слідчим обов'язку вжити заходів для забезпечення поданого або можливого у майбутньому цивільного позову (ст.ст. 28, 29 КПК України) має безпосереднє відношення до гарантування законодавчо визначеного права потерпілих на компенсацію завданої злочином шкоди.

Наступною складовою прокурорського нагляду за додержан­ням законів органами дізнання і досудового слідства виступає вста­новлений законом порядок вирішення заяв (повідомлень) про зло­чини та їх розслідування.

Діяльність органів дізнання і досудового слідства детально рег­ламентована кримінально-процесуальним законодавством, яке ви­значає процесуальний порядок щодо:

- прийому і розгляду заяв (повідомлень) про злочини та їх ви­рішення;

- порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи;

- прийняття справи до провадження конкретною посадовою осо­бою (дізнавачем, слідчим, прокурором);

- здійснення дізнання, слідчих дій;

- пред'явлення слідчим обвинувачення конкретним особам;

- застосування заходів процесуального примусу;

- закінчення досудового слідства складенням обвинувального вис­новку і скеруванням справи прокурору; закриттям провадження у справі; скеруванням, через прокурора, справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру;

- зупинення слідства у справі тощо.

Прокурорський нагляд розпочинається з моменту отримання органом дізнання чи слідчим заяви (повідомлення) про вчинений чи такий, що готується, злочин або появи іншого законного приводу для порушення кримінальної справи і продовжується протягом усьо­го ходу досудового розслідування, додержання порядку здійснення якого перебуває під постійним наглядом прокурора.

Третьою складовою предмета прокурорського нагляду за ор­ганами дізнання та досудового слідства є законність процесуальних (тобто передбачених КПЮ рішень, що приймаються піднаглядними органами. Цих рішень може бути доволі багато. Окрім того, вони різноманітні т# різноаспектні як за характером, так і за юридичними наслідками. Кожне таке рішення повинно бути законним і обгрун­тованим. Прийняття процесуальних рішень, які у переважній біль­шості випадків відповідають названим вимогам, разом з тим, інколи пов'язане із певними помилками та порушеннями закону. Саме цим і пояснюється те, що законність прийняття процесуальних рішень виступає самостійною складовою предмета прокурорського нагляду за органами дізнання та досудового слідства.

Усі складові прокурорського нагляду тісно між собою пов'язані, і в багатьох випадках переплітаються. Перевірка додержання ор­ганами дізнання та слідства прав і свобод людини і громадянина, залученого у сферу кримінального судочинства, взаємовідносна з оцінкою законності та обґрунтованості рішень щодо застосування заходів процесуального примусу, провадження слідчих дій, а також із виконанням вимог закону, які регламентують процедуру дій та рішень за заявами (повідомленнями) про злочини і провадження у кримінальних справах.

Прокурорський нагляд в стадії досудового розслідування по­ширюється і на виконання закону начальниками слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки. Про­курор має право перевіряти, чи використовують і як використовують ці посадові особи свої законні повноваження для здійснення керів­ництва і процесуального контролю за діями та рішеннями підлеглих їм слідчих.

Завдання прокурорського нагляду за виконанням законів орга­нами дізнання та досудового слідства обумовлюються предметом нагляду. У загальному вигляді їх можна сформулювати як:

- забезпечення засобами прокурорського нагляду досягнення вимог закону (ст. 2 КПК України) щодо швидкого і повного розкриття злочинів;

- викриття винних;

- забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідаль­ності і жоден невинний не був покараний.

До завдань цього виду прокурорського нагляду також можна віднести:

1) попередження, виявлення та усунення порушень, передба­чених законами прав і свобод учасників досудового розсліду­вання;

2) попередження, виявлення та усунення порушень процесуаль­ного порядку розгляду та вирішення заяв (повідомлень) про злочин тощо.

На кожній із досудових стадій кримінального процесу перера­ховані завдання прокурора конкретизуються, набувають специ­фічного характеру залежно від етапу розслідування та форми йо­го завершення.

Кримінально-процесуальним та іншими законами визначена підслідність кримінальних справ слідчим різних відомств і компе­тенція кожного із органів дізнання щодо розгляду, вирішення ними заяв, повідомлень про злочини, здійснення провадження у кримі­нальних справах. Тому ще одним із завдань прокурорського на­гляду є слідкування за тим, щоб слідчі та працівники, які про­вадять дізнання, діяли в межах своєї компетенції.

Значення цього напряму прокурорського нагляду обумов­люється перш за все тим, що, як вже згадувалось вище, діяль­ність органів дізнання і досудового слідства вимушено втруча­ється і обмежує здійснення багатьох конституційних та галузевих кримінально-процесуальних прав і свобод фізичних та юридичних осіб, залучених, у зв'язку з тими чи іншими обставинами, у сферу кримінального судочинства. Жоден інший напрям (галузь) про­курорського нагляду не охоплює потреби в перевірці законності та обґрунтованості такої великої кількості дій та рішень підна­глядних органів.

Від того, наскільки ефективно здійснюється нагляд прокуро­рами за органами дізнання та досудового слідства, багато в чому залежить успіх у боротьбі зі злочинністю, дотримання режиму за­конності в Україні.

 

< Попередня   Наступна >