70

---

9.7. Репліка прокурора

Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить підсудному (ст. 318 КПК). Прокурор зобов'язаний скористатися правом репліки, коли адвокат допустить перекручення зібраних доказів або промови прокурора. При цьому прокурор повинен звернути увагу суду на ці факти та навести переконливі аргументи, які підтверджують його думку.

Оскільки репліка є відповіддю на прослухану промову інших учасників судових дебатів, виникає питання, чи завжди державному обвинувачеві треба використовувати право на репліку. Безумовно, не завжди. Із реплікою слід виступати в тих випадках, коли захисник або підсудний перекручує обставини справи, неправильно тлумачить факти. Зовсім недопустимою є репліка з другорядних, непринципових розбіжностей.

Репліка, як і промова, не обмежена часом, але вона повинна бути короткою, без повторення раніше вислов­лених в обвинувальній промові положень.

Ініціатором полеміки в суді може бути тільки прокурор, але він може й не використати своє право на репліку. Як уже було зазначено, прокурор має право на репліку тільки після промови захисника або підсудного, який брав участь у судових дебатах особисто, тобто виступив із захисною промовою.

Крім формальних підстав для репліки, необхідні й фактичні підстави для права прокурора на виступ з реплікою.

Перелік таких підстав може бути значним. Доцільно назвати деякі: захисник перекрутив обвинувальну промо­ву прокурора, допустив неетичні зауваження на промову прокурора, його особу й органи досудового слідства; захисник безпідставно стверджував про недоказовість сформульованого обвинувачення та інші підстави. Думається, що прокурору також доцільно виступити з реплікою, якщо в нього післ

я промови захисника з'явилися нові міркування щодо кваліфікації злочину; якщо під впливом промови захисника він погодився з ним, а також; погодився вилучити з обвинувачення окремі епізоди або перекваліфікувати дії підсудного.

У разі участі в судовому процесі декількох захисників прокурор може використати своє право на репліку тільки щодо тієї захисної промови, зміст якої має фактичні підстави для репліки. При цьому він повинен конкретизувати, з приводу промови якого саме захисника виголошується репліка.

Репліка за своєю суттю є відповіддю прокурора на виступ захисника, тому не допускається відмова прокурора від репліки, якщо для неї були фактичні підстави. Така відмова означає, що прокурор погодився з неправомірними, неетичними зауваженнями захисника. А це справляє враження про пасивність прокурора.

Зміст репліки прокурора залежить від багатьох факторів об'єктивного характеру і від особистості прокурора, його вміння аргументовано та коректно вести полеміку з процесуальним супротивником. Думається, що репліка повинна бути короткою та конкретною. Вона не має структурних елементів, і її зміст цілком залежить від тих питань, яких торкався захисник у промові.

Водночас для додержання цих вимог прокурору необхідно:

1. Виділити й дослівно процитувати ту частину з промови захисника, яка, на його думку, є підставою для репліки. Це дозволить прокурору звернути увагу суду на ті сторони положення, з яких необхідно досягти істини.

2. Після повторення тези захисника також викласти доводи, які були висловлені в промові захисника на обґрунтування ним положення, що захищається. При цьому доцільно цитувати докази з промови захисника дослівно, що не дозволить йому дорікати прокуророві за перекручування його промови.

3. Критично проаналізувати й показати суду помилко­вість, неетичність, неправомірність позиції захисника з обговорюваного питання. Аналіз необґрунтованих аргу­ментів захисника повинен бути всебічним і перекон­ливим, щоб у суду виникло почуття впевненості в обґрунтованості позиції прокурора.

4. Докази прокурора в спростуванні позиції захисни­ка повинні бути переконливими, що глибоко впливає на учасників судового розгляду справи, а також підвищує авторитет прокурора.

5. Прикінцева частина репліки прокурора повинна мати пропозиції про міру відповідальності, яку необхідно покласти на захисника, позиція якого не відповідає вимогам, що ставляться до захисників згідно зі ст. 48 КПК і Законом України "Про адвокатуру". Слід заува­жити, що ця частина репліки може бути використана в разі навмисних неправомірних дій захисника.

 

< Попередня   Наступна >