Підручники Правознавство Правознавство: Навчальний посібник Тема 3. Радянська правова система в Україні 20-30-х рр. ХХ ст.Тема 3. Радянська правова система в Україні 20-30-х рр. ХХ ст.
| Правознавство - Правознавство: Навчальний посібник |
Тема 3. Радянська правова система в Україні 20-30-х рр. ХХ ст.
Перший Цивільний кодекс радянської України набув чинності 1 лютого 1923 р. Він був побудований у повній відповідності з Цивільним кодексом РРФСР. Загальна частина розглядала основні положення, в ній були визначені суб’єкти і об’єкти права; угоди; позовну давність. У розділі „Речове право” викладалися норми, які регулювали право власності, забудови і застави майна. Розрізнялися державна, кооперативна та приватна власність. Розділ „Зобов’язальне право” містив норми про зобов’язання, що виникали внаслідок угод купівлі-продажу, найму, підряду, позики, обміну, товариств, страхування, поручництва, доручення і довіреності, через незаконне збагачення і завдану шкоду. Останній розділ регулював спадкове право.
30 липня 1924 р. було прийнято Цивільно-процесуальний кодекс УРСР, який відображав тенденції втручання держави у справи громадян. Розвиток цивільного обігу, зміни в адміністративно-територіальному поділі республіки зумовили необхідність прийняття нового Цивільно-процесуального кодексу 11 вересня 1929 р.
23 серпня 1922 р. ВУЦВК затвердив перший Кримінальний кодекс (далі КК) УРСР. Кодекс давав визначення злочину, визначав мету покарань – попередження нових правопорушень. Особлива частина КК містила перелік видів злочинів, визначення їх складів, встановлювала санкції за конкретний злочин. Міри покарання встановлювалися у вигляді громадського осуду, штрафу, ув’язнення, виправних робіт, вигнання за межі УСРР, розстрілу. Смертна кара не застосовувалася до вагітних жінок, неповнолітніх (до 18 років), за строком давності (5 років і більше). Позбавляли волі від 6 місяців до 10 років. КК 1922 р. встановлював 36 складів злочинів.
З утворенням СРСР і поступова відмова від непу обумовили затвердження 8 червня 1927 р. нового Кримінального кодек
13 вересня 1922 р. ВУЦВК затвердив Кримінально-процесуальний кодекс УРСР, який закріплював демократичні принципи судочинства, рівноправність сторін, право на захист тощо. Однак, 27 липня 1927 р. було впроваджено новий Кримінально-процесуальний кодекс, зміст якого відображав тенденцію посилення силового тиску держави на суспільство. Законом від 1 грудня 1934 р. „Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терактів” внесено суттєві зміни до процесуального законодавства.
12 жовтня 1927 р. був затверджений Адміністративний кодекс УРСР. Кодекс визначав взаємовідносини органів державного управління; відносини громадян з органами влади і органів влади з громадянами. Норми кодексу врегульовували суспільні відносини в галузі охорони громадського порядку і державної безпеки.
Як і всі галузі, адміністративне право зазнало змін в 30-ті рр., а саме: вводилися паспортна система, яка закріпачила селян, та горезвісна прописка, яка прикріпила до місць проживання жителів міст.
15 листопада 1922 р. набув чинності Кодекс законів про працю УСРР. Перший розділ Кодексу містив загальні положення, другий визначав порядок найму, третій встановлював порядок залучення громадян до трудової повинності, четвертий присвячувався колективним договорам, п’ятий – трудовим договорам, шостий – правилам внутрішнього трудового розпорядку, сьомий – нормуванню праці, восьмий – винагороді за працю, дев’ятий – гарантіям і компенсаціям. Десятий та одинадцятий розділи регулювали робочий час і час відпочинку, дванадцятий і тринадцятий містили норми про учнівство, працю жінок і неповнолітніх. У чотирнадцятому мова йшла про охорону праці, в п’ятнадцятому – про профспілки. Шістнадцятий розділ встановлював порядок вирішення трудових спорів. Питання соціального страхування регулювалися останнім, сімнадцятим розділом.
29 листопада 1922 р. був ухвалений Земельний кодекс УРСР. Він визначав трудове землекористування; міські землі; державне земельне майно; землеустрій і переселення. Купівля, продаж, дарування, заповідання землі заборонялися. Допускалася оренда землі за умови неотримання надприбутку.
31 травня 1926 р. ВУЦВК ухвалив „Кодекс законів про родину, опіку, подружжя і про акти громадянського стану”. Кодекс врегульовував майнові та аліментні відносини подружжя, правовідносини між дітьми та батьками, питання опіки та піклування, порядок судового встановлення позашлюбного батьківства. Вперше запроваджувався інститут усиновлення дітей. Шлюбний вік установлювався для чоловіка з 18 р., для нареченої – з 16 років. Майно, надбане за час подружжя, ставало спільною власністю.
< Попередня Наступна >