84

---

Тема 2. Житловий фонд України

Згідно зі ст.4 ЖК житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях, що розташовані на території України, утворюють житловий фонд. Відповідно до форм власності житловий фонд поділяється на:

державний, комунальний житловий фонд;

колективний, що включає громадський житловий фонд та фонд житлово-будівельних кооперативів;

приватний житловий фонд.

Відповідно до свого призначення житловий фонд поділяється на житловий фонд загального та спеціального призначення. До житлового фонду загального призначення належить житло всіх форм власності, призначеного для проживання громадян. До останнього належать житлові приміщення, призначені для тимчасового проживання громадян, – гуртожитки, службові житлові приміщення, будинки маневреного фонду. Виділяють також житловий фонд соціального призначення, що використовується для проживання громадян, які потребують соціального захисту, – інвалідів, ветеранів.

До житлового фонду не входять вбудовані нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торгівлі, громадського харчування, побутового та інших видів обслуговування населення.

Під житловими будинками розуміють будівлі, які призначені для проживання людей, мають одну чи кілька квартир, а також необхідні підсобні приміщення і які характеризуються відповідністю будівель архітектурно-будівельним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам, що робить ці будівлі придатними для постійного проживання в них громадян.

Квартири – це частини житлових будинків, що призначені для проживання однієї або кількох сімей з упорядженими житловими кімнатами, підсобними приміщеннями, окремим виходом на сходову клітку, галерею, в коридор, на вулицю.

Житлова кімна

та (кімнати) у квартирі, придатна для постійного проживання сім’ї, разом з підсобними приміщеннями квартири також складають житловий фонд.

Визнання житлових будинків непридатними для проживання. Згідно ст.7 ЖК квартири і будинки державного і громадського житлового фонду, непридатні до проживання, можуть бути переобладнані для використання в інших цілях або знесені за рішенням виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації. Обстеження стану цих будинків повинно проводитися не рідше одного разу на п’ять років.

Порядок обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і приміщень непридатними для проживання визначений постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189.

Для обстеження стану будинків призначається комісія у складі: заступника голови місцевої державної адміністрації або іншого виконавчого органу, начальника управління житлового господарства, представників управління у справах будівництва і архітектури, органів санітарно-епідеміологічної служби, державного пожежного нагляду, депутата місцевої ради, інженера житлово-експлуатаційної організації та представника громадського будинкового комітету. Комісія має право залучати в установленому порядку фахівців проектних, науково-дослідних інститутів тощо. Вона складає акт обстеження будинку, перевіряє обґрунтованість висновків про неможливість або недоцільність капітального ремонту. Громадяни, які мешкали у житлових будинках або житлових приміщеннях, що переведені у нежитлові, забезпечуються житловою площею відповідно до чинного законодавства України. Рішення про переведення житлового будинку у нежитловий може бути прийняте тільки у виняткових випадках.

 

< Попередня   Наступна >