152

---

Тема 7. Користування житлом в будинках приватного житлового фонду

Основою забезпечення потреб громадян у житлі є право приватної власності на житло – квартиру чи будинок. Законодавство дозволяє придбання житлового будинку за цивільно-правовими правочинами – створення житла (його будівництво), договорами купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, в результаті спадкування, приватизації.

Приватна власність громадян, як одна з рівноправних форм власності, охороняється законом, її захист здійснюється судом. Громадяни можуть мати житло у приватній власності, користуватися житловими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати його, а також мати інші майнові права. Усім власникам житла забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава створює однакові умови для їх охорони та захисту приватної власності на житло.

Володіння квартирою на правах приватної власності засвідчується завіреним в установленому порядку документом про придбання квартири (договір купівлі-продажу, дарування і свідоцтво про право на власність, зареєстровані в органах технічної інвентаризації або в органах місцевої ради).

У Цивільному кодексі дається визначення поняття договору найму житла. У той же час договір найму відповідно до ЖК породжує не тільки зобов’язальні цивільно-правові відносини, а й особливі житлові, що полягають у тому, що наймач має можливість безстрокове користуватися житловим приміщенням із широким обсягом прав, у тому числі й з правом на обмін, поділ, вселення нових мешканців тощо.

Оренду житлового приміщення можна визначити як засноване на договорі строкове платне користування житлом приватного житлового фонду, яке необхідне орендареві для проживання. Відповідно до цього договору одна сторона зобов’язується надати іншій стороні – орендарю

та членам його сім’ї – житлове приміщення за плату в користування на визначений строк. Сторонами договору найму є орендодавці та орендарі. Орендодавцями є насамперед власники житла – юридичні та фізичні особи. Орендарями можуть бути тільки фізичні особи – громадяни України, іноземних держав та особи без громадянства.

Об’єктом договору оренди можуть бути придатні для постійного проживання квартира, будинок, інше ізольоване помешкання, а також одноквартирний будинок (його частина), що належать орендодавцеві на праві власності. Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад житла, кількість кімнат, ізольоване, неізольоване, місце розташування, наявність житлово-комунальних послуг та забезпечення ними тощо); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата; ремонт орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов’язань; відповідальність сторін; ризик випадкової загибелі та страхування орендарем взятого ним в оренду майна; за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Договір оренди є консенсуальним і вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Письмова форма є обов’язковою.

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Коли договір оренди (майнового найму) укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяці.

Договір вважається пролонгованим на такий же термін, якщо відсутня заява однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну чинності договору оренди. Після закінчення терміну чинності договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Основними обов’язками орендодавця є: надання орендарю житлового приміщення, проведення капітального ремонту житлового приміщення тощо.

За договором оренди житла орендар зобов’язується використовувати об’єкт оренди за цільовим призначенням; вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Власник квартири має право за згодою членів сім’ї здавати в оренду квартиру (кімнати квартири). Власник квартири може укладати інші угоди, не заборонені законом.

Власники квартир, наймачі зобов’язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. Використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів та інших гучномовних пристроїв дозволяється лише за умови зменшення звуку до ступеня, що не порушує спокою мешканців будинку.

Утримання собак і кішок у квартирах дозволяється лише за умови дотримання Правил утримання собак і кішок у містах та інших населених пунктах.

 

< Попередня   Наступна >