126

---

Тема 2. Дисциплінарна відповідальність працівників

Трудова дисципліна виступає об’єктом ряду правопорушень, за які може наставати юридична відповідальність різних видів, в тому числі дисциплінарна. Дисциплінарна відповідальність за трудовим правом полягає у обов’язку працівника відповісти за вчинене ним порушення трудової дисципліни перед роботодавцем і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права. Дисциплінарний проступок – це винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов’язків, передбачених законодавством про працю, колективним та трудовим договорами, що призводить до порушення внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві.

Виділяють два види дисциплінарної відповідальності: 1) загальна – застосовується до всіх працівників, за виключенням тих, які підлягають спеціальній відповідальності; 2) спеціальна – передбачена тільки для конкретно визначених категорій працівників на підставі спеціальних нормативно-правових актів.

Загальна дисциплінарна відповідальність передбачена ст.147-152 КЗпП України. Відповідно до ст.147 за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами та положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарне звільнення допускається у визначених законом випадках: за систематичне порушення трудової дисципліни (п.3 ст.40 КЗпП), за прогул без поважних причин (п.4 ст.40 КЗпП), за появу на роботі у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння (п.7 ст.40 КЗпП), за розкрадання майна власника (п.8 ст.40 КЗпП), за однократне грубе порушення трудової дисципліни керівними працівниками (п.1 ст.41 КЗпП).

Відповідно до ст.147-1 КЗпП, ди

сциплінарне стягнення застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, стягнення можуть накладатися також вищестоящими органами.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Слід звернути увагу, що стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст.148).

Відповідно до ст.149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку. Оскаржене воно може бути працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (гл. XV КЗпП – розгляд індивідуальних трудових спорів).

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути знято і до закінчення одного року (за наказом власника). Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються (ст.151 КЗпП).

Спеціальна дисциплінарна відповідальність характеризується спеціальним суб’єктом дисциплінарного проступку, особливим характером дисциплінарного проступку, спеціальними видами дисциплінарних стягнень та особливим порядком їх накладення та оскарження. Спеціальним суб’єктом є працівник, який несе дисциплінарну відповідальність за спеціальними законами, статутами, положеннями про дисципліну (окрім вищезазначених, це Закони України „Про статус суддів”, „Про державну службу”, „Про зв’язок”, Гірничий закон України; Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 13 березня 2002 р. №294). Відрізняється від загальної відповідальності і більш широким змістом дисциплінарного проступку. Зокрема, для певних категорій працівників вимоги морального змісту включено до їхніх трудових обов’язків (судді, прокурори, державні службовці, працівники, що виконують виховні функції). Передбачене також більш широке коло дисциплінарних стягнень (наприклад, Дисциплінарний статут прокуратури передбачає в якості дисциплінарних стягнень догану, пониження в класному чині, пониження в посаді, позбавлення нагрудного знака „Почесний працівник прокуратури України”, звільнення, звільнення з позбавленням класного чину). За спеціальною відповідальністю стягнення можуть накладатися не тільки органом, якому надано право прийняття на роботу, а й вищестоящими органами (ч.2 ст.147-1 КЗпП). В багатьох випадках передбачаються і інші строки накладення дисциплінарного стягнення (зокрема, Дисциплінарний статут прокуратури встановлює, що дисциплінарні стягнення застосовуються протягом одного місяця з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення провадиться незалежно від часу вчинення проступку).

 

< Попередня   Наступна >