136

---

Тема 2. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів

Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів у КТС. Відповідно до КЗпП України, первинним органом з розгляду індивідуальних трудових спорів виступає КТС (крім тих випадків, коли спір вирішується тільки судом). Водночас слід пам’ятати, що Конституція України надає право кожному громадянинові безпосередньо звернутися до суду за захистом порушеного права (ст.55), тобто на сьогодні працівник може звернутися безпосередньо до суду, обминаючи КТС. Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови від 1.11.1996 р. №9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” роз’яснив, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

КТС є спеціальним органом, який утворюється на кожному підприємстві для розгляду індивідуальних трудових спорів. Згідно зі ст.223 КЗпП України КТС обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації всіх форм власності з числом працюючих не менше 15 осіб. Порядок обрання, чисельність склад і строк повноважень комісії визначається загальними зборами (конференцією) трудового колективу. При цьому кількість робітників у складі комісії повинна бути не менше половини її складу (це правило не поширюється на установи та організації).

Відповідно до ст.225 КЗпП України, працівник може звернутися до КТС у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку КТС може його поновити. КТС зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності праців

ника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез’явлення працівника або його представника на засідання КТС розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез’явленні працівника без поважних причин КТС може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах вищезазначеного тримісячного строку.

Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів. Працівник і власник мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. КТС приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Копії рішення КТС у триденний строк вручаються працівникові та власникові.

Згідно зі ст.228 КЗпП, у разі незгоди з рішенням КТС працівник або власник можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою для відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк та розглянути спір по суті. Рішення КТС підлягає виконанню власником у триденний строк по закінченню 10 днів, передбачених на його оскарження (ст.229 КЗпП). Однак рішення про поновлення на роботі незаконно переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення КТС у встановлений строк, КТС видає працівникові посвідчення, що має силу виконавчого листа (ст.230 КЗпП). На підставі цього посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до відділу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення КТС у примусовому порядку.

Судовий порядок розгляду трудових спорів. Перш за все слід звернути увагу на положення Конституції України, відповідно до ст.124 якої правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Відповідно до ст.231 КЗпП, у місцевих судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівника чи власника, коли вони не згодні з рішенням КТС; 2) прокурора, якщо він вважає, що рішення КТС суперечить чинному законодавству. Але слід нагадати, що відповідно до положень Конституції України, працівник може звернутися безпосередньо до суду, обминаючи КТС.

У ст.232 КЗпП передбачено перелік індивідуальних трудових спорів, які можуть розглядатися тільки в судах. Це спори за заявами: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де КТС не обираються; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи; 3) керівних працівників (перелік яких передбачено п.3 ч.1 вищезазначеної статті) з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладення дисциплінарних стягнень; 4) власника про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; 5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником і виборним органом первинної профспілкової організації підприємства в межах наданих їм прав. Безпосередньо в судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу певних категорій працівників (зокрема, працівників, запрошених на роботу в порядку переведення, молодих спеціалістів, вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, виборних працівників після закінчення строку повноважень).

Ст.233 КЗпП регламентує строки звернення до суду. Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, а у разі порушення законодавства про оплату – без обмеження будь-яким строком. Для звернення власника до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, встановлюється строк в один рік з дня виявлення шкоди. Цей строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора. У разі пропуску з поважних причин строків, встановлених ст.233 КЗпП, суд може їх поновити.

 

< Попередня   Наступна >