99

---

§ 8. Основи права соціального захисту

Тема 1. Поняття соціального захисту. Організаційно-правові форми та види соціального захисту в Україні

Соціальний захист розуміється як система юридичних, економічних, фінансових та організаційних засобів і заходів у державі щодо захисту населення від несприятливих наслідків соціальних ризиків.

Організаційно-правові форми соціального захисту:

1. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке передбачає декілька видів: а) на випадок безробіття; б) від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; в) у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; г) пенсійне страхування. За державним соціальним страхуванням застрахованим особам у разі настання страхового випадку надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: а) пенсія за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника; б) допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за нею, по безробіттю, на поховання; в) амбулаторне та стаціонарне лікування, надання лікарських засобів медичного призначення; г) відшкодування витрат, пов’язаних із професійною підготовкою та профорієнтацією, дотації роботодавцю для створення робочих місць тощо.

Відносини щодо соціального страхування регулюються відповідними законодавчими актами: Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 р., Законами України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 р., „Про загальнообов’язкове державне со

ціальне старування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 р., „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 р., „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 р., „Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 р.

2. Державна соціальна допомога – надається у грошовій та натуральнійформах, а також у формі соціального обслуговування і призначена як для всього населення загалом, так і для окремих категорій: малозабезпечених сімей, сімей з дітьми, інвалідів, дітей-інвалідів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування тощо. Надання державної соціальної допомоги регламентується Законами України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” від 1 червня 2000 р., „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 22 березня 2001 р., „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 р., „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” від 18.05.2004 р., „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” від 16 листопада 2000 р. та ін.

3. Спеціальний соціальний захист – така форма соціального захисту, яка передбачає спеціальні умови його здійснення стосовно певного, визначеного законом кола осіб: а) які виконують певний вид державної діяльності, протягом якої не підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню (наприклад, відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р.); б) які підлягають соціальному страхуванню, але держава бере на себе обов’язок щодо їх підвищеного соціального забезпечення або покладає такий обов’язок на конкретних суб’єктів (Закони України „Про державну службу” „Про Національний банк України”, „Про дипломатичну службу”, „Про статус народного депутата України” тощо).

4. Додатковий соціальний захист – організаційно-правова форма, передбачена законодавством для таких категорій населення, як діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування; ветерани війни; ветерани праці; особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо (Закони України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 19 грудня 1991 р., „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 р., „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. та ін).

5. Медичне обслуговування населення.

Видами соціального захисту є певні матеріальні блага, які надаються особі в рамках певної організаційно-правової форми: грошові виплати; натуральна допомога; пільги; субсидії; медична допомога; лікарські засоби, інші вироби медичного призначення; технічні засоби реабілітації; технічні засоби пересування; соціальне обслуговування.

 

< Попередня   Наступна >