§2. Адміністративно-деліктне право

Тема 1. Адміністративний примус

Адміністративний примус – це система заходів психологічного та психічного впливу на свідомість та поведінку людей з метою досягти чіткого виконання визначених обов’язків, розвитку суспільних відносин у межах закону, забезпечення правопорядку й законності.

Адміністративний примус – це один із видів державного примусу, якому притаманні риси державного примусу в цілому (застосування засобів примусового характеру з метою забезпечення потрібної поведінки людей), а також певні особливості.

Особливості адміністративного примусу:

адміністративний примус застосовується для охорони суспільних відносин, які виникають у цій сфері державної діяльності;

механізм правового регулювання адміністративного примусу встановлює основи і порядок застосування відповідних примусових заходів;

порядок застосування примусових заходів регулюється, як правило, нормами адміністративного права, що виключають норми адміністративного законодавства або адміністративно-правові норми актів виконавчих органів;

застосування адміністративного примусу – це результат реалізації державно-владних повноважень органів виконавчої влади, і лише у випадках, визначених законодавством, такі заходи можуть застосовувати суди (судді);

адміністративний примус застосовується для: запобігання вчинення правопорушення; припинення адміністративних правопорушень; притягнення до адміністративної відповідальності.

Систему заходів адміністративного примусу утворюють:

заходи адміністративного запобігання;

заходи адміністративного припинення;

адміністративні стягнення (заходи відповідальності за порушення адміністративно-правових установлень).

Заходи адміністративного попередження – дії уповноважених органів (посадових осіб), спрямовані на примусове забезпечення виконання громадянських обов’язків перед суспільством, на забезпечення громадської безпеки й громадського порядку, на боротьбу із стихійними лихами, епідеміями, епізоотіями й на ліквідацію їх наслідків.

Особливість заходів адміністративного запобігання – профілактичний характер застосування, який не пов’язаний із вчиненням неправомірних дій.

До заходів адміністративного запобігання можна віднести: 1) вимога припинення певних дій; 2) перевірка документів (при підозрі у вчиненні правопорушень громадянами працівники міліції можуть перевірити документи, які засвідчують особу, а також документи, необхідні для з’ясування питань про дотримання правил, нагляд за дотриманням яких покладено на працівників міліції); 3) облік та офіційне застереження громадян (осіб, які підлягають профілактичному впливу); 4) огляд (поклажі, багажу та пасажирів в цивільних повітряних, морських і річкових суднах, який можуть проводити працівники міліції, цивільної авіації, митних установ, прикордонних військ); 5) право входити безперешкодно у будь-який час на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, на земельні ділянки, в житлові та інші приміщення громадян; 6) внесення подання про усунення причин правопорушень; 7) тимчасове обмеження або заборону доступу громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони здоров’я населення; 8) обмеження або заборона руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць, право зупиняти транспортні засоби, відвідувати підприємства, установи й організації для виконання контрольних і профілактичних функцій; 9) здійснення адміністративного нагляду за особами, щодо яких він установлений, а, також контролю за засудженими до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі; 10) примусовий привід для медичного обстеження; 11) право анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів громадян, підприємств, установ і організацій; огляди приміщень, де знаходиться зброя, за участю адміністрації; огляд зброї, що знаходиться у громадян, і місць її зберігання; тощо.

Заходи адміністративного припинення – це примусове зупинення протиправних діянь, що носять ознаки адміністративного правопорушення, а в деяких випадках і кримінальний характер, спрямовані на недопущення шкідливих наслідків та забезпечення застосування до винної особи адміністративного стягнення. Це найчисленніші заходи адміністративного примусу.

До цієї групи заходів можна віднести: 1) вимогу від громадян (службових осіб) припинити дії, які порушують громадський порядок; 2) адміністративне затримання – примусове короткочасне обмеження волі, дій і пересування осіб, які вчинили адміністративний проступок (ст.260-263 КпАП України, Закон України „Про міліцію”); 3) вилучення речей і документів, які є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення (ст.265 КпАП України); 4) особистий огляд і огляд речей (ст.264 КпАП України); 5) примусове лікування; 6) заходи фізичного впливу, використання спеціальних засобів і вогнепальної зброї (розділ ІІІ Закону України „Про міліцію”); 7) привід і офіційне застереження (п.22 ст.10 Закону України „Про міліцію”, ст.14 Закону України „Про попередження захворювання на СНІД та соціальний захист населення”); 8) тимчасове усунення від керування засобами транспорту, проведення експлуатації механізмів та виконання робіт (ст.11 Закону України „Про міліцію”); 9) припинення робіт та заборона експлуатації механізмів тощо.