Тема 2. Правові основи фінансового контролю

Контроль є універсальним засобом забезпечення інтересів держави у різних сферах суспільного життя, у тому числі й фінансовій діяльності.

Сутність контрольної діяльності розкривається лише у суспільстві як сфері його застосування. Призначення фінансового контролю виражається у сприянні успішній реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесів утворення та ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах народного господарства і фінансової системи.

Фінансовий контроль має також певне соціальне призначення пов’язане з інформуванням суспільства про процеси, що відбуваються у фінансовій діяльності держави з метою підтримання належної законності, порядку й організованості, охорони та захисту прав і свобод людини. Об’єктом застосування такого контролю є грошові відносини, що виникають під час утворення і використання фінансових ресурсів у товарному виробництві, невиробничій сфері, усіх ланках фінансової системи. Безпосереднім перевіркам підлягають фінансові показники такі як виручка від реалізації товарів та послуг, собівартість, прибуток, податки та інші обов’язкові платежі, відрахування до різних небюджетних фондів тощо.

Сутність фінансового контролю знаходить своє вираження у його завданнях: дотримання чинного законодавства і нормативів у фінансовій та господарській діяльності; сприяння збалансованості між необхідністю у фінансових ресурсах і розміром грошових доходів бюджетів; забезпечення повноти і своєчасності виконання фінансових зобов’язань перед бюджетною системою всіма суб’єктами фінансових відносин; сприяння раціональному витрачанню товарно-матеріальних цінностей і грошових (бюджетних) коштів на підприємствах, в установах і організаціях; попередження і усунення порушень фінансової дисципліни, бухгалтерського обліку та

Основою соціального контролю за фінансовою діяльністю є вироблення системи цінностей у цій сфері, яка повинна віддзеркалювати суспільні та державні інтереси та розглядатися у якості критерію ефективності фінансової діяльності уповноважених державою органів. Таким результатом є зміцнення фінансової дисципліни, а саме чітке дотримання встановлених приписів з мобілізації, розподілу і використання грошових фондів держави та суспільства. У разі порушення господарюючими суб’єктами встановлених правил ведення фінансових операцій, розрахунків, зберігання грошових коштів тощо знаходить свій прояв інша форма результату – притягнення винного до відповідальності мірою якої є фінансова санкція.

Форма результату контролю безпосередньо пов’язана із формою та методами контрольної діяльності. Під формою контролю слід розуміти способи конкретного вираження і організації контрольних дій. Залежно від часу здійснення контролю розрізнять три основні форми: попередній, поточний, наступний.

Попередній фінансовий контроль проводиться на стадії складання, розгляду та затвердження фінансових планів підприємств, установ, організацій, кошторисів державних (бюджетних) організацій тощо. За цією формою контроль передує здійсненню господарських операцій і призначений не допустити нераціонального витрачання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів і тим самим завдання шкоди у фінансовій діяльності.

Поточний (оперативний) фінансовий контроль щоденно здійснюється фінансовими службами для попередження порушень фінансової дисципліни у процесі проведення операцій з грошовими коштами, виконання господарюючими суб’єктами зобов’язань перед бюджетом.

Наступний фінансовий контроль здійснюється після проведення фінансових операцій з метою визначення стану фінансової дисципліни та виявлення її порушень.

До методів фінансового контролю належать окремі способи та прийоми, що застосовуються уповноваженими державними органами під час здійснення контрольних дій. Основними методами фінансового контролю є нагляд, обстеження, аналіз, перевірка, ревізія.

Нагляд передбачає загальне ознайомлення зі станом фінансової діяльності об’єкта контролю. Обстеження здійснюється відносно окремої фінансової роботи, спираючись при цьому на широке коло показників. Аналіз спрямований на виявлення порушень фінансової дисципліни на основі поточної і річної звітності за допомогою пошукових (аналітичних) прийомів. Перевірка стосується основних питань фінансової діяльності і проводиться на підставі балансових, звітних або витратних документів з метою виявлення порушень фінансової дисципліни і усунення їх наслідків. Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю, дотриманням фінансового законодавства, достовірністю обліку та звітності, спосіб документального виявлення розкрадань товарно-матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Визначення форми та методу фінансового контролю, його класифікація вимагає відповідних організаційних дій та створення системи фінансового контролю. Система фінансового контролю складається із чотирьох підсистем: державного, внутрішньогосподарського, громадського, незалежного фінансового контролю (аудиту).

Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюється органами державної влади і управління, до яких належать Міністерство фінансів України, Державне казначейство, Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова служба, Державна митна служба, Національний банк України тощо.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється економічними та фінансовими службами підприємств з метою вивчення власної діяльності.

Громадський контроль здійснюється на добровільній та безоплатній основі спеціалістами або групами спеціалістів від імені громади, соціальної групи, політичної партії, громадської організації. До громадського фінансового контролю також належить парламентських фінансовий контроль, який здійснює Верховна Рада України та окремі народні депутати.

Незалежний фінансовий контроль (аудит) згідно ст.4. Закону України „Про аудиторську діяльність” – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам, який здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення з ініціативи господарюючих суб’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит). Фінансовий контроль – це один з видів фінансової діяльності держави з перевірки законності і раціональності дій суб’єктів господарювання у процесі мобілізації, розподілу і використанні грошових коштів держави.