Головне меню

§ 3. Види податкових пільг

Податкове право - Податкове право: Навч. посіб. / Г. В. Бех
78

§ 3. Види податкових пільг

1. Відрахування (вилучення) — вид пільги в галузі оподатку­вання, яка полягає у виділенні окремих складових частин із загального об’єкта оподаткування з метою зменшення на їхню величину об’єкта при нарахуванні та сплаті податку.

Цей вид пільги характеризується тим, що механізм надан­ня пільг проектується на об’єкт оподаткування, що безпосеред­ньо зменшується. Подібні зменшення об’єкта з метою оподат­кування можна класифікувати:

а) за видами платників:

повні — надаються всім платникам;

часткові — надаються певним категоріям платників;

б) за термінами:

постійні — діють постійно протягом тривалого періоду часу;

тимчасові — діють протягом визначеного, заздалегідь обме­женого періоду (підприємства з іноземними інвестиціями);

надзвичайні — надаються в зв’язку з появою певних рапто­вих обставин;

в) за елементами об’єкта:

майнові — відрахування визначеної частини оподатковува­ного майна;

прибуткові відрахування — застосовуються до частини до­ходу платника залежно від виду діяльності.

2. Знижка — вид пільги в галузі оподаткування, що змен­шує суму податку на певні величини. Сукупність цих величин, що складають основу знижки, визначається сумою витрат плат­ника, що їх законодавець виводить з-під оподаткування шля­хом зменшення на еквівалентну суму податкової бази. У такий спосіб реалізується зацікавленість суспільства у певній діяльності платника, стимулюються його витрати у запланованому напрямі.

Тут можна з

астосувати таку класифікацію відрахувань (ви­лучень) в галузі оподаткування (за видами платників; за тер­мінами; за елементами податкової бази):

а) лімітовані знижки, розмір яких обмежено прямо чи опо­середковано;

б) нелімітовані знижки, за яких податкову базу може бути зменшено на всю суму витрат платника податків1.

 

1 Див.: Основы налогового права / Под ред. С. Г. Пепеляева. — С. 67.

 

< Попередня   Наступна >