90

---

§ 6. Інші загальнодержавні збори

Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон

Зазначений платіж є загальнодержавним збором, що визна­чений ст. 14 Закону від 4 листопада 1999 р. «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України»1. Порядок справляння єдиного збору визначаєть­ся Кабінетом Міністрів України2.

Єдиний збір встановлено щодо транспортних засобів вітчиз­няних та іноземних власників, які перетинають державний кордон України, він справляється за здійснення у пунктах про­пуску через державний кордон України відповідно до законо­давства України митного при транзиті вантажів і транспорт­них засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, ра­діологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними доро­гами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьо­вих навантажень та (або) габаритних параметрів.

Отже, єдиний збір складається з: 1) плати за здійснення пе­редбачених вищевказаним Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу; 2) плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами; 3) додаткової плати за проїзд авто­мобільного транспортного засобу з перевищенням встановле­них загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Платниками єдиного збору можуть бути такі суб’єкти:

власник транспортного засобу та вантажу;

перевізник вантажу;

інша особа, уповноважена власником або перевізником. Законодавством також передбачені випадки, коли єдиний

збір не справляється. Ними є: 1) перети

нання державного кор­дону авіаційними та водними транспортними засобами, заліз­ничними вагонами без вантажу, залізничними пасажирськи­ми вагонами, легковими автомобілями; 2) транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон та переванта­жується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом ввезення та виве­зення цього вантажу; 3) в’їзду та виїзду транспортного засобу в межах одного пункту пропуску через державний кордон без перетинання митного кордону; 4) переміщення товарів трубо­провідним транспортом та лініями електропередачі. Окрім цьо­го, єдиний збір на справляється з транспортних засобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної до­помоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру таких отри­мувачів.

Ставки збору залежать від виду транспортного засобу, місткості або загальної маси транспортного засобу з вантажем, режиму переміщення та встановлені у євро. Але цей платіж сплачується у національній валюті України за офіційним (об­мінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору. Єдиний збір не може перевищувати вартість вит­рат, пов’язаних зі здійсненням митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, та витрат, пов’язаних з відновленням автомобільних доріг.

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним доку­ментом, форма та порядок заповнення якого затверджується Держмитслужбою.

Єдиний збір у повному обсязі перераховується до Держав­ного бюджету України.

Збір за використання радіочастотного ресурсу України

Вказаний платіж є загальнодержавним збором, що перед­бачений ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування». Його справляння здійснюється на підставі Закону України від 1 червня 2000 р. «Про радіочастотний ресурс України»3. Справ­ляння цього збору має на меті формування джерела коштів на фінансування заходів щодо ефективного використання радіо­частотного ресурсу в Україні.

Платниками є користувачі радіочастотного ресурсу, а саме — юридичні або фізичні особи, діяльність яких пов’язана з використанням радіоелектронних засобів та/чи радіовипромінювальних пристроїв.

Ставки збору за використання радіочастотного ресурсу вста­новлюються Кабінетом Міністрів України не частіше одного разу на рік у гривнях окремо по кожному регіону України (Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастопо­лю) та залежать від виду радіозв’язку і діапазону радіочастот4.

Збір сплачується з дати фактичного використання радіоча­стотного ресурсу України щомісяця до 15 числа кожного по­точного місяця. При цьому сплата платежу розраховується платниками самостійно, виходячи з розміру встановлених ста­вок та ширини смуги радіочастот, визначеної в ліцензії на ви­користання радіочастотного ресурсу України.

Кошти, що надходять від користувачів радіочастотного ре­сурсу України у вигляді зборів, зараховуються до Державного бюджету України.

Збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Цей платіж є загальнодержавним збором, що визначений ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування». Його сплата провадиться на підставі Закону України від 20 вересня 2001 р. «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»5.

Платниками збору є учасники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб — банки—юридичні особи, які зареєстровані в Державному реєстрі банків, що ведеться Національним банком України, та мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність. Окрім того, такі суб’єкти повинні вико­нувати встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та можуть виконувати свої зобов’язання перед вкладниками.

Законодавством виокремлюються такі види збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: початковий, регулярний, спеціальний.

Початковий збір встановлено в розмірі одного відсотка за­реєстрованого статутного капіталу банку. Він сплачується банками-учасниками протягом тридцяти календарних днів з дня одержання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності.

Регулярний збір встановлено у розмірі по 0,25 відсотка за­гальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та 30 червня поточного року. Отже, нарахування регулярного збору здійснюється банками-учасниками двічі на рік. Сплата його здійснюється щоквартально рівними частками до 15 чис­ла місяця, наступного за звітним періодом.

Спеціальний збір встановлюється у разі, якщо поточні до­ходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному об­сязі своїх зобов’язань щодо обслуговування та погашення за­лучених кредитів, спрямованих на відшкодування коштів вкладникам банків— учасників Фонду. Рішення про встанов­лення спеціального збору приймає адміністративна рада Фон­ду за погодженням з Національним банком України. Внесення спеціального збору банками-учасниками проводиться у стро­ки і згідно з умовами, що також встановлюються адміністра­тивною радою Фонду. Законодавством встановлено тільки за­гальний розмір спеціальних зборів, що мають бути сплачені банками-учасниками протягом року — він не повинен переви­щувати розмір щорічного регулярного збору.

 

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №51. — Ст. 454.

2 Див.: Порядок справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 р. // Офіційний вісник України. — 2002. — №44. — Ст. 2004.

3 Відомості Верховної Ради України. — 2000. — №36. — Ст. 298.

4 Див.: Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ре­сурсу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. // Офіційний вісник України. — 2001. — №5. — Ст. 183.

5 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2002. — №5. — Ст. 30.

 

< Попередня   Наступна >