Головне меню

2.5. Підбір матеріалів

Ораторське мистецтво - Основи ораторського мистецтва - Стец В.А., Стец І.
70

2.5. Підбір матеріалів

Після того, як обрані тема і вид виступу, визначена ціль, оратор складає схему майбутньої промови. Схема виступу — це ще не план, оскільки план - це порядок розподілу у промові вже підібраного і обробленого матеріалу. В схемі визначаються лише основні напрямки руху думки оратора. Форма її довільна.

Схема виступу є основним документом на наступному етапі підготовки промови чи виступу - етапі підбору матеріалів. Якими ж джерелами користується оратор?

Засоби масової інформації. Радіо, телебачення, кіно, преса (книги, брошури, журнали, газети) у відповідності зі специфікою кожного є джерелом різноманітної оперативної і в той же час достатньо глибокої інформації, яка може бути використана у виступі оратора.

При читанні дотримуйтесь наступних правил:

1. Читайте більше, ніж практично необхідно. Промови, які найбільше вражають, утворюються в результаті повноти знань. Необхідно мати великий запас відомостей і даних, з якого можна відібрати найпотрібніше. Готуючи доповідь зі злободенного питання навряд чи можна обмежитись книгами та статтями, написаними декілька років тому. У ваших інтересах як доповідача знайти останні дані. З іншого боку, кожне поточне питання має власну історію, яку також необхідно знати.

2. Читайте без упередження і критично. Не давайте першому автору, на якого ви випадково наштовхнулись, одразу визначити напрямок ваших думок; не зупиняйте свій вибір тільки на тих джерелах, ідеї яких співпадають з вашими. Найскладніше відшукати і досліджувати ті дані, які суперечать вашим переконанням. Але не існує іншого засобу вияснити, праві ви чи ні. Не хвилюйтесь, якщо після всебічного вивчення питання доведеться змінити думку. Нове переконання, солідно обґрунтоване, стане вашим власним надба

нням на противагу старому забобону, який не був продуктом вашої думки.

3. Читайте з користю. Читайте вдумливо, прагніть того, щоб матеріал, який ви вивчаєте в даний момент приніс найбільшу користь. Не піддавайтесь спокусі ухилитись від головної цілі заради чогось цікавого, але такого, що не стосується вашої теми. Привчайтесь вчитуватись в статті і книги в пошуках потрібної інформації. Користуйтесь порадою Бекона: "Деякі книги можна спробувати, інші - проковтнути, і, кінець-кінцем небагато які треба Розжувати і перетравити".

Особисті знання і досвід оратора, які мають безпосереднє відношення до теми майбутнього виступу - важлива умова змістовності і переконливості публічної промови. Особистісний аспект у промові завжди підвищує її дієвість, наближаючи оратора до аудиторії, роблячи середовище більш інтимним. Розповідь про те, що бачив на власні очі і відчув сам, звучить емоційніше і вплине сильніше, ніж ціла ланка ретельно дібраних аргументів.

Але у молодих ораторів досвід звичайно обмежений. Тому на допомогу може прийти метод передачі матеріалу, запозиченого в інших осіб, як дещо, пережите чи відчуте особисто. В такому способі передачі матеріалу, якщо він використовується вміло і тактично, немає нічого поганого.

Особисті контакти оратора - важливе джерело повідомлень і фактів, безпосередньо пов'язаних з життям, найбільш близьких конкретній аудиторії. При підготовці до виступу слід уважно прислуховуватись до пропозицій, зауважень, оцінок інших людей, вміти узагальнювати матеріал, що підказує саме життя. Використовуючи особисті контакти в процесі підготовки до виступу, оратор повинен володіти майстерністю вести бесіду з людьми, здійснювати коротке інтерв'ю. Під час розмов з людьми, як знайомими, так і незнайомими, ми перевіряємо себе, свої думки, ніби збагачуємо теорію життям. Під час спілкування в нас нерідко виникають думки, які без цього спілкування так і лишилися б у глибині свідомості.

Під час прослуховування інших промовців, оратор повинен оволодівати навичками не тільки фіксування цікавої інформації, але і критичної оцінки виступів, їх композиції, аргументації, мовлення, поведінки оратора перед публікою і т.п. Подібна оцінка і співставлення з власним досвідом завжди корисні для оратора, особливо молодого і недосвідченого.

В процесі обробки матеріалу корисно вести записи. У кожного оратора своя техніка ведення записів. В одних випадках джерело конспектується, в інших - робляться узагальнюючі та систематизовані записи. Одні ведуть записи у зошитах, інші надають перевагу паперу стандартного розміру, записуючи тільки з одного боку листа. В останньому випадку записи можна використовувати більш оперативно, розрізаючи і переклеюючи будь-яку частину конспекту. Дехто використовує карточки, на яких зручно записувати і цифри, цитати. Карточки під час виступу можна розкласти на столі, попередньо згрупувавши їх.

Крім перерахованих, можна використовувати і інші способи записів у відповідності з особистим досвідом і бажанням.

Після того, як основний матеріал зібрано, настає важливий період обмірковування, осмислення, співставлення зібраних даних, фактів і ідей, що при цьому виникли.

Сумлінний оратор обдумує майбутню промову ранком і ввечері, за письмовим столом і під час дороги на роботу, під час їжі І на прогулянці. Він обговорює фрагменти промови з друзями і колегами, перевіряючи на них ті чи інші положення майбутнього виступу. Обдумування промови - серйозний творчий акт. Ораторська промова - це не сума матеріалів, зібраних з різних джерел, а оригінальне, породжене у творчих муках творіння.

 

Контрольні питання:

1. Які фактори треба враховувати при визначенні теми виступу?

2. Які основні види ораторських виступів Ви знаєте? Чим відрізняється доповідь від лекції?

3. В чому відмінність переконання від навіювання і спонукання?

4. Як співвідносяться загальна і конкретна цілі промови?

5. Які джерела матеріалів можуть використовуватись при підготовці до виступу?

6. В чому полягає осмислення зібраного для промови матеріалу?

 

< Попередня   Наступна >