§ 2 Класифікація ММУО

ММУО можна класифікувати за різними критеріями:

За колом учасників: загальні (універсальні) органі­зації, членами яких при дотриманні визначених умов може стати будь-яка держава у світі (ООН, МОП, ВООЗ, ВПС й ін.); організації обмеженого складу, членами яких можуть бути лише держави певного географічного регіону (РЄ, ЄС, ОАЄ й ін.).

За обсягом і характером повноважень: організації за­гальної компетенції, коли діяльність організації може тор­катися всіх сфер відносин між державами-членами (по­літичної, економічної, соціальної, культурної та ін.); орган­ізації спеціальної компетенції, що створюється для координації співробітництва в окремій сфері міжнародних відносин (МВФ, МБРР, МОЦА та ін.) і ті ММУО, діяльність яких носить судовий (арбітражний) характер, наприклад Міжнародний кримінальний суд1.

За характером повноважень: міждержавні організації, основне завдання яких полягає у забезпеченні співробітниц­тва держав-членів; організації наднаціонального характеру, органи яких одержують від держав-членів деякі суве­ренні повноваження. Зокрема, з визначених питань вони можуть приймати рішення, що прямо зобов’язують фізич­них і юридичних осіб держав-членів (Європейський Союз, деякі спеціалізовані установи ООН (МСЕ, МОЦА), рішення яких, по суті, є обов’язковими для держав-членів. В іншо­му разі втрачається сенс діяльності цих організацій.

1 Пункт 1 ст. 4 Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р. прямо наділяє його міжнародною правосуб’єктністю, а також «такою правосуб’єктністю, яка може виявитися необхідною для здійснення його функцій і досягнення його цілей».