65

---

§ 6 Рада Європи (РЄ)

Рада Європи була заснована 5 травня 1949 р. Відповідно до ст. 1 Статуту «метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її Членами в ім’я захисту та здійснення ідеалів і принципів, що є їхнім спільним надбанням, і сприяння їхньому економічному та соціальному прогресу». Питання, що стосуються національної оборони, не входять до компе­тенції Ради Європи. На сьогодні членами Організації є 45 держав.

7 травня 1999 р. Комітет Міністрів РЄ прийняв «Буда­пештську Декларацію для Великої Європи без кордонів, що розділяють», у якій уточнив сучасні цілі цієї організації. Зокрема, у Декларації вказується, що Рада Європи повин­на продовжувати зміцнювати стабільність європейського континенту, ґрунтовану на демократичних інститутах; роз­ширювати допомогу державам-членам у розвитку демокра­тичних інститутів, політичному розвитку та правових ре­формах із метою досягнення єдиних стандартів демократич­ного розвитку на всьому континенті; продовжувати боротьбу проти тероризму, агресивного націоналізму та заг­роз територіальній цілісності держав; розширювати спільний правовий простір, що охоплює територію держав – членів Ради Європи і який вже включає 173 конвенції та більше тисячі рекомендацій урядам; боротися з чинника­ми, що розділяють, якими є расизм і ксенофобія, нетер­пимість — у сфері політики, культури або релігії — та дис­кримінація меншин.

Відповідно до ст. 10 Статуту органами Ради Європи є Комітет міністрів і Парламентська (консультативна) асам­блея. Їхню роботу забезпечує Секретаріат, очолюваний Ге­неральним секретарем. У 1994 р. Комітетом міністрів був заснований як консультативний орган Конгрес місцевої та регіональної влади Європи. Найважливішу роль у реалі­зації цілей Ради Європи відіграє Європейський суд з прав людини.

Комітет міністрів формується відповідно до принцип

у суверенної рівності держав і складається із представників держав — членів організації. Згідно зі ст. 13 «Комітет міністрів є органом, що діє від імені Ради Європи». На дум­ку більшості експертів, саме Комітет міністрів є вищим ор­ганом РЄ, що у Статуті цієї організації чітко не вказано. На рівні міністрів закордонних справ Комітет збирається заз­вичай два рази на рік.

У зв’язку з тим, що в Раді Європи відсутній виконавчий орган, при Комітеті міністрів діє Комітет представників міністрів закордонних справ. Він є постійно діючим орга­ном і наділений правом приймати постанови від імені Ком­ітету міністрів практично з усіх питань, які входять до ком­петенції Ради Європи, що нетипово для допоміжних органів міжнародних організацій.

Парламентська асамблея є дорадчим органом Ради Євро­пи. Вона вправі обговорювати та давати рекомендації з будь-якого питання, що відноситься до компетенції Ради Євро­пи. Вона організує конференції, колоквіуми та відкриті пар­ламентські слухання, обирає Генерального Секретаря та його заступника, керівника апарату Асамблеї та суддів Європейського суду із прав людини.

За юридичною природою Парламентська асамблея є ор­ганом парламентського типу, оскільки в основу її форму­вання закладений принцип пропорційного представницт­ва. Кількість представників від кожної держави (від 2 до 18) залежить від чисельності її населення. Від України — 12 представників.

 

< Попередня   Наступна >