Підручники Міжнародне право Міжнародне право / За ред. М. В. Буроменського Національний режим Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб.Національний режим Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб.
| Міжнародне право - Міжнародне право / За ред. М. В. Буроменського |
12.2.1. Національний режим
Розглянуто досить широкий перелік міжнародно-правових актів у сфері правової охорони об’єктів промислової власності. У переважній більшості цих актів свого часу брав участь СРСР, а нині їх стороною є і Україна. Це означає, що як колишній СРСР, так і Україна сьогодні при розробці законодавства у цій сфері неодмінно враховують власну участь у відповідних міжнародних актах. У міжнародному приватному праві норма міжнародного договору, як відомо, прямо не застосовується, а трансформується у норму національного законодавства. Така трансфор- мація, по суті, може бути автоматичною, оскільки ст. 9 Конституції Ук- раїни встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’яз- ковість яких надана Верховною Радою України, вважаються частиною національного законодавства України. Отже, патентне законодавство Ук- раїни перебуває під великим впливом матеріально-правових і колізійних норм міжнародних договорів у сфері промислової власності. Наявний класичний взаємозв’язок норм міжнародного публічного і міжнародного приватного права.
Наприклад, у п. 7 Положення про відкриття, винаходи і раціоналіза- торські пропозиції від 21 серпня 1973 р. було зафіксовано: “Іноземні громадяни — автори винаходів і раціоналізаторських пропозицій, а та- кож їх правонаступники (у тому числі юридичні особи) користуються правами, передбаченими цим Положенням та іншими актами Союзу РСР і союзних республік, нарівні з громадянами (юридичними особами) СРСР”.
До речі, патент № 1 у дореволюційній Росії було видано у 1812 р. французькому винахіднику. А саме того року цар Олександр І воював з імператором Наполеоном.
У п. 1 ст. 5 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” у редакції від 1 червня 2000 р. зазначається: “Іноземні особи та
особи без громадянства мають рівні з особами України права, передба- чені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України”.
Наведене положення з національного законодавства є відображенням прагнення України як держави-члена надавати громадянам інших дер- жав — членів Паризької конвенції таку саму охорону, що й власним гро- мадянам. Іншими словами, Конвенція базується на принципі взаємного надання національного режиму.
Правова охорона, що надається Конвенцією, також поширюється і на
громадян держав, що не беруть участі у Конвенції. Однак за умови, що вони проживають або мають дійсне (а не фіктивне) промислове або тор- говельне підприємство на території держави — члена Конвенції.
12.2.2. Пріоритет і його роль як іноземного юридичного факту
Стаття 15 “Пріоритет” Закону України “Про охорону прав на винахо-
ди і корисні моделі” від 15 грудня 1993 р. сформульована так:
“1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання поперед- ньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попе- редню заявку не заявлено пріоритет.
2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом
трьох місяців від дати подання заявки до відомства подає заяву про пріо- ритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її ко- пію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі — учасниці Па- ризької конвенції про охорону промислової власності. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали по- дано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.
Строки, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, пропущені заявником через непередбачені і незалежні від нього обставини, можуть бути продовжені на 2 місяці з дати закінчення зазначеного строку за умови сплати відповідного збору. Порядок продовження таких строків встановлюється Установою.
За необхідності Установа може зажадати переклад попередньої заяв-
ки українською мовою. Переклад повинен надійти до Установи протягом
2 місяців від дати одержання заявником запиту Установи. Якщо пере- клад не надійде у зазначений строк, то право на пріоритет вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.
Строк надходження перекладу попередньої заявки може бути продов- жений до 6 місяців від дати одержання запиту Установи. За продовжен- ня строку сплачується збір.
3. Щодо заявки у цілому чи окремого пункту формули винаходу (ко- рисної моделі) може бути заявлено пріоритет кількох попередніх заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету, обчис- люється від найбільш ранньої дати пріоритету.
4. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки винаходу (корисної мо-
делі), які зазначені у попередній заявці, пріоритет якої заявлено.
5. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у формулі винаходу (корисної моделі), що викладена у попередній заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі попередньої заявки були точно вказані ці ознаки.
6. Якщо за попередньою заявкою діловодство в Установі не заверше- но, то з надходженням заяви про пріоритет згідно з пунктом 2 цієї статті по- передня заявка вважається відкликаною в частині, на яку заявлено пріо- ритет.
7. Пріоритет заявки, що виділена з попередньої на пропозицію Уста- нови або за ініціативою заявника до прийняття рішення про видачу па- тенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову у його видачі (виділена заявка), встановлюється за датою подання до Установи по- передньої заявки, з якої її виділено, або, якщо за попередньою заявкою заявлено пріоритет, — за датою цього пріоритету за умови, що суть ви- находу за виділеною заявкою не виходить за межі змісту попередньої за- явки на дату її подання”.
Право пріоритету Паризька конвенція передбачає не лише щодо ви- находів та корисних моделей, а й щодо промислових зразків та товарних знаків. Для двох останніх об’єктів промислової власності термін, про- тягом якого можна скористатися правом пріоритету, становить шість місяців.
Питання, пов’язані з пріоритетом заявки на промисловий зразок, ре- гулюються ст. 13 Закону України “Про охорону прав на промислові зраз- ки”, а з пріоритетом товарного знака — ст. 9 Закону України “Про охо- рону прав на знаки для товарів і послуг”.
Користуючись правом пріоритету, заявник на підставі правильно оформленої першої заявки, яка була подана в одній з країн — учасниць Конвенції, може клопотати про одержання охорони на відповідний об’єкт у будь-якій іншій державі-учасниці. Пріоритет — надзвичайно важлива річ. Він означає, що час перетину заявником фінішної стрічки
визначається в усіх країнах-учасницях за датою першого перетину. Цей пільговий термін у патентознавстві відомий як “конвенційний пріори- тет”. Наступні заявки в інших країнах на ці ж об’єкти промислової влас- ності визначаються як такі, що подані на дату подання першої заявки. Іншими словами, згадані наступні заявки матимуть пріоритет (звідси і походить поняття “право пріоритету”) щодо тих заявок, які подаються чи могли б подаватися іншими особами протягом зазначених термінів на такі ж винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, зна- ки обслуговування.
Практичне значення права пріоритету полягає в тому, що заявник, який бажає одержати охорону у кількох країнах, не обов’язково мусить подавати негайно і одночасно заявки у цих країнах. Йому надається час подумати, зорієнтуватися і протягом шести чи 12 місяців подати заявки в тих країнах, які його цікавлять.
Наступні заявки, що базуються на першій заявці, не можуть бути виз-
нані недійсними у результаті дій, що трапилися чи могли б трапитися протягом періоду конвенційного пріоритету. Такими діями могли б бути, наприклад, публікація відомостей про винахід чи його відкрите викори- стання “для необмеженого кола осіб”.
Можливо, саме з огляду на конвенційний пріоритет Паризька конвен-
ція чинна так довго. Якби конвенційного пріоритету не було, то заяв- лений для патентування у певній державі винахід не був би у точному розумінні слова “новим”, і його можна було б вважати непатентоспро- можним в іншій державі. До того ж, оскільки одночасно запатентувати винахід у кількох державах — справа непроста, то норма про конвенцій- ний пріоритет відповідає інтересам заявників з країн — учасниць Кон- венції.
Патентування, зокрема закордонне, — досить дорогий процес. Він
потребує значних інтелектуальних і матеріальних затрат на складання заявки, її переклад, сплату послуг патентних повірених і мита тощо. Протягом періоду конвенційного пріоритету іноземний заявник може визначити економічну доцільність патентування.
За час конвенційного пріоритету можна ретельно підготувати зая- вочні матеріали згідно з вимогами країн, до патентних відомств яких планується подання заявок.
Українські закони з промислової власності та підзаконні акти до них
теж містять складні вимоги до заявок. Заявку потрібно складати україн-
ською мовою, що не є простою справою, особливо для іноземця.
Пільга щодо конвенційного пріоритету особливо приваблива для фізичних і юридичних осіб, які активно займаються патентуванням влас- них об’єктів промислової власності за кордоном.
У ст. 11 Паризької конвенції передбачається також так званий вистав- ковий пріоритет. Він означає, що винаходи, корисні моделі, промислові зразки і товарні знаки охороняються від моменту розміщення експоната на виставці за умови подання у майбутньому протягом певного терміну (який не може перевищувати зазначеного раніше) заявки на одержання патенту чи реєстрацію товарного знака. Якщо пізніше потрібно буде право пріоритету, то патентне відомство відповідної країни вестиме від- лік часу від дати розміщення експоната на відповідній міжнародній вис- тавці, що відбувалася на території однієї з країн — членів Паризького союзу.
У ст. 13 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” та у ст.9 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” другі частини сформульовані ідентично. У них зазначається, що пріори- тет промислового зразка (знака), використаного в експонаті, що демон- струвався на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках на території держави — учасниці Паризької конвенції про охорону про- мислової власності, можна встановлювати за датою відкриття виставки, якщо заявка надійшла до установи протягом шести місяців від зазначе- ної дати.
Отже, з погляду науки міжнародного права подання іноземцем заяв- ки патентній установі України з клопотанням про встановлення пріори- тету попередньої заявки може розглядатися як юридичний факт. Такий заявник є суб’єктом, а те, стосовно чого він клопоче про надання охо- ронного документа (патенту), вважається об’єктом.
< Попередня Наступна >