12.1.3. Законодавство незалежної України Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб.
Міжнародне право - Міжнародне право / За ред. М. В. Буроменського |
12.1.3. Законодавство незалежної України
Упродовж дев’яти місяців у незалежній Україні у сфері правової охо- рони промислової власності існував правовий вакуум. Президент Украї- ни Л. Кравчук Указом від 18 вересня 1992 р. № 497/92 затвердив “Тим- часове положення про правову охорону об’єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій в Україні”. Воно було скомпоноване з трьох згаданих Законів СРСР з промислової власності.
Верховна Рада України 15 грудня 1993 р. прийняла три закони:
• “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”;
• “Про охорону прав на промислові зразки”;
Винаходом (корисною моделлю), згідно з першим із зазначених за- конів, вважався результат творчої діяльності людини у будь-якій галузі технології. Корисною моделлю є так званий малий винахід, тобто конст- руктивне виконання пристрою. Корисною моделлю не може бути речо- вина, спосіб, штам тощо. Промисловий зразок є результатом творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання. Знак — це позна- чення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.
Верховна Рада України прийняла 1 червня 2000 р. Закон України
«Про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”» № 1771-III (Офіційний вісник України. — 2000. — № 26).
Тепер винаходом вважається “технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності)”.
В Україні спеціально стосуються промислової власності і такі закони:
1. Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мік-
росхем” від 5 листопада 1997 р. містить, зокрема, такі визначення: “Інтегральна мікросхема — мікроелектронний виріб кінцевої або
проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схе- ми, елементи і з’єднання якого неподільно сформовані в об’ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становлять основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення”.
“Топографія інтегральної мікросхеми — зафіксоване на матеріально- му носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними”.
Законом України “Про внесення змін і доповнень до деяких законо- давчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності” від 28 лю- того 1994 р. статті 517, 520, 521, 522 та 523 Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 р. було об’єднано в одну і викладено в такій редакції: “Стаття 517. Законодавство України про охорону прав на винахід,
корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг
Майнові та пов’язані з ними особисті немайнові відносини, що ви- никають у зв’язку із створенням і використанням винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, регулюються законами України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “Про охорону прав на промислові зразки”, “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, цим Кодексом та іншими актами законодавства України”.
Зрозуміло, що простий перелік у Цивільному кодексі від 18 липня
1963 р. недосконалих законів не можна вважати взірцем законотвор-
чості.
2. Закон України “Про охорону прав на зазначення походження то- варів” від 16 червня 1999 р. У ст. 1 зазначеного Закону містяться, зокре- ма, тлумачення таких термінів:
“Просте зазначення походження товару — будь-яке словесне чи зоб- ражувальне графічне позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару”.
“Кваліфіковане позначення походження товару — термін, що охоп-
лює (об’єднує) такі терміни:
– назва місця походження товару;
– географічне зазначення походження товару”.
“Назва місця походження товару — назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із зазначеного гео- графічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природ- ними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором”.
“Географічне зазначення походження товару — назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цьо- го географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характе- ристики, в основному зумовлені характерними для даного географічно- го місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора”.
“Географічне місце — будь-який географічний об’єкт з офіційно виз- наченими межами, зокрема, країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо”.
“Видова назва товару — застосовувана в назві товару назва геогра- фічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся, яка зго- дом стала загальновживаною в Україні як позначення (назва) певного виду товару безвідносно до конкретного його походження”.
3. Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” від 21 квітня
1993 р. став першим Законом в Україні у сфері промислової власності. Він містить, зокрема, таке визначення: “Сорт — це штучно відібрана су- купність рослин у межах одного і того ж ботанічного таксону з прита- манними їм біологічними ознаками і властивостями, що характеризують їх спадковість, яка має принаймні одну відмінність від відомих сукупно- стей рослин того ж ботанічного таксону і може вважатися єдиною з точ- ки зору придатності для відтворення сорту. Категорія сорту — клон, лінія, гібрид, популяція”.
Сподіваємося, що наведений матеріал допоможе скласти належне уявлення про колишнє і нинішнє правове поле України у сфері промис- лової власності.
< Попередня Наступна >