Головне меню
Головна Підручники Міжнародне право Міжнародне право / За ред. М. В. Буроменського 12.1.3. Законодавство незалежної України Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб.

12.1.3. Законодавство незалежної України Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб.

Міжнародне право - Міжнародне право / За ред. М. В. Буроменського

12.1.3. Законодавство незалежної України

Упродовж дев’яти місяців у незалежній Україні у сфері правової охо- рони промислової власності існував правовий вакуум. Президент Украї- ни Л. Кравчук Указом від 18 вересня 1992 р. № 497/92 затвердив “Тим- часове положення про правову охорону об’єктів промислової власності і раціоналізаторських  пропозицій в Україні”. Воно було скомпоноване з трьох згаданих Законів СРСР з промислової власності.

Верховна Рада України 15 грудня 1993 р. прийняла три закони:

• “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”;

• “Про охорону прав на промислові зразки”;

t; margin-left: 19.65pt; mso-pagination: none; mso-layout-grid-align: none; text-autospace: none;">• “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.

Винаходом (корисною моделлю), згідно з першим із зазначених за- конів, вважався результат творчої діяльності людини у будь-якій галузі технології. Корисною моделлю є так званий малий винахід, тобто конст- руктивне виконання пристрою. Корисною моделлю не може бути речо- вина, спосіб, штам тощо. Промисловий зразок є результатом творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання. Знак — це позна- чення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Верховна Рада України прийняла 1 червня 2000 р. Закон України

«Про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”» № 1771-III (Офіційний вісник України. — 2000. — № 26).

Тепер винаходом вважається “технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності)”.

В Україні спеціально стосуються промислової власності і такі закони:

1. Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мік-

росхем” від 5 листопада 1997 р. містить, зокрема, такі визначення: “Інтегральна мікросхема — мікроелектронний виріб кінцевої або

проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схе- ми, елементи і з’єднання якого неподільно сформовані в об’ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становлять основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення”.

“Топографія інтегральної мікросхеми — зафіксоване на матеріально- му носії просторово-геометричне  розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними”.

Законом України “Про внесення змін і доповнень до деяких законо- давчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності” від 28 лю- того 1994 р. статті 517, 520, 521, 522 та 523 Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 р. було об’єднано в одну і викладено в такій редакції: “Стаття 517. Законодавство України про охорону прав на винахід,

корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг

Майнові та пов’язані з ними особисті немайнові відносини, що ви- никають у зв’язку із створенням і використанням винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, регулюються законами України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “Про охорону прав на промислові зразки”, “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, цим Кодексом та іншими актами законодавства України”.

Зрозуміло, що простий перелік у Цивільному кодексі від 18 липня

1963 р. недосконалих законів не можна вважати взірцем законотвор-

чості.

2. Закон України “Про охорону прав на зазначення походження то- варів” від 16 червня 1999 р. У ст. 1 зазначеного Закону містяться, зокре- ма, тлумачення таких термінів:

“Просте зазначення походження товару — будь-яке словесне чи зоб- ражувальне графічне позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару”.

“Кваліфіковане позначення походження товару — термін, що охоп-

лює (об’єднує) такі терміни:

– назва місця походження товару;

– географічне зазначення походження товару”.

“Назва місця походження товару — назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із зазначеного гео- графічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природ- ними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором”.

“Географічне зазначення походження товару — назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цьо- го географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характе- ристики, в основному зумовлені характерними для даного географічно- го місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора”.

“Географічне місце — будь-який географічний об’єкт з офіційно виз- наченими межами, зокрема, країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо”.

“Видова назва товару — застосовувана в назві товару назва геогра- фічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся, яка зго- дом стала загальновживаною  в Україні як позначення (назва) певного виду товару безвідносно до конкретного його походження”.

3. Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” від 21 квітня

1993 р. став першим Законом в Україні у сфері промислової власності. Він містить, зокрема, таке визначення: “Сорт — це штучно відібрана су- купність рослин у межах одного і того ж ботанічного таксону з прита- манними їм біологічними ознаками і властивостями, що характеризують їх спадковість, яка має принаймні одну відмінність від відомих сукупно- стей рослин того ж ботанічного таксону і може вважатися єдиною з точ- ки зору придатності для відтворення сорту. Категорія сорту — клон, лінія, гібрид, популяція”.

Сподіваємося, що наведений матеріал допоможе скласти належне уявлення про колишнє і нинішнє правове поле України у сфері промис- лової власності.

< Попередня   Наступна >