Головне меню
Головна Підручники Міжнародне право Міжнародне право / За ред. М. В. Буроменського Міжнародний кредитний переказ Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб.

Міжнародний кредитний переказ Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб.

Міжнародне право - Міжнародне право / За ред. М. В. Буроменського

Міжнародний кредитний переказ — це форма розрахунків, яка здійснюється відповідно до договору, згідно з яким банк переказодавця виконує за винагороду від імені та за дорученням особи, яка має рахунок у цьому банку, переказ коштів до іншого банку (банку бенефіціара) на користь особи, зазначеної у дорученні (бенефіціара).

Міжнародний кредитний переказ складається з ланцюжка етапів.

1. Переказодавець дає банку, у якому має рахунок, доручення викона-

ти переказ.

2. Банк переказодавця дає доручення про переказ банку-посереднику.

3. Банк переказодавця або банк-посередник дає доручення про пере-

; margin-left: 5.5pt; text-align: justify; mso-pagination: none; mso-layout-grid-align: none; text-autospace: none;">каз банку бенефіціара.

4. Банк бенефіціара зараховує кошти на рахунок бенефіціара, який бенефіціар має у цьому банку.

Пояснимо зазначені етапи детальніше. На першому етапі переказода-

вець дає доручення шляхом заповнення стандартної банківської форми.

Доручення може даватися як у паперовій, так і в електронній формі.

Здебільшого платіжне доручення переказодавця приймається його банком до виконання, якщо переказодавець на своєму рахунку у цьому банку має відповідні кошти. Трапляються випадки, коли згідно з догово- ром між переказодавцем і банком можливе виконання доручення за від- сутності належних коштів на рахунку переказодавця, тобто відбувається кредитування банком свого клієнта. Мовою банкірів таке кредитування називають овердрафтом, або контокорентним рахунком.

Перший етап закінчується у момент видачі банком переказодавця

банку-посереднику або банку бенефіціара платіжного доручення згідно з вказівкою переказодавця.

Якщо між банком переказодавця і банком бенефіціара немає прямих кореспондентських зв’язків, то потрібні послуги банку-посередника. Після одержання  доручення від банку переказодавця банк-посередник видає доручення банку бенефіціара або іншому банку-посереднику, дот- римуючись доручення банку переказодавця.

Цей етап міжнародного кредитного переказу вважається закінченим

у момент видачі банком-посередником  банку бенефіціара чи іншому банку-посереднику платіжного доручення згідно з вказівкою переказо- давця.

Між банком переказодавця і банком бенефіціара можуть існувати

прямі кореспондентські зв’язки. У такому разі кредитні розрахунки ви-

конуються без посередників.

Прийняттям (акцептом) платіжного доручення банком бенефіціара на користь свого клієнта (бенефіціара) завершується міжнародний кредит- ний переказ. Банк бенефіціара стає боржником свого клієнта у розмірі акцептованого банком доручення. Механізм міжнародного кредитного переказу описано у загальних рисах. Це означає, що задля спрощення не розглядалися такі питання:

– у яких випадках приймається доручення переказодавця,  а в

яких не приймається;

– коли банк-посередник відмовляється від акцепту доручення банку переказодавця, а коли не відмовляється;

– за яких умов банк бенефіціара приймає (акцептує) переказ, а за

яких не приймає.

Платіжне доручення може бути змінене або відкликане переказодав- цем або банком-відправником  лише у разі, якщо відповідне доручення фактично не виконане. Одержавши повідомлення про зміну платіжного доручення, банк-відправник або банк-одержувач виконує відповідне до- ручення згідно з внесеними до нього змінами. Сторони міжнародного кредитного переказу можуть домовитися, що доручення не підлягає змі- ні чи відкликанню.

Міжнародному кредитному переказу, як і будь-якому іншому кон-

тракту, властиві ризики. Основні з них такі:

• ризик неплатежу покупця (тобто відмова покупця переказувати кошти за вже одержаний товар з огляду на неплатоспроможність, непорядність тощо);

• ризик держави покупця (зокрема з огляду на валютне регулю-

вання);

• курсовий ризик (у зв’язку зі зміною курсу валюти контракту);

• ризик неплатежу постачальника (є дзеркальним відображенням згаданого ризику неплатежу покупця).

< Попередня   Наступна >