Підручники Міжнародне право Міжнародне право / За ред. М. В. Буроменського Міжнародна поштова діяльність Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб.Міжнародна поштова діяльність Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб.
| Міжнародне право - Міжнародне право / За ред. М. В. Буроменського |
У підручниках з міжнародного приватного права з огляду на певні чинники донині не згадувалася міжнародна поштова діяльність. Спро- буємо систематизувати основні джерела.
Закон України “Про зв’язок” Верховна Рада України прийняла 16 трав-
ня 1995 р.
Існують певні підзаконні акти:
1. Правила користування міським та міжнародним телефонним зв’яз-
ком. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня
1997 р. № 639.
3. Правила користування телеграфним зв’язком. Затверджені поста-
новою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. № 208.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 1993 р. № 989 “Про приєднання до Конвенції про Європейську організацію супутнико- вого зв’язку та її Експлуатаційної угоди”.
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1996 р. № 1434
“Про створення Єдиної супутникової системи передачі інформації”.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 646 “Про приєднання до Угоди про координацію міждержавних відносин у галузі поштового електричного зв’язку” (укладеної у Бішкеку у межах СНД 9 жовтня 1992 р.).
7. Граничні тарифи на основні послуги зв’язку. Затверджені наказом
Держкомзв’язку та інформатизації України від 7 лютого 2000 р. № 23.
Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 травня 2000 р. за
№ 308/4529. Код нормативного акта 15980/2000 (Офіційний вісник
України. — 2000. — № 22).
8. Порядок митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень. Затверджений наказом Держмитслужби України від 26 липня 2000 р. № 405. Зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 вересня 2000 р. за № 603/4824 (Офіційний вісник України. —
2000. — № 38).
9. Правила обробки та відправлення міжнародної пошти в місцях між- народного поштового обліку України. Затверджені наказом Державного комітету зв’язку та інформації України, Державної митної служби України від 7 листопада 2001 р. № 165/626. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 112/5303. Код нормативного акта 17741/2001 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 6).
У 1874 р. було утворено міжурядову організацію — Всесвітній по-
штовий союз. Статус спеціалізованої агенції ООН він отримав у 1947 р. Того ж року відповідний статус отримав Міжнародний союз електро- зв’язку, створений у 1865 р.
Україна є членом обох Союзів.
Президент України 1 лютого 1999 р. підписав Указ №110/99 “Про приєднання України до Загального регламенту Всесвітнього поштового союзу, Всесвітньої поштової конвенції та її Заключного протоколу, Уго- ди про поштові посилки та її заключного протоколу, які були прийняті
14 вересня 1994 р. на ХХІ Конгресі Всесвітнього поштового союзу у Се- улі”. Верховна Рада України 15 липня 1994 р. прийняла Закон № 116/94-ВР, яким ратифікувала Статут і Конвенцію Міжнародного союзу електро- зв’язку.
Міжнародними поштовими відправленнями вважаються: “...упаковані та оформлені відповідно до вимог Актів Всесвітнього
поштового союзу та Правил користування послугами поштового зв’язку листи (прості, рекомендовані), відправлення з оголошеною цінністю, поштові картки (прості, рекомендовані), бандеролі та спеціальні мішки з позначкою “М” (прості, рекомендовані), дрібні пакети, поштові посил- ки (звичайні, з оголошеною цінністю), відправлення прискореної пошти з позначкою ЕМS, які приймаються для пересилання за межі України, надходять до України або переміщуються територією України транзитом підприємствами поштового зв’язку” (витяг з п. 1.1 Порядку нарахування митних зборів, мита, податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні товарів, транспортних засобів та запасних частин до них, які переміщуються через митний кордон України і належать гро- мадянам. Затверджений наказом Державної митної служби України від
27 березня 2000 р. № 164. Зареєстрований у Міністерстві юстиції Украї- ни 13 квітня 2000 р. за № 227/4448. Код нормативного акта 15727/2000 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 16).
Коротко зупинимося на трьох згаданих актах внутрішнього зако-
нодавства України з розглядуваного питання. Пункти 84–128 Правил користування телеграфним зв’язком стосуються міжнародних телеграм. У п. 84 зазначається: “Міжнародними телеграмами називаються телегра- ми, які передаються за кордон або надходять з-за кордону, а також теле- грами, що проходять транзитом через канали зв’язку України”. Зазначені пункти регламентують порядок приймання, анулювання, складання, під- рахунку слів у міжнародних телеграмах. Ці пункти містять матеріально- правові норми. Колізійних норм у них немає.
Обробка міжнародних телеграм підприємствами зв’язку здійснюєть- ся згідно з Інструкцією про порядок оброблення міжнародних телеграм на підприємствах Державного комітету зв’язку України, затвердженою наказом голови зазначеного Комітету від 18 березня 1998 р. № 47.
Розділ 5 Правил користування міжміським та міжнародним телефон- ним зв’язком стосується особливостей користування цим видом зв’язку з іноземними країнами (крім країн СНД).
Відповідно до п. 178 міжнародні телефонні розмови між абонентами
України та іноземних країн поділяються на категорії. Черговість надан-
ня послуг визначається п. 179, види послуг передбачені п. 180.
Пункт 13 Правил користування послугами поштового зв’язку певною мірою збігається зі згаданим наказом Держмитслужби № 164. У ньому, зокрема, зазначається, що до міжнародних поштових відправлень нале- жать:
листи (прості, рекомендовані); відправлення з оголошеною цінністю; поштові картки (прості, рекомендовані);
бандеролі і спеціальні мішки з позначкою “М” (прості, рекомендовані);
дрібні пакети;
поштові посилки (звичайні, з оголошеною цінністю);
відправлення міжнародної прискореної пошти “EMS ”.
У п. 14 цих Правил встановлено, що міжнародні поштові відправлен-
ня приймаються до пересилання наземним шляхом і авіапоштою.
У п. 15 йдеться про те, що поштові відправлення від дипломатичних, консульських представництв зарубіжних країн, міжнародних, міжуря- дових організацій для пересилання в межах України, а також від усіх інших відправників на адреси зазначених установ оформлюються і опла- чуються як внутрішні. Тобто для таких відправлень встановлено націо- нальний режим. Правила, зокрема, встановлюють розміри і максималь- ну вагу міжнародних поштових відправлень. У п. 19 зазначається, що для оплати міжнародної кореспонденції можуть прийматися і міжна- родні купони для відповіді, випущені Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу. Передбачено співвідношення, згідно з яким міжна- родні купони для відповіді обмінюються на поштові марки України.
Пунктом 24 передбачено, що у міжнародному поштовому обміні без- оплатно пересилаються наземним шляхом бандеролі із вкладенням ви- дань з випуклим шрифтом для сліпих та листи, написані секографічним способом, що приймаються у розкритому вигляді.
Пункт 33 регламентує, що саме можна пересилати у міжнародних бандеролях, а п. 34 — у спеціальних мішках з позначкою “М”.
У міжнародних відправленнях з оголошеною цінністю пересилають- ся цінні папери та документи. Дрібні пакети призначаються для пере- силання предметів культурно-побутового призначення, які не пошкод- жуються під час транспортування і вартість яких не перевищує 30 SDR (спеціальні права запозичення). У міжнародних посилках пересилають- ся промислові товари, товари культурно-побутового призначення, дозво- лені згідно із законодавством для відправлення за кордон та не заборо- нені для ввезення до країни призначення. У міжнародному поштовому обміні здійснюється пересилання звичайних посилок та посилок з ого- лошеною цінністю.
Фізичним особам дозволяється пересилати за митний кордон Украї- ни без сплати мита і митних зборів предмети, кількість яких не переви- щує товарної партії.
У п. 41 зазначених Правил встановлено, що саме дозволяється прий- мати для пересилання за кордон від юридичних осіб. Перелік предметів, заборонених до пересилання у міжнародних поштових відправленнях, наводиться у п. 46. Цей перелік досить великий.
У п. 47 міститься перелік об’єктів, заборонених для пересилання без дозволу Міністерства культури. Пункт 48 спрямований проти тих, хто любить “обходити” закон: “Підприємствам поштового зв’язку заборо- няється пересилати або доставляти адресатам поштові відправлення, відправники яких проживають за межами України, здають або доруча- ють здавати відправлення в Україні з метою скористатися більш сприят- ливими тарифними умовами”.
Пунктом 75 встановлено: “Міжнародні поштові відправлення можуть прийматися з доставкою в країні призначення з відміткою “З посиль- ним”, а рекомендовані листи, поштові картки і бандеролі з відміткою “Вручити у власні руки” — тільки з повідомленням про вручення. Такі відправлення приймаються до країн, зазначених у Керівництві по прий- манню міжнародних поштових відправлень”.
< Попередня Наступна >