132

---

1.4. Значення логіки для юридичного пізнання і практики.

Сучасна логіка знаходить широке застосування в багатьох областях практики, науки і техніки, особливо в галузі інформатики. Наприклад, обчислення висловлювань з успіхом використовується в таких різних напрямках наукових досліджень, як вивчення нейронних мереж у мозку людини і конструювання релейно-контактних схем. Усе це має важливе соціально-історичне значення, оскільки в підсумку технічних додатків логіки змінюється весь спосіб життя і навіть рівень добробуту всього суспільства.Основне теоретичне значення логіки складається в її методологічній функції, виконуваної нею для будь-якої науки. Строге і неухильне слідування принципам і рекомендаціям логіки є необхідною умовою успіху наукового дослідження. Хибна гіпотеза, довільне твердження, неправильне пояснення досліджуваних фактів майже завжди виявляються зв'язаними з логічною неправильністю міркування, з незнанням внутрішньої структури і зв'язків самих думок. Тільки логіка дозволяє кваліфіковано відповісти на такі запитання, як: “Що таке правильне обґрунтування?”, “У чому полягає різниця між правильним і помилковим міркуванням?”, “Чи існують способи виявлення логічних помилок, і якщо так, то які вони?” і т.ін. Логіка формує уміння свідомо володіти прийомами мислення, правильно користуватися поняттями, судженнями, умовиводами. З цим доводиться постійно мати справа кожній людині. Тому логіка має неминуще загальнокультурне значення. Певною мірою вона є навіть своєрідною “етикою міркування”, пафос якої Ч.Пірс висловив у чудових рядках: ”[Юнак] повинен любити й поважати дух логічного метода, що живе у ньому, ніби свою наречену, яку він обрав із усього світу .... Він буде трудитися й боротися за нього, як за неї”. Практична мета вивчення логіки полягає в тому, щоб навчитися:- аналізувати реальну ситуацію, встановлювати системні і структурні зв'язки предмета діяльності;- оформлювати для себе власну

думку, упорядковувати і планувати власні дії; - пропонувати виважену нами думку іншим людям без вагань щодо її можливої формальної недосконалості;- відстоювати власну правоту перед іншими;- аргументовано заперечувати іншим, якщо їхнї думки видаються помилковими.Очевидно, усі ці загальнокультурні знання, уміння і навички особливо важливі для професійної практичної роботи юриста, який, на відміну від представників майже всіх інших професій, постійно працює з людьми і "на людях". Саме юристам частіше за всіх інших фахівців доводиться представляти результати своєї роботи на публіці, приймати винятково відповідальні рішення в дуже складних умовах, швидко реагувати на їхні постійні зміни. У сфері права, як ні в якій іншій сфері людської діяльності, через особливу гостроту і відповідальність прийнятих юристами рішень потрібна особлива витонченість думки, вміння її формулювати, будувати умовиводи, висувати гіпотези, знаходити аргументи і парирувати їх контраргументами. Більш того, у ході розвитку філософії і загальної теорії права, а також законодавчої техніки постійно виникають проблеми, що вимагають логічного аналізу і стимулюють розвиток нових логічних теорій і методів.Часто можна зустріти твердження, що без знання логіки взагалі неможливо правильно міркувати. Логіка не має потреби в таких перебільшеннях. У повсякденному житті ми часто користуємося досвідом і інтуїцією, не говорячи вже про те, що можемо скористатися порадами інших людей і готовими рішеннями, які є в добрих книгах і які ми можемо засвоїти, не користуючись жодними логічними засобами. Розвиток логіки визначається самим життям – як життям суспільства в цілому, так і життям окремих сфер суспільного буття і пізнання. Один із самих авторитетних американських юристів Олівер Вендел Холмс у книзі "Загальне право" (1881) писав "Життя права не було логікою – ним був досвід". Дійсно, глибоке розуміння середовища, у якому юрист здійснює свою діяльність, великий професійний стаж і життєва мудрість зрілої людини (судді, обвинувача або захисника в суді, члена законодавчого органу, представника адміністрації) безпосередньо ніяк не залежать від знання логіки. Зрозуміло й те, що сама по собі логіка не може претендувати на те, щоб вирішувати власне юридичні проблеми, хоча вона постійно присутня в спроможному юридичному міркуванні, як і у будь-якому іншому. Однак юрист повинний добре знати технологію своєї професійної діяльності, що значною мірою пов'язана саме з логікою. Логічні визначення юридичних понять необхідні для правильного їхнього тлумачення, теорія класифікації допомагає упорядкувати і систематизувати гігантський правовий матеріал, теорія силогізму дозволяє правильно здійснювати субсумцію – застосування конкретної правової норми саме до даного випадку, освоєння символічної логіки дозволяє істотно збільшити обсяг і ступінь складності розв'язуваних юристом завдань і т.ін. Разом із тим, немає жодної іншої області теоретичної і практичної діяльності, де низький рівень логічного мислення, неправильна побудова думок, бездоказовість тверджень і заперечень могли б заподіяти шкоду більшу, ніж у правовій сфері. Варто мати на увазі, що в сучасній логіці більше не існує якоїсь єдиної, універсальної й абсолютно повної теорії, раз і назавжди встановленої на всі часи. Проте традиційна логіка, скоректована і доповнена деякими сучасними філософсько-методологічними положеннями і модернізована елементами некласичних логічних теорій, продовжує зберігати своє значення для виховання культури мислення, необхідної для повноцінної інтелектуальної роботи юриста. < Попередня   Наступна >