92

---

8.4.2. Умовно-категоричний силогізм

Сама назва цього виду силогізмів вказує на його склад. Умовно-категоричним силогізмом називається дедуктивний умовивід, у якому один з засновків є судженням умовним, а другий засновок і висновок – категоричними. Якщо йде дощ, то асфальт мокрий. Дощ йде.  Асфальт мокрий.   Нам відомо, що умовне судження складається з двох простих: антецедента і консеквента. Наведені силогізми будуються від ствердження підстави (у другому засновку) до ствердження наслідку (у висновку): а ® b, а Якщо дощ іде, дорога мокра. Дощ іде. (MP) b Дорога мокра. Така структура умовно-категоричного силогізму називається стверджуючим модусом (modus ponens, MP), тому що думка випливає від твердження підстави до твердження наслідку. Теоретично можна було б уявити, що існують ще три модуси: а® b, b. Якщо дощ іде, дорога мокра. Дорога мокра. (М*) а Дощ іде (?) а ® b, ~ а. Якщо дощ іде, дорога мокра. Дощ не йде. (М**) ~b Дорога не мокра (?) а ® b, ~b Якщо дощ іде, дорога мокра. Дорога не мокра. (MT) ~а Дощ не йдеПерший з цих уявних модусів будується від ствердження наслідку до ствердження підстави. Якщо складне судження умовне, а не еквівалентне, то наслідок може випливати з різних підстав – дорога може бути мокрою, коли дощ вже давно скінчився, після відлиги взимку, після сильного туману, після поливання. Тому цей модус помилковий. Наступний модус будується від заперечення підстави до заперечення наслідку. В умовному судженні наслідок може випливати з різних підстав, тому заперечення підстави ще не свідчить про те, що наслідок не реалізований. Тому і цей

модус є хибним.Останній же, заперечний модус (modus tollens, МТ) будується від заперечення наслідку до заперечення підстави, і є правильним. Застосування ж модусів (М*) і (М**) веде к поширеним помилкам. < Попередня   Наступна >