131

---

9.9. Імовірнісні умовиводи в слідчій і судовій практиці

Які ж ті логічні форми умовиводів, у яких протікає судове дослідження, і який зв'язок між ними в процесі пошуків істини? Насамперед слід зазначити, що дослідження і доказування суді не можуть бути зведені до використання одного якого-небудь виду умовиводів. Як і у всякому пізнанні, тут застосовуються всілякі логічні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, обмеження, різні види умовиводів — аналогія, індукція, дедукція і т. д.Як уже відзначалося в попередніх розділах, у випадках, коли слідчий при аналізі окремих обставин спирається на загальне знання, процесс висновку протікає у формі дедуктивних умовиводів. Юристи, що аналізували різного роду злочини, поступово дійшли до переконання, що злочини вчиняються, як правило, тими, кому це в тому чи іншому відношенні вигідно. Умовивід: “Всі злочини вчиняються тими, кому це вигідно” може бути прикладом індуктивного узагальнення. Якщо ж вивід про одиничний факт ґрунтується на знанні іншої, подібній першій одиничній обставині, то висновок набуває форми умовиводу за аналогією. З індуктивного узагальнення починається логічне оброблення фактичного матеріалу на перших етапах судового дослідження. Для того щоб знайти при провадженні допитів, оглядів, обшуків та інших слідчих дій потрібний фактичний матеріал, що надалі буде виконувати роль доказів, необхідно виділити і процесуально закріпити серед множинності фактів лише ті, котрі володіють загальною для всіх них ознакою — прямо або побічно, очевидно або приховано пов'язану зі злочином. Оскільки найбільш істотним видом об'єктивних зв'язків є причинний зв'язок, то головне завдання слідчого — виявити причинну обумовленість фактів, послідовність цього зв'язку, знайти нові невідомі факти по відомих ланках причинно пов'язаних обставин.Індуктивне узагальнення доказів за своєю логічною природою має багато загального з індукцією в інших галузях дослідження.

Схожість проявляється в найбільш істотному для індуктивних умовиводів — у формуванні знання про клас предметів, спираючись на знання про окремих представників цього класу, тобто в самій спрямованості логічного переходу — від часткового до загального. Специфіка ж полягає в тому, що при узагальненні доказів йдеться не про встановлення якогось загального правила, якому підпорядковуються однорідні явища — члени певного класу. В судовому дослідженні відновлюється складна подія по окремих його ознаках або навіть по ознаках його ознак. Як такі ознаки виступають окремі фактичні дані — носії слідів злочину.Індуктивне узагальнення в судовому дослідженні відрізняється тим, що за його допомогою здобувається знання про групу фактів, з різних сторін злочину, що характеризують подію. Логічна однорідність зазначених фактів, їхня спільність проявляються в тому, що кожний з них якоюсь мірою пов'язаний з досліджуваною подією, а вся група в цілому розглядається як сукупність доказів, що стосуються справи.Відзначена особливість судового дослідження — відновлення одиничної події за її слідами — впливає на операцію індуктивного узагальнення доказів. Оскільки кожна фактична обставина знаходиться в особливому взаємозв'язку з головним фактом, то перш ніж индуктивно узагальнити низку таких фактів на основі загальної їм усім ознаки, необхідно встановити наявність причинного зв'язку кожного з цих фактів з подією злочину. Загальна ознака в декількох одиничних фактах може бути розкрита лише через з'ясування особливого в кожному з них, що вимагає ретельного і всебічного аналізу кожної фактичної обставини. Таким чином, індуктивному узагальненню доказів у судовому дослідженні передує аналітичне дослідження фактичних даних. Форми умовиводів, у яких протікає аналіз окремих фактичних обставин, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, що залежить від особливостей самих фактів, а також від характеру раніше надбаних знань про подібний рід явищ. < Попередня   Наступна >