178

---

ТЕМА 13. Кримінологічна характери­стика та запобігання рецидив­ній злочинності

13.1. Поняття рецидивної злочинності та її стан

Рецидивна злочинність, загалом, є сукупністю злочинів, учинених рецидивістами. Термін "рецидив" розуміється в різних значеннях: як кримінально-правовий, кримінологіч­ний, пенітенціарний.

Кримінально-правовий рецидив охоплює випадки вчинення повторного умисного злочину особами, що мають непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умис­ного злочину.

Кримінологічний рецидив передбачає вчинення особою повторного злочину незалежно від наявності судимості після її засудження чи іншого впливу кримінально-правового характеру.

Кримінологічний рецидив ґрунтується на факті неодно­разовості вчинення злочинного діяння й охоплює злочин, учинений особами:

зі знятою чи погашеною судимістю;

які мають судимість;

що відбувають кримінальні покарання;

до яких за раніше вчинений злочин покарання не застосо­вувалося з різних причин.

Пенітенціарний рецидив — учинення нового злочину особами, котрі відбувають покарання у виді позбавлення волі, або повторне засудження особи до покарання у виді позбав­лення волі.

За кількістю раніше вчинених злочинів виділяють:

простий (одноразовий) рецидив — учинення двох злочинів;

складний (багаторазовий) рецидив - учинення трьох і біль­шої кількості злочинів.

Співвідношення одноразового та багаторазового рецидивів характеризується стійкою залежністю: частка вдруге засудж

ених у 2,5-3 рази більша від частки засуджених утретє, частка остан­ніх у стільки ж разів більша, ніж засуджених у четвертий раз.

За однорідністю злочинів розрізняють загальний і спеціальний рецидиви. Загальний рецидив - це повторне вчинення різнорідних злочинів. Спеціальний рецидив характеризується повторним учиненням однорідних або то­тожних злочинів. Серед форм спеціального рецидиву виділя­ють рецидив умисних та рецидив необережних злочинів.

Для структури рецидиву за видом злочинів характерна пере­вага корисливих і корисливо-насильницьких злочинів. Питома вага таких злочинів - дві третини усієї рецидивної злочинності.

Питома вага групової злочинності у структурі рецидиву мен­ша, ніж у структурі злочинності загалом (відповідно 20 % і 30 %).

Динаміка рецидивної злочинності свідчить про неухильне її зростання. Погіршення стану та несприятливий прогноз ре­цидивної злочинності значною мірою зумовлені вкрай негатив­ними тенденціями в кримінально-виконавчій системі України.

У 2004 р. було зареєстровано злочинів, які вчиняються рецидивістами:

за всіма видами спрямованості - 85 293;

загальнокримінальної спрямованості - 83 413;

тяжких й особливо тяжких - 44 423;

бандитизм — 25;

умисне вбивство та замах -1016, із них:

учинених на замовлення - 1;

із застосуванням вогнепальної зброї - 27;

умисне тяжке тілесне ушкодження - 1016;

зґвалтування - 260;

розбій - 1946;

грабіж - 5210;

шахрайство -1895;

вимагання - 300;

хуліганство - 1696;

крадіжка приватного майна-41098, з них із квартир - 11565;

незаконне заволодіння транспортними засобами -1231;

дорожньо-транспортні пригоди зі смертельними наслід­ками - 52;

незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами чи вибуховими речовинами - 2280103

 

103 Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2004 рік. -К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2005.

< Попередня   Наступна >