1.3. КРИМІНАЛІСТИКА В СИСТЕМІ ЮРИДИЧНИХ НАУК

Юридична суть криміналістики зумовлена її загальними й окре­мими завданнями, предметом дослідження, особливостями засобів і методів розкриття злочинів, чіткою відповідністю її наукових реко­мендацій конституційним вимогам, нормам закону і тісним зв'язкам з науками кримінально-правового циклу.

Згідно з прийнятою в наукознавстві класифікацією конкретні юридичні науки поділяють на галузеві, міжгалузеві та спеціальні. До останніх належать кримінальна статистика, криміналістика, кримі­нологія та деякі інші галузі знань. Суть криміналістики як юридичної науки зумовлена історичним фактом її виникнення — відгалуженням від кримінально-процесуального права, розвитком і формуванням її предмета як самостійної галузі. Тепер вона має окремий предмет дос­лідження, власну методологію. Проте криміналістика тісно пов'яза­на з правовими та спеціальними юридичними науками. Юридична суть криміналістики зумовлена такими положеннями [2]:

• предмет, об'єкти пізнання, засоби й методи, які розроблює кри­міналістика, перебувають у сфері правових знань;

• службова функція та завдання, які розв'язує криміналістика, належать до сфери діяльності правоохоронних органів, до пра­вових процесів розслідування, судового розгляду та покарання;

• рекомендації, які розроблює криміналістика для практики, ба­зуються на законі й повністю додержуються букви закону; вони зумовлені потребами практики — зміцненням законності, поси­ленням боротьби зі злочинністю;

• криміналістика пов'язана з багатьма природничими науками, але ці зв'язки Спрямовані переважно на створення науково-тех­нічних засобів і методів роботи з доказами. Основним живиль­ним джерелом криміналістики є право, тобто правові науки, слідча та судова пр

Криміналістична інформація стосовно події, що розслідується, відображається в різноманітних джерелах матеріального середови­ща. У відповідний спосіб матеріалізована, ця інформація може вико­ристовуватися в різних галузях права, насамперед кримінального, де вона набирає форми доказів або інформації, що має орієнтовний ха­рактер. У кримінально-процесуальному праві криміналістична ін­формація використовується для прийняття тактичних рішень. Отже, криміналістика тісно пов'язана з кримінальним і кримінально-проце­суальним, цивільним і адміністративним правом, теорією оперативно-розшукової діяльності.

Криміналістика розробляє методи й засоби здобування інформа­ції з матеріальних та ідеальних джерел. Для цього застосовуються знання з природознавчих і технічних наук — фізики, хімії, біології, анатомії, фізіології, психології, судової медицини та ін.

Зародилася криміналістика в надрах кримінального процесу, то­му на всьому шляху її розвитку простежується безпосередній зв'язок з кримінально-процесуальним правом. Процесуальний закон є фор­мою реалізації криміналістичної техніки та слідчої тактики в мето­диці розслідування конкретних видів злочинів. Тому збирають і дос­ліджують докази тільки згідно з КПК. Криміналістика, у свою чергу, також впливає на кримінальний процес. Розроблювані нею тактичні прийоми одержання інформації (наприклад, слідчий експеримент або перевірка показань на місці) часто стають основою для створення нових процесуальних норм.

Зв'язок криміналістики з кримінологією полягає в тому, що їх спіль­ним завданням є профілактика злочинів. Дані кримінології використо­вують для криміналістичної характеристики злочинів, а прийоми зби­рання профілактичної інформації застосовують у кримінології.

Криміналістика тісно пов'язана також з оперативно-розшуковою діяльністю. Цей зв'язок виражений насамперед у прийомах, що ви­користовуються, засобах виявлення та збирання джерел доказової інформації, виявлення ознак злочину. Проте оперативно-розшукова діяльність вирізняється мобільністю, негласністю застосування тех­нічних засобів і тактичних прийомів, унаслідок чого збирають тільки орієнтовну інформацію, а не доказову. Для тобто щоб орієнтовна інформація набула статусу доказової, її потрібно доказати процесу­альними засобами. Під час виконання слідчих дій застосовують ба­гато оперативних технічних засобів.