Головне меню

1.4. ЗВ'ЯЗОК КРИМІНАЛІСТИКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ

Криміналістика - Криміналістика (криміналістична техніка)
110

1.4. ЗВ'ЯЗОК КРИМІНАЛІСТИКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ

Криміналістика безпосередньо пов'язана з іншими юридичними науками, зокрема адміністративним правом, цивільним процесом, кримінально-виконавчим правом та судовою статистикою. До то­го ж вона тісно пов'язана з багатьма природничими та суспільними науками, які не є правовими. Серед природничих наук живильним се­редовищем для криміналістики є насамперед фізика, хімія, біологія, кібернетика та інформатика, на результатах яких базується багато технічних, фізичних, хімічних та біологічних засобів і методик до­слідження речових доказів.

Судова медицина, судова психіатрія, психологія, етика, логіка та наукова організація праці також пов'язані з криміналістикою, бо їх теоретичні засади та наукові положення використовуються криміна­лістикою для розробки тактичних прийомів, створення засобів і ме­тодів збирання, дослідження та використання доказової інформації під час розслідування злочину.

Криміналістика та природничі науки. Дані природничих і техніч­них наук використовуються безпосередньо для розкриття та поперед­ження злочинів. Наприклад, для розв'язання спеціальних криміналіс­тичних завдань застосовують фотографічну, мікроскопічну, рентге­носкопічну та інші види техніки (без будь-яких переробок або зі спеціальними переробками та зміною методики її використання). Так, стереоскопічний мікроскоп МБС застосовують без змін або зі спеціальними конструктивними змінами для збільшення глибини різкості під час дослідження трасологічних і біологічних об'єктів. Для виконання стереозйомки штрихів, що перетинаються, за допомо­гою мікроскопа використовують найпростіше спеціальне устатку­вання — столик, що коливається.

На основі фізико-хімічних закономірностей кольорових матеріалів було розроблено новий метод розпізнавання кольору за допомогою фотографування безпосер

едньо на кольоровий фотопапір, завдяки чому стало можливим розрізнення невидимих відтінків кольорового чорнила в разі здійснення дописувань і виправлень у документах.

Виходячи з хімічної закономірності утворення кольорових сполук потожирової речовини сліду пальця з розчином нінгідрину було зроб­лено припущення, що існують інші хімічні речовини, які вступають у хімічну реакцію з речовиною сліду. Таку речовину знайшли криміна­лісти. Нею виявився марганцевокислий калій (перманганат калію). У разі нанесення його розчину на об'єкт потожирова речовина невиди­мого сліду фарбується і слід стає видимий. Таким чином, криміналісти на основі пізнання хімічних закономірностей розробили новий спосіб виявлення невидимих слідів пальців рук на різних матеріалах.

Окремі біологічні методи дослідження об'єктів тваринного та рос­линного походження були вдосконалені криміналістами й трансфор­мовані у криміналістичні методики (наприклад, установлення групо­вої належності за допомогою спорово-пилкового аналізу).

Криміналістика впливає й на фундаментальні науки. Так, метод криміналістичної ідентифікації застосовують багато природничих наук як загальний метод пізнання, а криміналістичні методики встановлення підроблених грошей та інших паперів лежать в основі ство­рення технічних детекторів для виявлення підробних купюр і монет.

Криміналістика і судова медицина мають давні та міцні зв'язки. Судово-медичні знання використовували у розкритті злочинів знач­но раніше, ніж виникла криміналістика. Тому окремі медичні прийо­ми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміна­лістикою і, навпаки, багато криміналістичних прийомів і технічних засобів успішно використовують у судовій медицині.

Криміналістика і судова психіатрія. Судова психіатрія, як і судо­ва медицина, сформувалась окремо від криміналістики й залиша­ється самостійною внаслідок чіткого розмежування їх предметів дос­лідження. Судова психіатрія досліджує психіку людини, її поведінку в разі розладу психічної діяльності. Психічний стан злочинця безпо­середньо пов'язаний із призначенням йому міри покарання і взагалі притягненням до кримінальної відповідальності.

Криміналістика і судова психологія. Дані психології широко вико­ристовують у криміналістичній тактиці й методиці розслідування ок­ремих видів злочинів, а також для формування спеціальних методик, зокрема теорії спілкування на попередньому слідстві, вивчення зви­чок злочинця, методів розпізнання інсценування та класифікації спо­собів вчинення злочинів, визначення емоційного стану допитувано­го тощо.

Криміналістика, логіка й етика. Криміналістика широко й творчо запозичує положення формальної та діалектичної логіки, особливо такі прийоми мислення, як аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, гіпотезу, аналогію, узагальнення, абстрагування. Логічні закони та прийоми мислення належать до методологічних основ криміналісти­ки. На основі їх застосування було розроблено "логіку слідства", вчення про криміналістичну версію, логіку доказування у криміналь­ному судочинстві.

Глибоке проникнення психології та логіки у криміналістику ста­ло передумовою для розробки програм і алгоритмів розслідування конкретних видів злочинів, створення автоматизованих систем по­шуку інформації й забезпечення інформацією процесу прийняття процесуальних рішень слідчим і судом. Експертні системи підтрим­ки прийняття рішень сприяють автоматизації обробки інформації, класифікації зібраних доказів, дають змогу автоматично групувати їх і будувати порівняльні ряди кількісних показників і їх взаємо­зв'язків.

Тактичні прийоми неможливо розроблювати без урахування етичних правил спілкування й поведінки в суспільстві. Тактичні прийоми роботи з об'єктами живої та неживої природи істотно різняться. Не всі прийоми з тих, які застосовують для дослідження не­органічного об'єкта, прийнятні для роботи з об'єктами живої приро­ди, особливо людьми.

Крім того, криміналістика пов'язана з науковою організацією пра­ці, бо діяльність слідчого, судді, прокурора підпорядковується за­гальним закономірностям наукової організації праці, її автомати­зації. Наукова організація праці широко застосовується для пла­нування навантажень фахівців і розслідування конкретних справ. Останнім часом на основі принципів наукової організації праці у слідчу практику впроваджено сіткове планування.

 

< Попередня   Наступна >