127

---

Тема 7. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ

7.1. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА  КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ

У криміналістиці поняття "криміналістична техніка" виникло для позначення сукупності технічних пристроїв, пристосувань і матеріалів, які застосовують для виявлення, фіксації і дослідження матеріальних дже­рел інформації. Основою виникнення і застосування технічних засобів було досягнення природничих і технічних наук, переважно фізики, хімії та біології, методи й засоби яких першими застосовували у практиці роз­слідування злочинів. Методи й засоби природничих наук застосовували для розв'язання вузьких завдань криміналістики. Так виникли засоби й методи дослідження речових джерел інформації, що мають специфічну криміналістичну спрямованість, а також поняття "криміналістична тех­ніка" для позначення не тільки сукупності технічних засобів (приладів, інструментів, пристроїв і матеріалів), які застосовують для розкриття злочинів, а й системи прийомів і методів їх ефективного застосування. Ця система теоретичних положень утворила розділ криміналістики "Криміналістична техніка". Таке двоєдине поняття криміналістичної техніки збереглося донині і є найприйнятнішим.

Таким чином, у криміналістиці склалася система концепцій, тео­ретичних постулатів, технічних засобів, знань і методів, які застосо­вують для виявлення, дослідження й використання слідів злочину з метою його розкриття та встановлення винного. Поняття "криміна­лістична техніка" нині використовують у двох значеннях: як розділ криміналістики; як технічні засоби, а також їх сукупність і прийоми використання у розслідуванні злочинів.

Криміналістична техніка як розділ криміналістики — це сукупність наукових положень і рекомендацій щодо застосування природничонаукових методів і технічних засобів під час розкриття злочинів.

le="text-align: justify;">Криміналістична техніка як розділ криміналістики має певну сис­тему. До неї входять такі складові:

* основи криміналістичної техніки (загальні положення);

* відеозапис, судова фотографія та кінематографія;

* трасологія;

* судова балістика;

* техніко-криміналістичне дослідження документів;

* криміналістичне дослідження письма;

* ідентифікація людини за ознаками зовнішності (судова габітологія);

* кримінальна реєстрація.

У другому значенні криміналістична техніка — це сукупність (си­стема) спеціальних засобів і методів (у тому числі суспільнонаукових), які застосовують для виявлення, фіксації, дослідження, оціню­вання та використання доказів під час розслідування злочинів. Отже, криміналістична техніка — це розділ криміналістики, що становить систему теоретичних положень (концепцій, теорій) і створених на їх основі технічних засобів і методів, застосовуваних для збирання, об­робки, дослідження, використання і подання криміналістичної інфор­мації для розслідування й попередження злочинів.

Завдання криміналістичної техніки:

* розробка технічних засобів і методів, що забезпечують залучен­ня до процесу доказування нових джерел криміналістичної інформації;

* виявлення та вилучення матеріальних слідів злочину:

* з'ясування механізму утворення слідів і причин взаємодії;

* виявлення властивостей, станів, групової належності й тотож­ності об'єктів —джерел інформації;

* обробка й використання криміналістичної інформації для роз­слідування та попередження злочинів;

* розробка прийомів і технічних засобів оцінювання та подання

криміналістичної інформації у правоохоронній діяльності.

Джерела криміналістичної техніки:

* кримінально-процесуальний закон;

* потреби слідчої та судової практики;

* досягнення природничих і технічних наук, які сприяють удос­коналенню наявних і розробці та впровадженню нових методів і засобів криміналістичної та спеціальної техніки.

 

< Попередня   Наступна >