Глава 18. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИ
Кримінальне право - Кримінальне право України: Навч. посіб |
Глава 18. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИ
Родовим об'єктом злочинів, у розділі IV Особливої частини КК України є охоронювані кримінальним законодавством суспільні відносини з приводу статевої свободи та статевої недоторканості особи як чоловічої, так і жіночої статі.
Зґвалтування (ст. 152 КК).
Зґвалтування — це статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи (ч. 1 ст. 152).
Безпосереднім об'єктом зґвалтування є статева недоторканість особи. Потерпілою від зґвалтування може бути особа як чоловічої так і жіночої статті.
Віктимна поведінка, аморальний спосіб життя, подружні стосунки між винною та потерпілою особою не виключають кримінальної відповідальності.
З об'єктивної сторони зґвалтування полягає у статевих зносинах із: а) застосуванням фізичного насильства; б) погрози застосування фізичного насильства; в) з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
Злочин вважається закінченим з моменту початку насильницького статевого акту.
Суб'єктом зґвалтування може бути фізична осудна особа як чоловічої так і жіночої статі, яка до вчинення злочину досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками зґвалтування (ч. 2 ст. 152) є вчинення його:
повторно (див. Ст. 32 КК);
особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, перед бачених статями 153—155 КК.
Особливо кваліфікуючими ознаками зґвалтування (ч.ч. З, 4 ст. 152) є: 1)
Під особливо тяжкими наслідками передбаченими ч. 4 ст. 152 КК слід розуміти смерть або самогубство потерпілої особи, втрата будь-якого органу чи його функцій, психічна хвороба або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину, переривання вагітності, зараження вірусом імунодефіциту людини або іншою невиліковною інфекційною хворобою тощо.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 152 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; ч. 2 ст. 152 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років: ч. 3 ст. 152 — позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років; ч. 4 ст. 152 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153).
Задоволення статевої пристрасті неприродним способом передбачає неприродний статевий акт, який вміщує у собі прояви мужолозтва, лесбіянства та інших способів задоволення статевої пристрасті (різноманітні дії між чоловіками (оральний секс), між чоловіком і жінкою (анальний, оральний секс) тощо. Вказані дії, якщо вони є взаємно добровільними, не є протиправними.
Безпосереднім об'єктом даного злочину є статева свобода і статева недоторканість особи.
Об'єктивна сторона полягає у вчиненні вказаних вище дій сексуального характеру: а) із застосуванням фізичного насильства; б) погрози його застосування; в) з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
Суб'єкт злочину — фізична осудна особа чоловічої або жіночої статті, в залежності від характеру вчиненого діяння (мужолозтво-чоловік), яка до вчинення злочину досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 153) є вчинення даного злочину:
повторно;
групою осіб;
особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених ст.ст. 152, 154 КК;
щодо неповнолітньої або неповнолітнього.
Особливо кваліфікуючими ознаками (ч. З ст. 153) є: 1) вчинення даного діяння щодо малолітньої чи малолітнього; 2) якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки.
За своїм змістом ці ознаки аналогічні кваліфікуючим ознакам зґвалтування (див. ст. 152).
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 153 — позбавлення волі на строк до п'яти років; ч. 2 ст. 153 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; ч. З ст. 153 — позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154).
Примушуванням є протиправний вплив на особу чоловічої або жіночої статі з метою примусити її до вступу в статевий зв'язок, природнім або неприроднім способом проти її волі, шляхом використання винною особою матеріального чи службового становища.
Основним безпосереднім об'єктом даного злочину є статева свобода особи. Додатковим безпосереднім об'єктом можуть виступати відносини власності, службової діяльності тощо.
Об'єктивна сторона полягає у вчиненні діянь, пов'язаних із вступом в статевий зв'язок природнім або неприроднім способом.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення примушування, незалежно від того, чи погодилася потерпіла особа на вступ у статевий зв'язок і, чи відбувся такий зв'язок.
Суб'єкт злочину спеціальний — це фізична осудна особа як жіночої так і чоловічої статі, від якої потерпіла особа перебуває у матеріальній чи службовій залежності і яка досягла до вчинення злочину 16 років.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками даного злочину (ч. 2 ст. 154) є вищевказані дії поєднані з погрозою:
знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів;
розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 154 — штраф до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців; ч. 2 ст. 154 — арешт на строк до шести місяців або обмеження на строк до трьох років.
Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155).
Кримінально караними є добровільні природні статеві зносини чоловіка або жінки з особою протилежної статті, яка не досягла статевої зрілості.
Особа, що не досягла статевої зрілості вважається такою (потерпілою) до досягнення нею 14 років, а також за висновком експертизи особа, яка не досягла шлюбного віку (жінки від 14 до 17 років, чоловіки від 14 до 18 років).
Об'єктом даного злочину є статева недоторканість осіб, які не досягли статевої зрілості.
Об'єктивна сторона полягає у вчиненні діяння — добровільного природного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості.
Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа як чоловічої так жіночої статі, яка до вчинення злочину досягла 16 років.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками даного злочину (ч. 2 ст. 155 КК) визначаються:
вчинення вищевказаних дій батьком, матір'ю, або особою, що їх замінює (опікуни, піклувальники, усиновителі тощо);
спричинення безплідності чи інших тяжких наслідків (самогубство потерпілої особи, тяжка хвороба тощо).
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 155 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; ч. 2 ст. 155 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Розбещення неповнолітніх (ст. 156).
Розбещення неповнолітніх полягає у вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла 16-річного віку.
Об'єктом злочину є статева недоторканість особи, її нормальний фізичний і психічний розвиток.
Об'єктивна сторона характеризується вчиненням розпусних дій сексуального характеру. Такі дії можуть проявлятися як у фізичному так і в моральному розбещенні.
Під фізичний розбещенням слід розуміти оголення статевих органів як винної так і потерпілої особи, непристойні дотики тощо.
Моральним розбещенням є спілкування на сексуальні цинічні теми, демонстрація порнографічних зображень та відеофільмів тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту початку розпусних дій.
Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа як чоловічої так і жіночої статі, яка до вчинення злочину досягла 16 років.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.
Ч. 2 ст. 156 передбачає відповідальність за наявності наступних кваліфікуючих ознак:
розбещення малолітньої особи;
розбещення вчинене батьком, матір'ю або особою, що їх замінює.
Зміст даних кваліфікуючих ознак аналогічний ознакам, передбаченим ч. 2 ст. 155 КК.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 156 — арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років; ч. 2 ст. 156 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до трьох років.
< Попередня Наступна >