140

---

Глава 26. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

§ 1. Поняття і види злочинів проти громадського порядку та моральності

Родовим об'єктом злочинів даної групи є охоронювані кримі­нальним законом суспільні відносини, які забезпечують гро­мадський порядок та моральні основи в суспільстві.

Громадський порядок — це стан в суспільстві за якого за­безпечуються умови спокійного життя людей.

Моральність — це світоглядні уявлення людини, які визна­чають її поведінку в суспільстві, взаємовідносини з іншими членами суспільства.

Таким чином, злочини проти громадського порядку та мо­ральності — це передбачені розділом XII Особливої частини КК суспільно небезпечні, винні діяння, вчинює або створює небезпеку заподіяння шкоди суспільним відносинам, які забез­печують громадський порядок та моральність.

Злочини, які містяться у розділі XII Особливої частини КК поділяються на види:

злочини проти громадського порядку (ст.ст. 293 — 296);

злочини проти моральності (ст.ст. 297 — 304).

Кримінальна відповідальність за злочини проти громад­ського порядку передбачена у наступних складах злочинів:

групове порушення громадського порядку (ст. 293);

масові заворушення (ст. 294). Законодавець встановлює кримінальну відповідальність за організацію масових заво­рушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням бу­дівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або ін­ших предметів, які використовувалися як зброя, а також ак­тивна участь в масових заворушеннях;

заклики до вчинення дій, що загрожують громадському по­ря

дку (ст. 295), тобто публічні заклики до погромів, підпа­лів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, наси­льницького виселення громадян, що загрожують громадсько­му порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи збе­рігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту;

хуліганство (ст. 296).

До злочинів проти моральності відносяться:

наруга над могилою (ст. 297). До кримінальної відповідаль­ності притягуються особи за наругу над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покій­ного, а також викрадення предметів, що знаходяться в міс­ці поховання або на трупі;

нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури (ст. 298), є кримінально караним діянням якщо воно вчинюється умисно (ч. 1 ст. 298) або якщо ці дії вчи­нені щодо об'єктів, які є особливою історичною або культу­рною цінністю (ч. 2 ст. 298), або ж якщо вказані вище ді­яння вчинені службовою особою з використанням службо­ вого становища (ч. З ст. 298);

жорстоке поводження з тваринами (ст. 299) визнається злочинним у результаті знущання над тваринами, що відно­сяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також на цькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів (ч. 1 ст. 299). Кваліфікованим видом даного злочину є вчинення вказаних дій у присутності ма­лолітнього (ч. 2 ст. 299);

ввезення, виготовіення або розповсюдження творів, що про­пагують культ насильства і жорстокості (ст. 300);

ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографі­чних предметів (ст. 301). Дана стаття передбачає відповіда­льність за ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи роз­повсюдження або їх виготовлення, перевезення чи інше пе­реміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсю­дження, а також примушування до участі в їх створенні;

створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302). Більш високий ступінь суспільної небезпечності утворюють ці діяння, якщо вони вчинені з метою наживи або особою, раніше судимою за цей злочин, або вчинені організованою групою (ч. 2 ст. 302), а особливо кваліфіко­ваним видом даного злочину є вчинення вказаних вище ді­янь із залученням неповнолітнього (ч. З ст. 302);

проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією (ст. 303). Законодавець встановлює криміна­льно правову заборону за систематичне заняття проституці­єю, тобто надання сексуальних послуг з метою отримання доходу (ч. 1 ст. 303). Більш суворою є відповідальність за примушування чи втягнення у заняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг за плату шляхом застосування насильства чи погрози його застосування, знищення чи по­шкодження майна, шантажу або обману (ч. 2 ст. 333). До особливо кваліфікованих видів даного злочину законодавст­вом віднесено вищевказані дії, вчинені щодо неповноліт­нього або організованою групою (ч. З ст. 333), а також су­тенерство, тобто створення, керівництво або участь в орга­нізованій групі, яка забезпечує діяльність з надання сексуа­льних послуг особами чоловічої та жіночої статі з метою отримання прибутків (ч. 4 ст. 333);

втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304).

 

< Попередня   Наступна >