§ 3. Окремі злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації

Викрадення, привласнення, вимагання документів, штам­пів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357).

Закон встановлює кримінальну відповідальність за викра­дення, привласнення, вимагання офіційних документів, штам­пів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах.

Об'єктом злочину є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини у сфері обігу і використання офіційних та окремих приватних документів. Предметом злочину є: 1) офіційні документи, штампи, печатки; 2) приватні докумен­ти, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організа­ціях незалежно від форми власності (ч.ч. 1 і 2 ст. 357); 3) пас­порт або інший важливий особистий документ (ч. З ст. 357). Документ — це матеріальний об'єкт, призначений для збері­гання, використання і поширення інформації, яка зафіксована на папері чи іншому носієві й має здатність посвідчувати пев­ні факти.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б одної з таких дій: а) викрадення; б) привласнення; в) ви­магання; г) заволодіння шляхом шахрайства; ґ) заволодіння шляхом зловживання особи своїм службовим становищем; д) знищення; є) пошкодження; є) приховування.

Ч. З ст. 357 передбачає самостійний склад злочину, об'єкти­вна сторона якого характеризується незаконним заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом неза

Суб'єкт злочину — особа, що досягла 16 років. У разі за­володіння документами, штампами, печатками шляхом зло­вживання службовим становищем суб'єктом злочину може бу­ти лише службова особа.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Відносно складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 то обов'язковою ознакою суб'єктивної сторо­ни злочину є мотив — корисливий або інші особисті інтереси. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 є:

спричинення порушення роботи підприємства, установи чи організації;

злочин вчинено щодо особливо важливих документів, шта­мпів, печаток (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 357 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмежен­ня волі на строк до трьох років; ч. 2 ст. 357 — штраф до сім­десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або об­меження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк; ч. З ст. 357 — штраф до п'ятдесяти неопода­тковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358).

Предметом злочину є: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою осо­бою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків; 2) печатки, шта­мпи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки. По­свідчення — це документ, який містить відомості про володі­льця і офіційно посвідчує особу та її правовий статус.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б однієї з таких дій: а) підроблення посвідчення або іншого документа з метою використання його як самим підроблю­вачем, так і іншою особою; б) збут підробленого документа;

в) виготовлення підроблених печатки, штампу або бланку;

г) збут таких штампів, печаток, бланків (ч. 1 ст. 358). Ч. З ст. 358 містить окремий склад злочину, об'єктивна сторона якого полягає у використання завідомо підробленого докумен­та. Підроблення документа — це виготовлення документа по­вністю, або часткова зміна його змісту. Збут — це будь-яка оплатна чи безоплатна передача відповідних документів, а та­кож штампів і печаток.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 358, вважається закінченим з моменту вчинення однієї з дій, що складають його об'єктивну сторону.

Використання завідомо підробленого документа є закінче­ним злочином з моменту, коли документ пред'явлено або по­дано винним.

Дії особи, яка спочатку підробила документ, а згодом його використала, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, пе­редбачених ч. 1 і ч. З ст. 358.

Суб'єкт злочину — особа, що досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони підроблення документа, виготовлення підробленого штампа, печатки або бланку є мета використання зазначених предметів — отримати права або звільнитись від обов'язків.

Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, є вчинення його повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 358 — штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; ч. 2 ст. 358 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; ч. З ст. 358 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст. 359)

Об'єктом злочину є охоронювані законом суспільні відно­сини у сфері використання спеціальних технічних засобів не­гласного отримання інформації і дотримання конституційних прав людини і громадянина, а також законних інтересів юри­дичних осіб.

Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному вико­ристанні спеціальних технічних засобів — приладів, пристро­їв, апаратури, що спеціально створені, перероблені або присто­совані для негласного отримання інформації (тобто, без відома осіб, до яких ці засоби застосовуються).

Суб'єкт злочину — це особа, яка досягла 16 річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

вчинення злочину повторно;

вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб;

вчинення злочину організованою групою;

заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 2).

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 359 — штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк; ч. 2 ст. 359 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років.