95

---

§ 1. Види злочинів проти правосуддя

Усі передбачені у розділі XVIII Особливої частини КК зло­чини, виходячи з їх безпосередніх об’єктів, можуть бути класифі­ковані на такі групи.

Злочини, які посягають на конституційні принципи діяль­ності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду і до яких належать: завідомо незаконні затримання, привід або арешт (ст. 371 КК); притягнення завідомо невинного до крим­інальної відповідальності (ст. 372 КК); порушення права на захист (ст. 374 КК); постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК); втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК); втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 КК).

Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпе­ку, майно суддів, народних засідателів, присяжних та інших учас­ників судочинства і до яких належать: посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя (ст. 379 КК); посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльні­стю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК); по­гроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи при­сяжного (ст. 377 КК); погроза або насильство щодо захисника чи представника особи (ст. 398 КК); умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 КК); умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи (ст. 399 КК).

Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних до­казів та істинних висновків у справі, до яких слід віднести: при­мушування давати показання (ст. 373 КК); завідомо неправди­ве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК); завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК); відмова свідка від давання показань або відмова експе

рта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст. 385 КК); перешкоджання з’яв­ленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмо­ви від давання показань чи висновку (ст. 386 КК).

Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю та присіченню злочинів, до яких належать: невжиття заходів безпе­ки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380 КК); розголошення відо­мостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (ст. 381 КК); розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387 КК); приховування злочину (ст. 396 КК); порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК).

Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення, ухвали, постанови) і призначеного до відбування покарання. До них належать: невиконання судового рішення (ст. 382 КК); при­ховування майна (ст. 388 КК); ухилення від покарання, не по­в’язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК); ухилення від відбу­вання покарання у виді обмеження волі та у вигляді позбавлен­ня волі (ст. 390 КК); злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи (ст. 391 КК); дії, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 392 КК); втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК); втеча із спеціалізованого лікуваль­ного закладу (ст. 394 КК).

Саме за такою системою розглянемо далі злочини проти пра­восуддя.

 

< Попередня   Наступна >