291

---

§ 3. Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, майно суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства

Злочини проти правосуддя, що належать до цієї групи, є спеціальними видами посягань на особу судді, народного засі­дателя чи присяжного у зв’язку з виконанням ними обов’язків із здійснення правосуддя, а також захисника та представника осо­би у зв’язку з наданням ними правової допомоги. До кола цих діянь належать посягання на життя цих осіб та їх близьких, різно­го роду погрози на їх адресу, заподіяння їм тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження їх майна. Характеристику ознак подібних їм злочинів наведено у розділах III, VII та XVI цього підручника, тому немає потреби ще раз повторювати тут ці по­ложення, а досить вказати лише на особливості цих злочинів.

Посягання на життя судді, народного засідателя чи при­сяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійснен­ням правосуддя (ст. 379), а також захисника чи представника особи у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною з наданням пра­вової допомоги (ст. 400). З об’єктивної сторони ці злочини по­лягають у вбивстві чи замаху на вбивство зазначених осіб або їх близьких родичів у зв’язку з виконанням обов’язків, пов’язаних зі здійсненням правосуддя або наданням правової допомоги.

Суб’єктивна сторона цих злочинів — умисел із метою пере­шкодити зазначеній діяльності чи з мотивів помсти за здійснен­ня такої діяльності. При замаху на вбивство умисел може бути лише прямим, а при закінченому вбивстві – як прямим, так і непрямим.

Суб’єкт цих злочинів – будь-яка особа, що досягла 14-річно-го віку.

Покарання за злочин: за статтями 379 та 400 — позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років або довічне по­збавлення волі.

Погроз

а або насильство щодо судді, народного засідате­ля чи присяжного (ст. 377), а також захисника чи представни­ка особи (ст. 398) у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя чи наданням правової допомоги. За частинами 1 цих статей карається погроза вбивством, насиль­ством або знищенням (пошкодженням) майна зазначених осіб; за ч. 2 ст. 377 КК — заподіяння судді, народному засідателю, присяжному чи їх близьким родичам побоїв, легких або серед­ньої тяжкості тілесних ушкоджень; за ч. 2 ст. 398 КК – заподіян­ня захисникові, представникові особи чи їх близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень; за частина­ми 3 статей 377 і 398 КК — заподіяння тим самим особам тяжких тілесних ушкоджень.

Суб’єктивна сторона цих злочинів — умисел із метою пере­шкодити здійсненню потерпілими своїх обов’язків чи з бажання помститися за їх виконання. Злочини, передбачені у частинах 1 статей 377 та 398 КК, вчинюються тільки з прямим умислом, а передбачені в частинах 2 та 3, — як із прямим, так і з непрямим умислом.

Суб’єкт цих злочинів: за погрозу, побої та легкі тілесні уш­кодження – особа, що досягла 16-річного, а за тілесні ушкоджен­ня середньої тяжкості та тяжкі – 14-річного віку.

Покарання за злочини: за ч. 1 ст. 377 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 377 — обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до шести років; за ч. 3 ст. 377 — позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років; за ч. 1 ст. 398 — арешт на строк до шести місяців або обме­ження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 398 — обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 3 ст. 398 — позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Умисне знищення або пошкодження майна судді, народ­ного засідателя чи присяжного (ст. 378), а також захисника чи представника особи (ст. 399) у зв’язку з їх діяльністю, пов’я­заною зі здійсненням правосуддя або наданням правової допо­моги. Об’єктивна сторона цих злочинів полягає у знищенні (по­шкодженні) майна, що належить судді, народному засідателю, присяжному, захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам. За частиною 2 ст. 378 КК караються ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним спо­собом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (наприклад тяжкі тілесні ушкодження); за ч. 2 ст. 399 КК — вчинені тими самими способами, або якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах (зруйнування будинку, зни­щення автомобіля); за ч. 3 ст. 399 КК — якщо спричинили заги­бель людей, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень чи настан­ня інших тяжких наслідків (наприклад загибель особливо кош­товного майна).

Суб’єктивна сторона цих злочинів — прямий чи непрямий умисел, а у випадках, коли знищення (пошкодження) майна спричинило такі додаткові наслідки, як загибель людей, тяжкі тілесні ушкодження або інші тяжкі наслідки, – змішана форма вини: умисел щодо знищення (пошкодження) майна і необе­режність щодо додаткових наслідків.

Суб’єкт цих злочинів за частинами 1 статей 378 і 399 КК — особа, що досягла 16-річного віку, а за ч. 2 ст. 378, частинами 2 та 3 ст. 399 КК – 14-річного віку.

Покарання за злочини: за ч. 1 ст. 378 — арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк до п’яти років; за ч. 2 ст. 378 — позбавлення волі на строк від шести до п’ятнадця­ти років; за ч. 1 ст. 399 — штраф від п’ятдесяти до ста неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 399 — позбавлен­ня волі на строк від п’яти до восьми років; за ч. 3 ст. 399 — поз­бавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

 

< Попередня   Наступна >